Рідний дім, дорога батьківська хата, ласкава оселя. Тут ми народилися вперше побачили світ уперше зробили крок а потім вийшовши на поріг перед нами відкривається чарівний світ. Коло вікна ростуть, цвітуть вогнисті мальви, соняшник, вишня. А над хатою синіє високе безкрає небо...

Рідне село моє! Розквітле, уквітчане... Оксамитно-темними стрічками стеляться городи, подвір’я й будинки потопають у сніжно-білій, незаймано-чистій заметілі вишневого квітування.

Село... Багате, щасливе, уквітчане... Але чи завжди воно було таким? Чи завжди на обличчях його жителів грала весела усмішка і променилися радісно очі?

Давайте заглянемо в історію, повернемося у ті далекі часи коли виникло село:

Історія села. Бод.Н.

Життя розкидало наших односельчан у різні куточки країни і за її межі. Але серцем чуйним і своїми думками вони залишилися з рідним селом. А лише випадає вільна хвилина – линуть спішать до рідного порогу.

Спішу в село: моє там джерело

Моя настала, щастя таємниця

Там день у травах світиться, іскриться

І ясенове височить село.

Мої тут друзі, вічні трударі,

Важкі, теплі і жилаві їх руки,

Маленька школа – перший храм науки

І чистота ранкової зорі.

Тут променя виблискує весело

І пахне на покосах конюшина

Тут мій початок і моя вершина

Спішу в село.

Пісня: Приїжджайте частіше додому.

Вірш (Батько й мама)

Моє село – це моя доля (Пісня про маму).

Моя колиска юних літ

Немов та пісня світла в полі,

Стежина перша в ясен світ.

Забракне сили у дорозі

В село я птахом прилечу

Воно у радості в тривозі

Нестиме сонце на плечу.

Моє село – цвіте садами

Зроста світлицями будов

Якими б я могла словами

До нього змалювать любов.

Мій краю – дорога колиско,

Тобі доземно вклоняюсь,

Коли ось знову повертаюсь

Сюди із далека чи зблизька

Доброго ранку моє рідне село

ти під небом голубим розцвіло

Доброго ранку моя рідна земля

піснею в серці моїм проросла.

Доброго ранку, односельчани мої,

Уклін вам низький до самої землі

Я знаю натруджені руки болять

Та ваші надії, як сонце горять.

Новими світлицями, різних будов

Ще Трійця розквітне, знову і знов

Доброго ранку, краю мій милий

Будь мій народе завжди щасливий.

Моє село, моя рідня

батьків моїх могили.

Душа моя не проживе і дня

Без краю де мене ростили

І поки буду я жива,

Будуть трудитись руки

Я хочу щоб любов жила,

В дітей моїх і внуків

Щоби у славі і добрі,

Своїх дітей ростили

Множили рід свій у селі

І берегли батьків могили.

Передо мною килими чудові

Натура стеле – темнії луги.

І Трійці красної ліси чудові

І Прута рідного веселі береги.

Снується краєвидів плетениця

Та рідна ниточка у нас одна

То Трійця наша – мати чарівниця

Вона приваблює гостей із далека.

Спішать до отчого дому сини, дочки. Чекають з нетерпінням їх матері. Все зробили вони для того щоб вказати дітям своїм дорогу в життя, працювали, не складаючи рук.

Варт пошани сивий волос

І старенький тихий голос

Ви тим зморшкам придивіться

Станьте ближче і вклоніться.

Є добра народна традиція: старшого сина називають в честь батька, старшу дочку в честь матері. На батьківському подвір’ї стараються залишити сина, щоб тут жила людина з тим же прізвищем, щоб рід не переводився.

Хата, де на почесному місці висять прикрашені рушниками портрети батьків, і дідусів, ніколи не виховає черству байдужу жорстоку людину. Вивішений на стіні портрет дідусі чи бабусі – це не просто давні традиції, е пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад, який би наслідували і майбутні покоління.

Пісня “Батьківська хата”

Вірш .... Б.Н.

Вірш “Молитва перед наукою”

Боже, отче, взносим руці

Дай нам сили, дай охоти,

Помагай нам у науці

Всякі труди побороти

Дай навчитись нам у школі,

Як у світі чесно жити,

Я добути щастя, долю,

І Тебе Святий славити

Нашу працю і забаву

Зволь з небес благословляти

Дай нам вирости на славу,

Щоб зраділа рідна мати.

Пісня “Боже великий, Єдиний.”

Гідросфера

Урок-гра (підсумковий)

Мета. Узагальнити знання, отримані в темі; закріпити знання, уміння, навички; виробити вміння працювати з картою.

Завдання уроку:—

допомогти учням відновити в пам'яті місце знаход-ження географічних об'єктів, які вивчались протягом цьо-го розділу;—

допомогти виявити пробіли в знаннях учнів для по-дальшого розкриття і закріплення в інших темах;—

звернути увагу учнів на вивчену тему за допомогою використання незвичайної форми уроку;—

зацікавити учнів певним розділом, в цілому захопити вивченням предмету із самостійним звертанням до різно-манітних джерел шкільних знань.

Обладнання. Фізична карта світу, фізична карта півкуль, ребуси на планшетах, схема будови річкової сис-теми.

Хід уроку

Урок проводиться в кінці теми, розбитий на конкурсні завдання для команд і окремих учнів, капітанів.

План проведення

І конкурс: привітання — готується дома учнями.

II конкурс: розминка — «На хвилях океану».

ІІІ конкурс: картографів.

IV конкурс: знатоки географії— «Лабіринти Посейдона».

V конкурс: мандрівники.

VI конкурс: хитромудрі запитання.

VII конкурс: ребуси. VIII. Підведення підсумків.

На початку уроку учням пропонується вірш, який напи-сано заздалегідь на дошці.

З-за гір важкі тумани

Клублять вітри сюди.

Ті осідають в хмари

Й женуть потік води.

Як змії голубії,

Повзуть залами рік.

І в синім океані

Закінчують свій біг.

Ось білими птахами,

Мандруючи здаля,

Летять з-за моря хмари

Дощем кропить поля.

Туман лежит на кручах,

Недвижен и глубок.

Где оседает туча,

Рождается поток.

Как змеи голубые,

Ползут изливы рек.

И в синем океане

Оканчивают бег.

Как белые драконы,

Крилами шевеля,

Летят оттуда тучи

Дождем кропить поля.

Питання. Яке явище в гідросфері описано у вірші (відповідь — кругообіг води в природі, стани води).

Учні класу поділені на три команди, дітям напередодні дається завдання придумати назви команди, девіз і емб-лему команд: 1. «Перлина». 2. «Гідросферики». 3. «Кра-пельки».

Девізи команд.

1. «Перлина».

«Перлини біля моря,

Немов птахи на просторі,

Ми радужно сіяєм

Й увагу привертаєм.

Ми пливем по річці знань

Вдячні нашим вчителям,

Ми долаєм перешкоди,

Переможем всі незгоди».

«Золоті рибки»

Щоб прийняти участь в грі,

Всі сюди ми припливли,

Щоб змагатись, вигравати,

Гідросферу треба знати.

2. «Гідросферики».

Гідросфериками нас

Кличуть всі не випадково.

Атмосферою пізнань

Поглинає всіх нас школа.

Ми прийшли не розважаться,

А уміло