неї крижане серце.
(Тричі плескає в долоні, з’являється Кішка.)
Пісня Кішки
Я хитра й мудра кішка,
Хоч гарна, зате зла!
В моїм серденьку злості
Копичка чимала.
Я службу в Королеви
Давно уже несу,
Віддам усе на світі
За льодяну красу
У мене все із льоду
І почуттів нема,
Найкраща пора року
Для мене – це зима.
Отож хай стережуться
Всі іграшки мене.
Найзліша кішка в світі
Відразу їх знайде.
Кішка: | Моє вітання, Снігова Володарко, я готова до виходу.
Снігова Королева: | Якщо виконаєте моє завдання, вас чекає винагорода. Якщо ні – зроблю з усіх великий крижаний стовп.
1 Чорт: | Що ж, з такою помічницею впоратись із твоїм дорученням буде неважко.
Снігова Королева: | Отож, вирушайте. А ви, крижинки – льодинки, закружляйте хурделицею, заметіть всі стежки – доріжки. Та кружляйте сильніше, сильніше та швидше!
(Кружляючи під музику Снігова Королева: разом з крижинками виходять).
Лялька Надя: | Ось уже й ліс. Як же я втомилась. І ноги в мене болять.
Лялька Віта: | Нічого, зате скоро ми знайдемо святого Миколая і допоможемо всім-всім дітям. І Данилкові теж.
Клоун Ростик: | А кажуть, що Святий Миколай теж був колись простим хлопчиком. Йому нічого не бракувало – ні їжі, ні одягу. Але він часто виходив на вулицю і грався з бідними.
Клоун Андрій: | Миколай їх жалів і не знав, як допомогти. ТА одного разу він у Святому Письмі прочитав: ”Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця”. Тобто коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно сповіщати. І ось одного року, коли багато дітей голодували, Миколай набрав у себе в коморі усякої їжі, склав у мішок і вночі тихенько поклав на порозі у тих людей.
Лялька Надя: | Усі люди дуже раділи. І молили Бога за невідомого, який так їм допоміг, та ніхто не догадався, що то був Миколай. А коли він виріс, то став священиком і все своє добро пороздавав людям бідним.
Клоун Андрій: | Але подивись (до клоуна Ростика:) на наших ляльок, вони так втомились, що і кроку ступити не можуть.
Клоун Ростик: | А ти посидь з ними, хай перепочинуть, а я піду, пошукаю, може, десь на Миколаєві сліди натраплю.
(Клоун Ростик: іде, а Лялька Надя:, Лялька Віта: засинають)
(з’являються чорти з Кішкою)
1 Чорт: | Ось у мене великий мішок, який я захопив із пекла, щоб половити грішників. Давай, їх сюди укинемо.
Кішка: | Цить, дурню рогатий! Де твій розум? Чого це велика Снігова Королева послала мене разом з вами?
2 Чорт: | Бо ми дуже хитрі і спритні.
Кішка: | До того ж немудрі, няу, як найтупіша сіра миша!
1 Чорт: | Чого сваришся, як же будемо їх ловити?
Кішка: | В цьому лісі в мене є одні знайомі, їх і попросимо. Свою справу вони добре знають.
2 Чорт: | Хто ж це такі? Невже кращі за нас?
Кішка: | Бр! Няу! Ну й запах! Не підходьте близько до мене, від вас смолою чути. А знайомі мої – то лісові розбійники.
1 Чорт: | Розбійникам треба платити.
Кішка: | Мерщій до них. Гроші на це мені Снігова Королева дала. Ось.
Пісня Кішки і Чортів.
Ми йдемо по розбійників,
Щоб нам допомогли,
Й щоб Миколая іграшки
Знайти вже не змогли.
Тоді ніколи в край до нас
Це свято не прийде,
І подарунків дітям теж
Ніхто не принесе.
(Вони зникають, а ляльки прокидаються)
Лялька Надя: | Я чула, що тут хтось розмовляв.
Лялька Валя: | Та то тобі здалося, вставай, підемо далі.
Клоун Андрій: | Та ні їй не здалося. Бо я тоже чув якісь голоси. А ще – ану принюхайтесь – як смолою чути!
Лялька Надя: | Оце вже ти вигадуєш! То від дерев запах іде.
Лялька Валя: | Ой, щось мені це починає не подобатись і стає страшно.
Клоун Андрій: | Ми мусимо перемогти в собі страх. Зараз прийде наш друг Клоун, можливо він знайде сліди святого Миколая і ми швидше потрапимо до нього.
(Забігають розбійники)
Розбійники: | Ага, ось де вони причаїлися. З пастки, яку ми влаштували вам уже не вибратись.
(Обмотують ланцюгами)
Пісня розбійників
Отримали ми нині завдання отакі.
Ми клоунів повинні спіймати і ляльки.
Нашкодити хотіли володарці вони
Та в пастці опинились. Не вирвуться, не жди!
Приспів.
Нов, нов проблем, гроші маєм – значить живемо.
Нов, нов проблем, за їх шелест й маму продамо!
Нов, нов проблем, до Королеви зараз підем
Нов, нов проблем, у царство льоду ляльок відведем.
До школи походили ми тільки кілька днів –
Навчитися устигли ми кілька “гарних” слів.
Розбоєм ми живемо – життя в нас повне втіх
Для чого в школі вчитись? Ми й так мудріші всіх.
Приспів.
1 Розбійник: | Ви ще тут? От і добре, бо ви нам потрібні!
2 Розбійник: | Ха – ха! Мої голубчики, чого це ви тут ходите по моєму лісі?
Лялька Надя: | Ой, боюсь, боюсь!
3 Розбійник: | Ану, друзі мої, подивіться, чи добре вони зв’язані. Та хутчіше. Треба швидко виконати завдання Снігової Королеви.
4 Розбійник: | Ми мусимо дочекатись, поки прийдуть чорти із Кішкою і заберуть з собою бранців. А поки що, братчики – розбійники, до танцю.
Танець розбійників
Лялька Валя: | Що ж нам робити? Як вийти із становища?
Клоун Андрій: | А пам’ятаєте, як Казка обіцяла нам допомогти? Давайте її покличемо!
Казко, казко, прийди враз,
Виручи з біди ти нас!
3 Розбійник: | Що? Казка? Яка Казка? У нас з Кішкою такої домовленості не було. Не смійте більше Казку викликати, а то...
(З’являється Казка)
Казка: | А