Сценарій проведення уроку

Тема. Особливості тексту-опису. "Робота" автора у тексті-описі.

Мета. Виявити особливості тексту-опису,

Виявити "роботу'" автора опису.

розвивати уяву, увагу, мислення.

Виховувати шанобливе ставлення до

слова, мови.

Обладнаний: картина А Куїнджі" Місячна ніч над Дніпром"

Хід уроку:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. - Які види текстів ми вже уміємо писати" (Текст-розповідь)

- Які ж особливості мас тексі-розповідь? (Важливо викласти послідовність подій, не розірва-ти "ланцюжок" подій)

- Сьогодні ми з вами познайомимося з особливостями тексту-опису. Щоб навчитися писати тексти-описи, нам потрібно зрозуміти; яку "роботу виконує автор тексту-опису. А чи потрібно нам взагалі вміти писати тексти-описи? Чи не достатньо нам добре писати роз-повіді?

Діти. Нам часто у житті доводиться описувати те, що ми бачили або відчували, коли розпові-даємо про краєвиди місцевості, де побували, відпочивали, про нові країни, по яких мандрува-ли, про людину, з якою товаришуємо.

Учитель. А коли ви читаєте опис, що вам це дає?

Діти. Ми хочемо уявити те, про що читаємо, хоч самі не бачили те, що нам описують. Нам стає зрозуміліше, що нам хочуть розповісти.

Учитель. Чи залежить від "якості" опису те, що ми уявляємо?

Діти. Так. Чим кращий опис, тим точніше ми можемо уявити те, що бачив автор.

Учитель. Отже, добре складений опис допомагає людям "бачити" те, очевидцями чого вони не були, те, чого не бачили. А недбалий опис дає тільки поверхневі уявлення, людина погано уявляє те, що її описують. Щоб бути хорошим оповідачем, тобто, щоб бути зрозумілішим своїм співрозмовникам, потрібно знати особливості тексту-опису і "роботу" автора опису.

ІІ. Визначення особливостей тексту-опису і "роботи" автора тексту-опису.

Учитель. Складемо схему особливостей тексту-опису.

Отже, ми бачили пейзаж, картину чи розглядали людину. Ми були очевидцями.

А читачі не бачили того, що бачили ми. Вони не були очевидцями

Учитель. Яке ж завдання автора?

Діти. Він повинен так описати, щоб читачі "побачили" те, що бачив автор.

Учитель. Отже, "робота" автора тексту-опису - детально описати, "намалювати" словами картину (людину, явище природи) читачам, які його не бачили. "Намалювати" так, щоб читачі могли уявити те, що бачив автор.

Автор повинен випередити всі запитання, які можуть виникнути у читачів і дати на них відповіді у тексті. Це нам слід враховувати під час написання тексту-опису.

Ш. Знайомства з текстом-описом.

1.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо себе спочатку у ролі не автора, а читачів. Чи вдасться нам уявити те, що нам описує автор? Чи не виникнуть у нас запитання до нього? По-тім ми порівняємо наші уявлення з самою картиною.

- Ми за вами вчилися розглядати, вивчати картини художників. Ми намагалися зрозуміти, що ж намалював художник, який настрій передає нам його картина.

- Зараз ми послухаємо опис картини, а побачимо її уже після обговорення.

- Намагайтеся здогадатися, що зображено на цій картині. Прислухайтеся до своїх відчуттів.

Цей опис складено мистецтвознавцем - людиною, яка професійно займається описом і поясненням змісту картин. Ці люди працюють у образотворчий музеях і допомагають відві-дувачам музею зрозуміти задум художника.

Отже, опис:

Перед нами розкривається широкий простір, що поширюючись, іде вдалину: рівнина, перекреслена зеленуватою стрічкою тихої ріки, майже зливається на горизонті з темним не-бом, що вкрите рядами легких хмар. У вишині вони трохи розійшлися і в утворене вікно гля-нув Місяць, освітив річку, хатки і павутину стежин на ближньому березі. Все у природі при-тихло зачароване чудесним сіянням неба і води.

Блискучий серебристо-зеленкуватий диск Місяця залив своїм таємничим фос-форуючим світлом землю, що пірнула у нічний спокій. Воно (світло) таке сильне, що деякі глядачі намагалися заглянути за картину, щоб знайти там ліхтар чи лампу. Але ліхтаря не бу-ло, а Місяць продовжував випромінювати своє чарівне, таємниче світло.

Гладеньким відбивають це світло води ріки, з бархатистої сині ночі біліють стіни укра-їнських хат.

Це величне видовище змушує думати про вічність і незнищенну красу світу.

2. Перевірка розуміння опису.

Учитель. Що ж ви зрозуміли, що уявили?

Діти. - Я зрозумів, що на картині зображено ніч, темне небо, тиху річку і яскравий Місяць.

- Я уявила, як Місяць виглядає між хмарами і освітлює спокійну, зеленувату річку.

- А річка ця схожа на дзеркало.

- Світло Місяця таємниче, фосфоруючи і вся земля, ніби зачарована ним світлом.

- А я "побачив" на березі річки біленькі хатинки і стежинки.

- Я не "побачив" як земля і небо розмежовуються чіткою лінією. Вони, немов злилися.

- А небо покрите темними невеличкими рядами, між якими світить Місяць

3. Розгляд картин

Учитель. Цікаво, чи правильно ми "побачили" картину. Ось погляньте на цей шедевр Архипа Куїнджі "Місячна ніч над Дніпром".

Що з того, що "побачили ми в описі, ми побачили на картині?

Діти. - Ми майже точно уявили те, що намалював художник.

От тільки нам не описали, що на березі річки є млин, який добре помітно на фоні вези.

Учитель. Автор випустив з уваги цю деталь та все ж його опис допоміг нам уявити картину художника ще до того, як ми її побачили.

- Які ж слова і словосполучення допомогли автору опису "намалювати" те, що малю-вав фарбами художник?

Діти. - Зеленувата стрічка річки.

- Глянув Місяць.

- Павутина стежин.

- Чудесне сіяння неба і води.

- Блискучий диск Місяця.

- Таємниче, фосфоруючи світло.

- Пірнула у нічний спокій.

- бархатиста синь ночі.

- Величне видовище.

Учитель. Використовуючи порівняння, переносне значення слів автор тексту опису "малює" словами, передає настрій картини, випереджує наші запитання.

IV. Підсумок уроку. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок.

Учитель. З якою роллю з нашої схеми ми успішно справилися на