що, то? Що ж тоді буде?
4 Розбійник: | Хто ти? Хто ти така? І чимось віє від тебе таким... чимось таким... що я на очах добрішим стаю.
1 Розбійник:
2 Розбійник:
3 Розбійник: | І я! І я! І я!
Казка: | Я – Казка! Відпустіть іграшки негайно!
1 Розбійник: | Не можемо! Ми на службі. Завдання виконуєм. Клієнт заплатив.
Казка: | Чиє завдання?
2 Розбійник: | Снігової Королеви – самої Льодової Володарки.
Казка: | А якщо я вам скажу, що ці маленькі, набиті ватою іграшки – справжні герої. Адже вони йдуть шукати Миколая, який повинен принести подарунки для всіх малят! Якщо вони цього не зроблять – у дітей не буде свята!
3 Розбійник: | І справді, які вони відважні, ці маленькі іграшки. Давайте їх відпустимо!
4 Розбійник: | А як же Чорти з Кішкою? Вони донесуть Сніговій Королеві про нашу непокору і та зробить з нас льодові скульптури.
Казка: | А ви перестаньте боятись Снігової Королеви, станьте на шлях добра і правди. Ніколи вона не зможе заморозити того, в чиїх грудях б’ється добре і гаряче серце, щире і привітне.
1 Розбійник: | А знаєте, що можна зробити з грошима, які нам Кішка дала на цю справу. Ми роздамо їх бідним, так як колись робив славний ватажок опришків Олекса Довбуш!
2 Розбійник: | Невже і ми зможемо не тільки людям робити зло, а й добро чинити?
Казка: | Добро робити ніколи не пізно! Тож поспішайте.
4 Розбійник: | Як же добре, що ми з тобою познайомились. Ми зрозуміли, що так, як ми до цього часу жили жити більше не можна.
3 Розбійник: | Дякуємо тобі, Казко (розв’язують іграшки). А ви, іграшки, вибачайте, то робота в нас така була. Казка багато чму нас навчила і ми більше ніколи й нікому нічого поганого не зробимо.
Лялька Надя: | Ну що ж, звичайно, ми дуже раді за вас. І хочемо подарувати вам ось цю пісеньку. А ви, діти, нам допоможіть.
Французька пісенька.
4 Розбійник: | Ой, яка чудова пісенька. Це певно, німецька?
Іграшки: | Та ні!
- Англійська?
- Ні.
- А яка ж?
- Французька.
5 Розбійник: | Та ми в школі всього кілька днів провчились. Тому не лише іноземної, а й своєї рідної добре не знаємо. Що ж, біжимо надолужувати прогаяне. Спасибі за науку! Щасливо!
(Вибігають зі сцени)
Лялька Валя: | Казко, чарівна Казко! Як ти нам допомогла.
Казка: | Не забудьте, що я вже два рази вас з біди виручала, залишився це один раз. Ходімо.
(Казка виходить, іграшки теж)
(Заходять Чорти і Кішка)
1 Чорт: | Подивіться на цю розумницю! Де твої розбійники? І чого це тільки я з вами зв’язався, сидів би в своєму рідненькому пеклі!
Кішка: | Який же ти боягуз! Це Казка в усьому винна. Якби не вона, то все було б як треба. Няу.
2 Чорт: | В мене аж хвіст труситься, як подумаю що з нами зробить Снігова королева!
Кішка: | Що б ви робили без мене, основного Мозкового центру? У вас замість мізків – смола гаряча! Цього разу ми повинні їх спіймати! Тому гайда до Баби Яги. Вона обов’язково допоможе!
(Заходять Ляльки і Клоун)
Клоун Андрій: | Ходімо скоріше, я впевнений, вже зовсім небагато зосталось.
Лялька Надя: | Чомусь мені знову неспокійно.
Лялька Валя: | Перестань усіх нас лякати. Ой, хто це?
(Входить Баба Яга)
Баба Яга: | Не впізнаєте? Я – Баба Яга. Хоч я і красива, як топ-модель, дуже красива, але й підступна. Ось послухайте.
Пісня Баби Яги
Баба Яга: | Які ви, іграшки, гарненькі та солоденькі. Перед тим, як вас з’їсти, я хочу запитати, що це ви тут забули, яким вітром вас сюди занесло?
Лялька Надя: | Ми шукаємо Святого Миколая, щоб розповісти йому про хлопчика Андрійка, Злу Фею і Снігову Королеву.
Баба Яга: | А, то це ви? От про вас мені Кішка і розповідала.
Лялька Валя: | З’їсти ти нас не зможеш, бо ми іграшки.
Баба Яга: | Я? Не зможу? Я все зможу, бо я тут господиня. Спочатку цього різнокольорового. Тоху, і справді, він зовсім не смачний!
(хапає і кусає за кепку)
Гм! А ви де жили, у місті?
Клоун Андрій: | Так.
Баба Яга: | І до школи ходили?
Клоун Андрій: | Звичайною.
Баба Яга: | А я грамоті ніколи не вчилась. У лісі, у глухоті сиджу, зовсім без освіти. Навіть лісові розбійники сміються з мене, задають мені різні питання, а я на них відповісти не можу. Бо вони ж хоч трохи до школи ходили, а я – ні.
Лялька Надя: | Задай свої питання. Дивись, скільки тут діток. Вони тобі допоможуть відповісти.
Баба Яга: | От і добре. Зіграти хочеться мені
Із вами, діти, в “Так” чи “Ні”.
Я вам питання задаю –
Готуйте відповідь свою.
Скажіть співає свх пісні?
Не гайтесь з відповіддю! (Ні)
Чи вміє плавати гусак?
Ну що на це ти скажеш? (Так)
Скажіть мені, червоний мак
В зимову пору квітне? (Ні)
А крокодили на сосні
Свої будують гнізда? (Ні)
А під кінець скажіть мені
Цікава гра у “Так” чи “Ні”?
Баба Яга: | Діти, допомогли ви мені розплутати ці питання. Тепер просіть що завгодно! Що? Іграшки відпустити? Ну добре! А то заговорилась я з вами і забула, що до свят готуватись треба. Де ж моя ступа? Піду пошукаю, часу вже мало лишилось. Бувайте здорові. Більш мені не попадайтесь.
(Баба Яга: “відлітає”)
(Вбігає Клоун Ростик)
Клоун Ростик: | Друзі, біжімо за мною. Я бачив