Світ казки Звучить музика, на сцену виходять Ромашка і два Барвінки.

1 Барвінок: | Падав сніг, падав сніг – для усіх, усіх, усіх –

І дорослих, і малих, і веселих, і сумних.

2 Барвінок: | Всі річки тепер в обнові, біле скло над бережком,

ходить грудень по діброві, застеляє світ сніжком.

Ромашка: | А роззяві, як на сміх, залетів до рота сніг,

Вереді – за комір вліз і довів його до сліз.

1 Барвінок: | А веселі грали в сніжки – сніг сідав їм на усмішки

І сміявся з усіма:

Разом: | - Ой зима, зима, зима.

(Сміються і кружляють в таночку)

Пісня про сніг

Мороз тріщить і колеться,

Льодок немов кришталь,

А в полі, де околиця,

Безмежна даль.

Приспів:

За гірку, за річку

Веди, веди сама.

Ой білая доріжка

Веселая зима.

ІІ

Летить, мете метелиця

А на шляху лісок.

А в ліску за кожним деревцем

Приліг сніжок.

ІІІ

Сюди не раз ходили ми

В осінні тихі дні,

На полі цім садили ми

Дубки міцні.

ІV

Стелись, сніжечок, ковдрою.

Всю землю укривай,

Бо в гості нині йде до нас

Наш Миколай.

2 Барвінок: | Скажи мені, Ромашко, чого ми сюди потрапили?

Ромашка: | Тому, що тут зараз з’явиться справжня Казка.

1 Барвінок: | Невже справжня?

Ромашка: | Авжеж, там, де пухнастий сніг, де Святий Миколай, там завжди казка.

2 Барвінок: | Знаю, що цілий рік діти чекають, поки ввечері 19 грудня до оселі завітає сивочубий дідусь – зимовий Миколай.

Він добрий друг і захисник дітвори, він завжди приносить подарунки.

Ромашка: | І все це відбувається чудової зимової пори, коли

2 Барвінок: | Зійшли хмарки і небо посиніло,

А сонце, ген, з-за обрію пливе,

І всюди звеселіло, заіскрило,

Бо це вже Казка до нас в гості іде.

Пісня “Завітай, Казко, до хати”

Завітай же, люба Казко.

До нашої хати.

Принеси нам добрі вісті

Й радості багато.

Ще додай терпіння й сили,

Щоб у нашім краї

Всі ми весело зустріли

Свято Миколая.

Приспів:

І у нашім серденьку,

Наче сонячну мрію.

Миколай хай засвітить

Вогник віри й надії.

| (Заходить Казка)

Казка: | Здрастуйте любі друзі!

Ромашка: | Яка ти чарівна, Казко, ми дякуємо тобі за те що ти до нас прийшла.

Казка: | Я завжди приходжу до тих, хто вірить в казку, вірить в те, що вона існує насправді.

Кожного вечора я приходжу в гості до дітей, і коли вони лягають в ліжечка, дарую їм сни.

2 Барвінок: | І як же ти це робиш?

Казка: | У мене є 2 чарівні палички: одна срібляста, а друга – чорна. Сріблястою я доторкаюсь до хороших та слухняних дітей, і їм цілу ніч сняться казкові сни, а чорною – до неслухів: вони цілу ніч просплять, та нічого цікавого не побачать.

Ромашка: | Погано бути неслухняним.

1 Барвінок: | До того ж Святий Миколай теж кладе під подушку подарунки лише добрим дітям.

2 Барвінок: | А недобрим та неслухняним – велику різку. Щоб не бешкетували.

Казка: | Я впевнена, що тут сьогодні з нами слухняні діти. Тому зараз вони отримають від мене чарівну казку.

Ромашка: | Ой, як добре! А про що буде твоя казка?

Казка: | А ви самі побачите. Ну, що, приготувались? Казка починається!

Був собі в одному місті магазин іграшок:

Зараз змахну своєю паличкою і іграшки оживуть.

ІІ частина

(Виходять. На сцені магазин іграшок)

Петрушка: | Ой, як хороше стає в нашому магазині, коли надходить вечір.

Кіт у чоботтях: | Авжеж, не треба стояти непорушно, можна поговорити і посміятись.

Зайчик: | А поговорити є про що – адже скоро таке свято!

Вовк: | І замовлень на наші іграшки ой як багато.

Петрушка: | Мене Андрійко у своєму місті до Миколая замовив. Йому захотілося мати вірного і щирого друга.

Кіт у чоботтях: | А мене – Юрчик. Адже кіт в хаті – то добра прикмета. А тим більше Кіт в Чоботях – надійний друг і товариш, добрий і вірний помічник.

Вовк: | А мене – сестрички Оля та Маринка. Вони добре знають, що не всі вовки злі та безсердечні бувають. Серед нас є багато дуже добрих.

Зайчик: | А ми? Ми ж всі теж з нетерпінням чекаємо на зустріч з нашими маленькими друзями. То ж давайте, щоб час пролетів непомітніше, заспіваємо веселої пісеньки й затанцюємо.

Пісенька іграшок

У таночку разом з нами

Ля-ля-ля.

Сніг танцює і кружляє.

Ля-ля-ля.

Морозець кудись подівся,

Ля-ля-ля-ля-ля.

Сніг під сонцем розтопився

Ля-ля-ля-ля-ля.

Зима-зимонька весела

Ля-ля-ля.

У міста прийшла і села

Ля-ля-ля.

Всюди чисто і красиво

Ля-ля-ля-ля-ля.

І кружляє біле диво,

Ля-ля-ля-ля-ля. Ля!

Ляльки: | А який танок танцюють іграшки в цьому сезоні?

Всі: | Ну, звичайно, мамбу!

Танок іграшок

(Заходить Фея, іграшки перестають танцювати)

Фея: | Як мені набридли всі ці верески, писки. Вдень діти в магазині, галасують, ввечері – іграшки! А всі ці люди! Які ж вони нехороші! Звуть мене злою Феєю. Яке нахабство! Але я змушена їх терпіти. Бо ж це вони платять за іграшки, які замовляють їх діти святому Миколаю! Хоча святий угодник і розпорядився роздавати іграшки безкоштовно, та Снігова Королева – моя нова подружка – навчила мене, що і як треба робити.

Лялька Надя: | Ось воно що! Як ти можеш брати гроші за іграшки, які повинна віддавати просто так!

Фея: | Тихіше, а то ще ненароком почують слуги Снігової Королеви!

Зайчик: | І з яких це пір Фея, що дарувала подарунки стала такою боягузкою. З тих пір, коли познайомилась із Сніговою Королевою?

Фея: | Ану, замовкніть, дармоїди, заважаєте працювати, прибутки підраховувати. Мені ще багато треба рахунків перевірити.

(Сідає, швидко лічить на калькуляторі і щось записує в книгу). (До вітрини підходить хлопчик і дивиться).

Лялька Віта: |