Тема: Пауль Целан. Українське коріння поета. “Фуга смерті”. Музичні принципи художньої організації твору. Особливості композиції.

Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом поета і формувати навички поетичного аналізу тексту, виховувати естетичні смаки.

Обладнання: портрет П.Целан, тексти віршів, плакат з епіграфом, опорно логічна схема.

Епіграф уроку:

Не шкодував ти нам своїх зірок

До тебе в дім вривалась далина.

Ламався часу висохлий вінок.

Тобі корилась сила чарівна.

Роза Ауслендер

Тип уроку: засвоєння нових знань

Зміст уроку

І. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Слово вчителя

Пауль Целан – один з найбільших німецькомовних поетів – модерністів другої половини ХХ ст.. Йому судилося народитися в Україні, на Буковині, а закінчити життєвий шлях у Франції, в Парижі. Багато горя випало на долю цієї людини: Друга світова війна, загибель батьків, ув’язнення, а потім – еміграція (Бухарест, Відень, Париж). А в еміграції, як зазначає перекладач творів П.Целана Петро Рихло, “жахливою була самотність Целана, яка пожирала його серце і душу поступово, день у день, рік у рік. Він опинився в Парижі в мовній ізоляції, міг спілкуватися по-німецьки лише з друзями та знайомими, що приїздили до нього з Німеччини чи Австрії.” Мабуть, це і підштовхнуло його до трагічного кінця. Він належить до цілої плеяди німецькомовних поетів, якими світову культуру збагатила Буковина (А.Маргул-Шпербер, Г.Дроздовський, К.Блум, М.Розенкранц, Р.Ауслендер та інші.). Зверніть увагу на епіграф нашого уроку. Як ви розумієте слова поетеси?

ІІІ. Повідомлення про Пауля Целана

Самостійна робота (учні записують тему уроку, епіграф та конспектують біографічне повідомлення, яке докладає попередньо підготовлений учень, звертаючись до опорно-логічної схеми).

Пауль Целан (Павло Львович Ангель) має українське коріння.

23 листопада 1920 року народився в німецькомовній єврейській родині в Чернівцях. Навчався в місцевій гімназії.

1938-1939 рр. – вивчає медицину у французькому місті Тур.

1939-1941 рр. – повертається додому, стає студентом романістики Чернівецького університету.

1941 р. – разом з іншими єврейськими родинами мешкає у гетто. Батьки замордовані фашистами.

1942-1944 рр. – в’язень трудового табору в Румунії.

1944-1945 рр. – в Чернівецькому університеті вивчає англійську мову. Володів єврейською, румунською, англійською, німецькою, французькою, російською, українською мовами.

1945-1947 рр. – проживає в Бухаресті.

1948 р. – Відень.

1948 р. – назавжди оселився в Парижі, завершив свою освіту, став доцентом германістики у вищій педагогічній школі.

Одружується з французькою художницею Жизель Пестранж.

Квітень 1970 р. – покінчив життя самогубством, перехилившись востаннє через ажурне поруччя моста над Сеною.

1948 р. – зб. “Пісок із урн”

1952 р. – “Мак і пам'ять”

1955 р. – “Мовні грати”

1963 р. – “Троянда нікому”

1967 р. – “Переведення подиху”

1968 р. – “Сонце з ниток”

1970 р. – “Диктант світла”

1971 р. – “Рештка снігу”

П. Целан удостоєний престижних літературних нагород: літературна премія міста Бремена (1958 р.), найвища в Німеччині премія імені Георга Бюхнера (1960 р.). Його твори перекладали і видавали багатьма мовами світу. Українською мовою твори П.Целана перекладали М.Бажан, Л.Череватенко, М.Білорусець, М.Новикова, М.Фішбейн. Низку поезів переклав В.Стус. Та найбільше зробив у цій справі Петро Рихло, доцент Чернівецького держуніверситету, який видав збірку поезій П.Целана “Меридіан серце” (1993 р. Чернівці) у власних перекладах.

IV. Поетична сторінка.

Як кожен з митців П.Целан всі події усвідомлює по своєму. Відповідно і відображає їх згідно з власними мистецькими уподобаннями, створює свою власну поетичну мову і систему образів.

Своїм батькам, які були депортовані фашистами в Задністров'я і замордовані там, поет присвятив вірш:

Осокоре, ти в пітьмі сивієш.

Моя мати сивини не знала.

Зелено, купаво на Вкраїні.

Моя світла мати не вернулась.

Хмаро, ти наповнюєш криниці.

Моя тиха мати гірко плаче.

Зірко, ти снуєш вогнисту стрічку.

Серце матері свинець пронизав.

Двері, хто вас висадив із петель?

Моя ніжна мати вже не прийде.

У 1992 році в Чернівцях споруджено пам’ятник П.Целану, автор-скульптор якого Іван Салевич. А чернівецька поетеса Тамара Северюк присвятила поету вірш “Нота”

Народився на схід натхненний,

А душа під прицілами йшла.

Око мороку. Хвилі Сени.

Чужини незлюбива мла.

Гостро молодість без туманну

Перерізав печалей ріст.

Ледь на устоньках сніг розтанув

Руки долі гойднули міст...

Серед білого дня

Зелений

В Чернівцях проломивсь туман

Розімкнулися хвилі Сени

І зімкнулись: Целан... Целан...

V. Виразне прочитання і аналіз вірша “Фуга смерті”

Словникова робота

Голокост – масове, методичне винищення євреїв режимом фашистської Німеччини в газових камерах концтаборів чи просто в ході розстрілів.

Фуга – в перекладі з латинської “втеча”. Це музичний термін, ним позначають форму поліфонічного музичного твору, яка будується на імітаційному проведенні однієї або декількох тем в усіх голосах за певним тонально-гармонічним планом.

Поліфонія – багатоголосся, багатозвуччя, засноване на одночасному гармонічному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних ліній, один із найважливіших виражальних засобів у музиці та поезії.

Завдання: прослухати вірш “Фуга смерті”.

Визначити:

Що ви почули?

Що ви побачили?

Які почуття викликів?

Бесіда за запитаннями:

Визначити тему вірша (тема Голок осту, трагедія єврейського народу - провідна) Як побудовано твір? (на основі асоціацій) Які асоціативні образи можна виділити у вірші?

Чи можна об’єднати авторські асоціації за кольором, звуками, настроєм?

Визначити конфлікт вірша (протиборство двох непримиримих начал – жорстокості й гуманізму, варварства й милосердя, звіра й людини).

Що символізують образи Суламіт і Маргарити?

Чому автор завершує твір паралеллю Маргарити і Суламіт? (Автор вважає, що вічні цінності непроминущі, вони вищі над смертю).

Яким зображений “майстер з Німеччини”?

Якою є позиція автора щодо Німеччини?

Чому автор вдався до музичної термінології у назві вірша? Як це позначилося на художній організації твору?

Робота над поетичними засобами вірша, композицією (принцип синтаксичного паралелізму, вільні асоціації, ряди метафор, відсутність розділових знаків, системи рим).

Чому автор відмовляється від пунктуації? (Кожен