Свято останнього шкільного дзвоника

Учні вишикувались на подвір'ї школи. Звучить мелодія шкільного вальсу.

Ведуча: Дорогі учні, вчителі, батьки! Шановні гості! Сьогодні в нашій школі радісне і одночасно сумне свято - останнього дзвоника. Востаннє продзевнить він для наших одинидцятикласників і покличе їх у незвідану дорогу майбутнього.

Під мелодію пісні "Когда уйдем со школьного двора" через коридор з рушників входять на лінійку одинадцятикласники.

Ведучий: Україно! Не зміряти віхами

Вроду твою журавлину.

Не обмежити навіть снігами

Мову твою тополину.

Україно, я промінь живий

В твоїм сонячнім тілі!

З твого цвіту і грому

Я на світ народивсь, Україно.

В собі пронесла ти крізь дику ману

Чуття материнське і силу земну

І сила та дивно, що творчо буя

Встає над землею Вкраїна моя.

Весна буяє в зеленім цвіту

Оновлюється вся наша країна

Своє майбутнє, зміну молоду

Сьогодні вітає Україна.

/ Звучить гімн /

Ведуча: На нашому святі присутні... Слово для привітання надається директору школи. Шкільні роки - це 3000 днів. 3000 разом з ранковим сонцем ви переступали поріг рідної школи. І ось наближається той час, коли для вас, дорогі випускники, в стінах рідної школи продзвенить останній дзвінок.

Починається нове життя від шкільного порога,

хай веде вас до вершин невідома дорога.

Ви в світ прийшли успадкувати славу

Діла і думи, й чесні мозолі Батьків,

велику полум'яну славу,

щоб захистити правду на землі.

Вам не дрімать на тихому привалі,

не вишивать в кімнатній тишині

свої дрібненькі втіхи і печалі,

в меланхолійні вірші і пісні.

В суєті не згубіть доброти,

силу духу черпайте в любові!

Хоч нелегко вам буде іти,

Не цурайтеся рідного слова. / Пісня "Прощальна"/.

Ведуча: Дорогі випускники! 11 років тому несміливих і тендітних вас привели в школу ваші найрідніші люди - тато і мама. Кожному з вас вони подарували найцінніше - життя. Вам жити і дарувати життя іншим. Хай завжди скрізь і всюди зігрівається і освітлює вашу життєву дорогу полум'я символічного фактела життя. І де б ви не були, пам'ятайте, що в цьому полум'ї - життя материнського серця.

/ Ведуча передає факел матері. Мати передає випускникам. Випускники під звуки метронома передають факел один одному/.

Ведучий: Слово надається матері.

Звучить мелодія пісні "Чорнобривці". Випускники вручають квіти матерям.

На фоні мелодії звучать слова:

Ведучий: Мамо рідна! Квіти ці тобі!

Щоб не гасло сонце у журбі!

Кожну крапельку душі до дна

Щоб ніколи не була одна.

Вертаючись з віддалених країв,

Після тривожних мандрів і розлуки,

Цілуйте руки наших матерів

Натруджені ласкаві й ніжні руки.

Ніщо не вічне - вічні матері!

Уже й тоді, як нікому стрічати

Допоки сонце сяє нам в горі

У кожного живе у серці мати.

Ведуча: 11 років тому назад на порозі школи вас зустріли і сміливо повели по країні знань ваші перші вчителі. Просимо їх привітати випускників. Слово надається першій вчительці.

Ведучий: Середні і старші класи з вами поруч завжди були ваши класні керівники. Слово для привітання надається класному керівнику.

Звучить мелодія пісні "Стежина". Випускники вручають квіти вчителям. На фоні слова:

Ведуча: Не заздрю золоту чужому,

Мій вчителю, чи знаєш ти -

Бажаю вашому я дому

Благословіння й доброти.

Щоб голубами воркотіли

Світанки в вашому вікні

І розростались ваші сили,

В душі не в'янули пісні.

А хліб насущний у родині

Діліть ви порівну на всіх,

Хай вас гукають далі сині

Ще непередених доріг.

Українка: Українці мої славні! Юнаки та дівчата гарні! Більше 20 тисяч дзвінків почув ти за 11 років, що навчався в школі. Ти чув їх по-різному. Тоді, коли з букетом квітів першій своїй вчительці йшов на перший урок, в перший клас. І тоді, коли немов би обривав цікаво проведені 45 хвилин твого любимого уроку. І був це довгожданний дзвінок на канікулах. А ось дзвінок, який ти почуєш сьогодні, буде останнім для тебе в стінах рідної школи. В останнє він продзвенить в твоєму безтурботному дитинстві і покличе в нове життя. І яким би воно не стало, скільки б задоволення, радості і щастя не принесло б тоді, як далеко і які краї не закинуло б, ти обов'язково згадаєш цей дім, своїх друзів і цю хвилюючу хвилину. Не забувай, де вчився ти, для того, щоб розум і серце віддати людям, рідній Україні, яка зростила тебе. В добру путь, дорогі випускники!

Дев'ятикласники! Пов'яжіть нашим випускникам пам'ятну стрічку, як символ щасливої дороги життя і пам'ятний дзвінок, як спогад про сьогоднішнє свято - свято останнього шкільного дзвоника. Попутного вам вітру!

(Звучить мелодія пісні "Червона калина", пов'язують стрічки).

Ведучий: Випускники! Вас вітають ті, кого ви дев'ять місяців назад вели за руку в рідну школу - ваші першокласники.

Слова першокласників:

1. В весняний світлий час

Ви прийшли до школи,

Школа радо стріла вас,

Вам дала просторий клас.

2. Уроки ви свої учили

Із класом і вдома,

А в старших класах,

На перервах, усім ця річ відома.

3. Головний для вас урок - урок фізкультури

Тому й виросли ви дужі, в вас міцні фігури.

4. Як уроки, пролетіли роки,

І в десь відцвіли сади,

Будете брати у життя уроки,

Бо життя - учитель назавжди.

5. Мати вперше вас до школи

Точно так вела, як нас.

Не забудь цього ніколи -

Першу вчительку і нас.

6. У дівчаток банти пишні

І портфелики в руках,

Губки наче спілі вишні

І цікавість у очах.

7. Хлопчики усі швиденькі,

І рухливі, і меткі,

Ви були, як ми маленькі,

А ось виросли які.

8. А хіба смикнеш людину

Вже за чуба, як колись?

Треба ставити драбину,

Щоб до чуба дотягтись.

9. Б'ють тепер батьки тривогу,

Де взуття велике взять,

Щоб обуть козакам ноги

В туфлі номер 45.

10. Хлопці всі, як "дядя Стьопа",

Ну а нам рости й рости,

Вам напевно всю Європу

Видно з тої