у Парижі», «Куточок саду в Монжероні», «Скелі «Бель-Іль», «Стіг сіна у Живері».
Життєрадісне світосприйняття, яке було властиве для цього напряму, особливо помітне у творчості Огюста Рену-ара (1841—1919), одного із значних представників імпре-сіонізму. Художника приваблювали молоді, свіжі облич-чя, природні пози. Здебільшого в його портретах відсутня психологічна глибина, але подібність до оригіналу в них тонко помічена, приваблює живий блиск очей, ніжне світло навколишніх яскравих тонів на шкірі обличчя. Саме та-кими є картини «Дівчина з віялом», «Дівчата в чорному», «Етюд до портрета актриси Жанни Самарі».
Імпресіоністам належать видатні досягнення в передачі світла, кольору, тону. Розглядаючи репродукції картин художників-імпресіоністів, зверніть увагу на відсутність контрасту в кольорах, розмитість і тонке поєднання барв, використання відтінків, півтонів. Для посилення ефекту породження кольору з білого живописці використовували білі рами до своїх картин. Видатний російський пись-менник Л. Толстой свого часу підмітив одну з характер-них рис їх стилю: «Дивишся, як людина нібито без усякого розбору маже фарбами, що потрапляють їй під руку, і жодного нібито зв'язку ці мазки між собою не мають Але відійдеш на деяку відстань, подивишся — і загалом вимальовується цілісне враження». Творча спадщина імпресіонізму міцно увійшла до скарбниці світової культури.
Висновки вчителя.
Поль Верлен — дуже своєрідний поет, трагічність світосприйняття якого пов'язана із трагізмом його епохи і з обставинами невлаштованого богемного життя. Поетичні замальовки природи Верлена справедливо називають «пей-зажами душі». Для поета природа і душа — тотожні по-няття, вони ніби розчиняються одне в одному.
Закінчити наш урок дозвольте віршем Поля Верлена «Тривога».
(Читає напам'ять учень).
Природо, не торка мене твоя краса —
Ані ліси й поля з їх гойними дарами,
Ані веселчасті ранкові панорами,
Ні журних вечорів торжественна яса.
Мені смішні усі мистецькі чудеса,
Поезія, і спів, і древні грецькі храми,
Соборів пишний блиск, їх велеліпні брами,
Й дзвіниці, що стримлять в порожні небеса.
Не вірю в Бога я, глузую із людей,
Все заперечую — знання, мораль, ідеї...
Любов? Не хочу знать тих вигадок старих.
Життям утомлена, пройнята жахом смерті,
Моя душа — мов бриг, що поміж хвиль і криг
Щомиті жде кінця в безжальній круговерті.
(Переклад М. Лукаша)
Уроки 2-З
Основні естетичні принципи та поетичне новаторство поезії Поля Верлена, одного із зачинателів символізму.
Мета: з'ясувати основні естетичні принципи поезії П. Верлена; закріпити відомості про характерні ознаки символізму; продовжити роботу над характерними ознаками імпресі-онізму; виявити особливості лірики П. Верлена та літе-ратурних перекладів; розвивати навички аналізу лірич-ного твору; виховувати любов до поетичного слова.
Обладнання: грамзаписи музичної п'єси К. Дебюссі «Море» та «Сентиментальної прогулянки» Д. Тухманова із платівки «Хвилями моєї пам'яті», надруковані літературна анкета
та підрядник, переклади Г. Кочура й М. Лукаша вірша «Осіння пісня», посібник-хреетоматія із зарубіжної літе-ратури для 10-го класу.
Тип уроку 2: вивчення художнього твору.
Тип уроку 3: компаративний аналіз вірша.
II. Актуалізація опорних знань і чуттєвого сприйняття учнів, робота з художнім текстом.
1. Вчитель пропонує 2—3 учням прочитати підготов-лені поезії Поля Верлена (за бажанням).
2. Відповіді на запитання домашнього завдання:—
У чому близькі поезія П. Верлена та картини художників-імпресіоністів?
(Відповіді учнів).
Вчитель.
Дійсно, теми віршів Поля Верлена — глибоко особисті. Поет любить зображувати дощ, тумани, сутінки. Розмита лінія у нього панує над чітким контуром, відтінок — над яскравим кольором, світлотінь — над світлом і тінню, півтон — над виразним тоном. Як у художників-імпресіоністів, предмети в його поезіях наче розчиняються у дри-жанні мінливого повітря, що їх оточує. Його вірші — це безпосередні миттєві враження від баченого. Послухаємо деякі вірші П. Верлена.
Учні виразно читають вірші «Мій звичний сон», «В серці і сльози і біль...», «Нічний ефект». Бесіда:
1. Який настрій створюють вірші Верлена?
2. Чи відчули ви у віршах ритміку, строфіку, звуко-пис, римування? Які висновки ви можете зробити?
3. Яка важлива риса притаманна всім цим віршам? (імпресіонізм)
III. Поглиблене сприйняття нового матеріалу.
Імпресіонізм — поширене явище, воно характерне для всього мистецтва в цілому: і для живопису, і для літератури, зокрема для поезії. Чи був імпресіонізм в музиці?
а) Звучить уривок із п'єси К. Дебюссі «Море».
Учень - «музикознавець»:
Імпресіонізм виявився плідним і для музики (Моріс Равель, Клод Дебюссі, Джакомо Пучіні та ін.). Музичну п'єсу «Море» К. Дебюссі, яка зараз звучить, можна на-звати класичним зразком імпресіонізму в музиці. Він не пов'язаний з якимись подіями, фактами, це не реалі-стичний опис, у ньому тільки колорит, рух і навіюван-ня. К. Дебюссі зазначав: «Це мистецтво вільне, іскристе, мистецтво вільного повітря, мистецтво, порівняне зі сти-хіями, вітром, небом, морем! Я тільки намагаюся вирази-ти з найбільшою щирістю відчуття і почуття, які переживаю: інше мало що для мене важить». Клод Дебюссі (1862—1918) — відомий французький композитор, піаніст, диригент, критик. Музичну освіту отримав у Па-ризькій консерваторії. Декілька разів був у Росії, де ви-конував свої твори. В історію музики увійшов як осно-воположник імпресіонізму. Його творчості притаманна яскрава самобутність, поетичність, переживання світлих, радісних емоцій, тонкого звукопису, різноманітності ко-льорів. Намагаючись відтворити у звуках миттєві почут-тя, швидкоплинні враження, найтонкіші відтінки емоцій, риси пейзажу, Дебюссі поновив засоби музичної вираз-ності, збагатив звукову (особливо оркестрову) палітру, створив нові види творів.
б) Звучить вірш «Ті руки, що були моїми...»
Вчитель.—
Які почуття викликає цей вірш?
(Сум, ніжність; він дуже мелодійний).
Вчитель.
Поєднання мелодійності, простоти й ліризму — цих важливих рис поезії П. Верлена — вабило багатьох ком-позиторів. Його вірші поклали на музику митці різних поколінь — від сучасників поета композиторів Дебюссі та Равеля до наших сучасників — українця Бориса Буєвського та росіянина Давида Тухманова. Послухайте «Сен-тиментальну прогулянку» Д. Тухманова на вірш П. Вер-лена.
Звучить