До виставки треба підготувати дітей, сказати, коли буде виставка і на яку тему. Провести декілька позакласних занять, на кожному з них дати завдання дітям виконати малюнок на певну тему.

Малюнки виконані на заняттях учитель зберігає в папці. Безпосередньо перед виставкою він разом з дітьми відбирає кращі з них та оформлює їх: кожен малюнок треба рівно обрізати і якщо він якісний – наклеїти на темний картон, ат темні малюнки – на ясний. Цим забезпечується краще виділення малюнка на контрастному фоні. На задній стороні наклеюємо петельку з ниточки для вигідного монтування виставки.

Кожна робота повинна бути підписана так, щоб указувався автор, назва картинки і техніка.

Підписи з позначенням автора треба виконувати на невеликих прямокутниках паперу – етикетках, які не повинні заважати сприймати малюнок. До відкриття виставки слід підготуватися, намалювати запрошення і підписати батькам, вчителям.

Якщо виставка буде в окремому приміщенні, то на дверях приміщення слід прив‘язати червону стрічку, а гостей та учнів зібрати перед кімнатою. Один учень повинен виголосити коротеньке “вступне слово” і попросити директора школи її розрізати, а тоді запросити всіх о кімнати.

Якщо в школі є паралельні класи, то можна домовитися про влаштування виставки спільними силами. Інколи корисно об‘єднувати для цієї мети всі чотири класи. Виставка повинна постояти 2-3 тижні, щоб діти добре познайомилася з нею.

Важливу роль у становленні творчої манери учня відіграють різноманітні художні матеріали. У художній школі використовують матеріали, за допомогою яких дитина має можливість на папері передати свої почуття.

2.3. Навчальний план

дитячої художньої школи

Термін навчання – 4 роки.

№ | Назва предметів | К-сть годин на тиждень | К-сть учбових тижнів | Усього годин на групу | Іспити (перегляди)

1 | 2 | 3 | 4

1. | Композиція | 3 | 3 | 3 | 3 | 34 | 408

2. | Рисунок | 3 | 3 | 4 | 4 | 34 | 476

3. | Живопис | 3 | 3 | 3 | 3 | 34 | 408

4. | Скульптура | 2 | 2 | 1 | 1 | 34 | 204

5. | Історія мистецтв | 1 | 1 | 1 | 1 | 34 | 136

6. | Предмет за вибором | 1 | 1 | 1 | 1 | 34 | 136

Всього: | 13 | 13 | 13 | 13 | 34 | 1768

Навчальна практика (2 тижні на групу – 48 годин)

В процесі навчання рисунку вирішуються завдання початкового формування особистості, емоційно-оцінюючого захопленого відношення до життя, мистецтва, художнього осмислення природи, людей, оточуючої дійсності. З цією ціллю художній розвиток учнів формується шляхом пізнання складових мистецтва:

змісту – заради чого створюється твір;

мови – завдяки чому виражається зміст;

мистецтва – як здатності створювати, відкривати невідоме.

Ці головні завдання здійснюються в тісному взаємозв‘язку з навчанням основам образотворчої грамоти на рівнях співвідношення в 1-му класі і з наступним розширенням об‘єму знань і умінь.

Одночасно формується уявлення дітей про взаємодію різних форм мистецтва з життям і між собою, вивчаються особливості їх мови і функцій в історичній послідовності – як теоретично (в формі бесід), так і практично (через особисте естетичне усвідомлення взаємовідношення минулого і майбутнього).

На відміну від традиційної системи побудови навчальних предметів від окремого до загального, коли окремі елементи мови (форма, колір, пропорції) вираховуються, виступають окремо від змісту, утворюючи лиш професійну основу. В даній програмі береться за основу дидактичної системи теорія спілкування, де всі запитання вирішуються в зворотній послідовності – від загального до окремого.

Навчальна програма по рисунку пропонує розвиток образного мислення навчального від інтуїтивного самовираження до аналітично-чуттєвого сприйняття життєвих, з одночасним вивченням виразних і технічних графіки. Запропонована система роботи з дітьми сприяє не звичайному наповненню технічного багажу, а формуванню художньо-образного мислення, художнього смаку.

Дитяче мистецтво (при уважному підході до глядацького сприйняття молодших учнів) послідовно переводиться на образотворчий матеріал з максимальним використанням можливостей, закладених в нім. Тут реалізується особисте відношення автора, відповідно вибираються образотворчі засоби визначається творче начало в малюванні.

Програма передбачає паралельне вивчення виразних засобів ілюзорно – повітряного і умовно-плоского зображення. Учні пізнають, що образотворче мистецтво живе і розвивається по цих двох шляхах. Два способи відображення дійсності, дві специфічні тенденції що, то виступають раз окремо і самостійно, то, змінюються, ограни чують свою специфічність.

Послідовність в темах і завданнях методично основана і її потрібно зберігати, особливо в молодших класах.

Міжпредметні зв‘язки здійснюються через вивчення способів відбору виразних засобів в рисунку, що підводить навчаючих до освоєння мови графіки і вказання шляху пошуків засобів рисунку в різних видах композиції.

Рисунок в перші ва роки навчання основується на спостерігаючій перспективі. Діти відображують перспективні скорочення на основі спостережень і порівнянь. Учитель уважно підштовхує їх в цьому напрямі.

На уроках з історії мистецтва проводяться бесіди про образотворче мистецтво як засіб естетичного виховання бесіди про мистецтво той вид роботи, який допомагає формувати ідейно-моральну постанову учня, вміння бачити і розуміти прекрасне, формувати естетичний смак. Бесіди про мистецтво дають людям можливість емоційно переживати бачене і давати йому свою оцінку позитивну чи негативну.

Значення бесід про мистецтво дуже велике, воно заключає в собі як освітні так і виховні цілі. Знайомлячись з картинами учень у першу чергу вивчає і пізнає світ картинки, а він завжди дає певну навчальну інформацію; історичні факти, життя дітей і дорослих в