Лицарі ввічливості

“Ніщо не дається нам так дешево

і не ціниться так дорого, як ввічливість!”

(О.Сухомлинський)

План турніру

Конкурс “Розминка”.

Гра “Закінчи речення”.

Конкурс “Лицарські манери”.

Інсценізація оповідання Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.

Конкурс “Від теорії до практики”.

Мета:

Сформувати у дітей основи культурної поведінки; виробляти звичку вживати ввічливі слова привітання, як чинну форму звертання; привчати чемно поводитися у транспорті, у школі.

Вчитель: Доброго дня, любі діти!

Ви так гарно відповіли мені “Добрий день!” Отож, ми побажали один одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість, задоволення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати одне одного цим хорошим теплим побажанням. А ще кажуть: “Доброго здоров’я”, “Здорові були”, “Моє шанування вам”. Є теплі, рідні та близькі слова “мама”, “тато”... Є слова вагомі – “держава”, “Батьківщина”. А є ще ввічливі слова, називаються вони чарівними. Люди, які їх постійно вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху і хороший настрій.

Сію в дитині в серденько ласку.

Сійся, родися ніжне “Будь ласка”,

Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе,

Слово у серці, як зернятко в ниві.

“Доброго ранку!”, “Світлої днини!” –

Щедро даруй ти людям, дитино,

Мова барвиста, мова багата,

Рідна і тепла, як батьківська хата.

І ведучий: Доброго дня, дорогі друзі!

ІІ ведучий: Доброго здоров’я!

ІІ ведучий: Раді бачити вас у цьому залі!

І ведучий: Сьогодні у нас відбудеться турнір лицарів ввічливості.

ІІ ведучий: У ньому беруть участь ваші ровесники, знавці правил ввічливості і хорошого тону.

ІІІ ведучий: Ми побажаємо учасникам турніру успіхів. Нехай переможуть найчемніші.

(Звучить марш)

І ведучий: Запрошуємо команди на сцену.

ІІ ведучий: Команда “Усмішка”, команда “Сонечко”.

ІІІ ведучий: Познайомтесь, будь ласка, з журі...

І ведучий: Журі оцінюватиме конкурси за п’ятибальною системою. Увага! турнір оголошуємо відкритим!!!

ІІ ведучий. Щоб у лицарському турнірі перемагати, потрібно бути мудрими і люб’язними, за щитами не ховатись, шпаги гострої не боятись, всі закони доброї поведінки знати.

ІІІ ведучий. Перемогти у турнірі буде не просто, змагатися треба за кожний бал, суворо дотримуючись законів ввічливості. (Звучить музика).

І ведучий. Перед тим, як розпочати конкурсну програму, ми пропонуємо командам привітати одна одну. (Вітають).

ІІ ведучий. Оголошуємо І-й конкурс “Розминка”. Запитання для І команди: Кого у минулому називали лицарями? (У середні віки лицарями називали відважних, сміливих, мужніх воїнів, які носили важку збрую (лати, шолом, кольчугу). Були озброєні списом і мечем. Щоб стати лицарем треба було пройти спеціальну підготовку. У сім років хлопчиків віддавали на навчання досвідченим воїнам. Вони навчали їх їздити верхи, стріляти з лука, метати спис, володіти мечем. Крім військових наук, хлопчиків привчали дотримуватись даного слова, бути ввічливими і тактовними, виручати один одного, захищати слабшого, скривдженого, шляхетно ставитися до жінки).

Запитання для ІІ команди: Яку людину ми називаємо лицарями сьогодні? (Людину безкорисливу, готову на самопожертву в ім’я іншої, яка дотримує слова, ввічливу, доброзичливу, захисницю слабшого. Лицар здатний на сміливі вчинки, в його грудях б’ється благородне серце).

І ведучий: Поки журі підбиватиме підсумки, ми проведемо розминку з глядачами.

Гра “Закінчи речення”.

* * *

Розтане навіть льодяна глиба

Від слова теплого (спасибі).

* * *

Зазеленіє навіть пень,

Коли почує (добрий день).

* * *

За смачний обід і ситний

Скажем мамі ми (спасибі).

ІІ ведучий: Оголошуємо другий конкурс “Лицарські манери”.

1 завдання “Хто скаже найбільше чарівних слів”. Від кожної команди по представникові.

ІІІ ведучий: Кожен з вас повинен назвати всі відомі вам ввічливі слова і вирази. За кожен вираз чи слово по балу.

2 завдання “Благородні вчинки”.

Запитання для І команди: Звідки прийшов до нас звичай знімати шапку, коли заходиш у дім?

(Переступаючи поріг лицар повністю озброєний знімає свій шолом. “Я тебе не боюся” – говорив він цим жестом. – Бачиш, моя голова відкрита. Я вірю тобі”).

Запитання для ІІ команди: Звідки прийшов до нас звичай, вітаючись знімати рукавичку?

(Знявши рукавичку, лицар показував, що у його руці немає зброї, що він ставиться до зустрічного доброзичливо).

Завдання 3. “Ми йдемо у театр”.

Запитання для І команди: За скільки хвилин до початку вистави треба приходити у театр?

(Хвилин за 30, щоб вспіти роздягнутись і зайняти своє місце).

Запитання для ІІ команди: Як бути з морозивом, якщо ти не встиг його з’їсти, а дзвінок уже пролунав?

(Якщо морозиво у вазочці, то постав його на стіл, якщо у обгортці, то викинь у урну).

Підсумки.

ІІІ ведучий: Поки журі підбиває підсумки, ми подивимось інсценізацію Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.

Дійові особи:

Костик, чуйний хлопчик.

Марія Петрівна, його сусідка.

Бабуся

(На лавці сидить бабуся. Входить Костик).

Костик (до себе): Сьогодні буду з усіма жінками найчемніший і найуважніший з усіх наших хлопців. Ось бабуся сидить на лавочці. Нехай вона тільки опустить свою палицю, я одразу ж її підніму... От вона розкаже всім: “Ой який же в нас Костик чуйний та вихований!” (Чекає). Чого це вона палицю не випускає? Так цілісінький день можна чекати.

(У дворі з’являється Марія Петрівна з важкою сумкою).

Костик. О! Краще я їй допоможу. (Підбігає до Марії Петрівни). З магазину?

Марія Петрівна: Так. Купила ось до свята.

Костик: Гаразд, так вже тому й бути, донесу вам сумку до під’їзду. Тут зовсім близенько. Давайте, чи що? А то пихкаєте, як маневровий паровоз. (Костик простягає руку, але сусіда, відсторонивши руку Костика йде далі).

Бабуся (до себе). Ой, який грубий, невихований хлопчик! І чого ж його тільки у школі вчать?

Костик (бабусі). Це я невихований? Та ви що, сліпі, чи що? Я ж тільки що, на ваших очах... Ну, вже більше нізащо нікому не допоможу (біжить, підбиває ногою бабусину