Іще у бабусі є коцюба (показує). Нею розгортають вугілля, поправляють дрова. Рогач і коцюба завжди стоять у куточку біля печі. Що стоїть біля печі? На Україні в давні часи піч розмальову-вали ось так. (Показує малюнки).

Тепер скажіть, чи хочете ви побувати в бабусиній хаті? Отже, візьмемося один за одного, начебто вагончики, і поїдемо до бабусі в село.

Проводиться фізкультхвилинка у такий спосіб.—

Ось ми й приїхали. Бабуся нас уже чекає, запрошує до хати.

Назустріч дітям виходить інший вихова-тель, перевдягнений бабусею, вітається:—

Добрий день, дітки! (— Добрий день, бабусю!) Заходьте, діточки, до хати. (Діти заходять). Сідайте на лавці. Що ви впізнали у моїй хаті? (— Піч, горщики, чавунці, рогач, коцюбу.) Пригадайте, для чого потрі-бен горщик? Чавунець? Рогач? Коцюба? За відповіді хвалить: «Які ж ви молодці, як гарно все показали».—

А чи знаєте ви, що це в мене на стінах і вікнах? (— Рушники.) Так, це рушники. Я сама їх вишивала. Що на них вишито? (— Квіти, листячко, калина і т. д.). На Ук-раїні давній звичай прикрашати хату рушни-ками. Який є звичай на Україні? А де ще є рушник? (— На столі.) А оцей простий рушничок (показує) — для витирання після того, як умиєшся. Називається він утирач. Як називається? Що ми витираємо?

Робить вигляд, що прислухається:—

Ой, хтось ніби плаче? Та це ж моя внучка Даринка. Вона ще маленька і спить у колисці. (Підходить до колиски, показує на неї і запитує: «Що це таке?») Поспи, Дариночко, ми тебе заколишемо і пісеньку заспіваємо. Давайте, дітки, заспіваємо ко-лискову, щоб Даринка заснула.

Діти разом з вихователем співають колискову, яку вивчили на музичних заняттях:

Ой ходить сон коло вікон,

А дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти:—

Де ми будем ночувати?

Де хатинка тепленькая,

Де дитинка маленькая.

Там ми будем ночувати,

Мале дитя присипляти.

Вихователь пропонує дітям повернутися назад у дитячий садок. Бабуся дякує:—

Добре, дітки, що ви не забули ста-реньку бабусю і відвідали мене. Ось я вас пригощу смачними гостинцями. (Частує печивом, цукерками). Приїжджайте до мене в гості. Я навчу вас обід варити. Приїдете, діти?

Діти хором відповідають і прощаються з бабусею.

6. «Готуємо разом з бабусею обід»

Мета: збагачувати словниковий запас дітей, розвивати мовленнєві уміння; вихову-вати бажання допомагати дорослим. Слов-ник: готувати, варити, борщ, склянка, борош-но, пампушки, вареники, замісити тісто.

Дид. матеріал: розмальовані зобра-ження глечиків, горщиків, мисок, борошно, склянка, миска.

Х і д з а н я т т я

1. Активізація слів, засвоєних на поперед-ньому занятті. Вихователь запитує дітей, чи сподобалось їм бути в гостях у бабусі.—

А що саме сподобалося? (— Бабусина хата.) А що в хаті було?

Вчить вживати окремі слова і будувати висловлювання: «Мені сподобалася піч». Або: «У хаті була піч...» і т. д. Для цього звертається до кожного на ім'я і ставить конкретне запитання: «...що ти бачив (ла) на стінах? На столі? Біля печі?» і т.д.

2. Повторення вірша про бабусю. Вихователь після бесіди хвалить дітей за те, що добре запам'ятали, і каже:—

Сьогодні бабуся теж чекає нас у гості. А щоб порадувати бабусю, давайте візьмемо для неї подарунки — ті, які їй потрібні у господарстві. Пригадайте, що ми розфар-бовували. (Діти називають). А ще, щоб зробити нашій бабусі приємне, давайте повторимо вірш. Коли приїдемо, розкажемо його. (Діти разом з вихователем прого-ворюють вірш).

3. Пропонує взяти подарунки і поїхати в гості знову. Діти імітують поїзд. У такий спосіб проводиться фізкультхвилинка.

4. Зустріч з бабусею. Вітання, бесіда бабусі з дітьми:—

Дітки, а що ви привезли з собою? (— Подарунки.) Дякую, діточки. Які ж ви молодці!

Вихователь каже, що діти привезли ще один подарунок, і пропонує комусь (хто має ще раз повправлятись) розповісти вірш. Бабуся знову дякує:—

За те, що ви такі хороші, я навчу рас готувати обід. Ось у цьому горщику (показує малюнок) ми наваримо борщику. Що ми зробимо? Хто вже знає, які овочі треба для борщу? (Діти відповідають). А в цій мисочці замісимо тісто для пампушок і вареників. Що зробимо? Для чого нам треба замісити тісто? Пампушки подаються до борщу. Але щоб вони були смачними (рос. — вкусными), їх треба полити підливою з час-нику. Чим треба полити пампушки? А з чим їх треба їсти?

Бабуся пропонує навчитися місити тісто для вареників. Діти стають навколо Столу, бабуся насипає в миску борошно:—

Оце борошно. Запам'ятали? Що це? Я беру борошно в склянку і насипаю його в миску, роблю у борошні заглибину для води (показує), наливаю із склянки воду, кладу трошки солі (показує) і замішую (показує). Хто запам'ятав, які продукти треба взяти для тіста? А тепер нам треба розкатати тісто (показує) тонким шаром і зробити кружечки для вареників. (Робить кружечки склянкою, бере один- у долоні). Вареники на Україні роблять з кашею, з картоплею, з капустою, з сиром, а влітку — з ягодами. То з чим можна робити вареники? А ми сьогодні зробимо вареники з ... (Називає продукт, який приготовлено). Ви-тріть руки (дає утирач), беріть усі по кружальцю тіста, я покладу на нього..., і зліпите по вареничку. Але спочатку подивіться, як я це роблю. (Показує).

Коли діти закінчили роботу, бабуся хвалить їх і каже, що тепер вареники треба швиденько кинути в окріп — так назива-ється вода, яка кипить. Чавунчик з водою уже в печі, і поки вода закипить, діти відгадують