на тему “Рідна природа”

Мета: Продовження ознайомлювати дітей з ознаками і властивостями снігу та води: холодна, гаряча, тепла, солона, кисла; має здатність зафарбовуватись, потрібна людям, тваринам і рослинам для життя, Вчити відповідати на запитання вихователя.

Розвивати діалогічне мовлення, мовлення пов’язане з розвитком рухів, фонематичний слух та мовне дихання.

Збагатити словник словами: “Капітошка”, “снігопад”.

Виховувати шанобливе ставлення до всього живого і неживого, любов до рідної землі.

Обладнання: вправа на розвиток мовного дихання “Снігопад”, дидактичні ігри “Допоможи Капітошці”, Відшукай за кольором”,

“Впізнай за смаком”, вірші про зиму, прислів’я.

Хід заняття

Вихователь: Діти, пригадайте того чудового віршика про мову.

Завжди говоримо красиво,

Не поспішаючи, сміливо,

Є в нас у роті язичок.

Він говорить: чок, чок чок.

-Далі скажем:

Лю-лю-лю – я природу люблю.

А тепер скажіть усі:

А чому на річці лід

І сніжок на землю ліг.

(Бо зима прийшла:

Снігу намела).

-Так до нас завітала справжня зима і намела багато снігу. А для чого ж нам той сніжок?

(Щоб гратися в сніжки, кататися на санках. лижах, ліпити сніговита, напоїти землю і все живе).

-Звідки ж прилетіли сніжинки?

(З неба)

-З якого неба? Веселого чи сердитого, похмурого?

(Сердитого, похмурого, де пливуть хмаринки).

-А чи сідала вам сніжинка на носик, щічки чи руки? І що ж замість неї залишилось?

-То ж з чого зроблена сніжинка?

(З води)

-А хто її викував?

(Мороз)

-А як це відбувається, я зараз вам розповім.

Коли на небі зберуться хмаринки, вони пустять краплинки погуляти, або полити чи напоїти землю, а мороз тут як тут. Заморозить крапельку і викує з неї чарівну зірочку, ось таку, як у мене є (показує сніжинку з паперу). А коли таких сніжинок падає багато, то таке явище в природі називається снігопад. Снігопад надає природі особливої краси. Ось ми зараз зробимо снігопад в групі.

(Проводиться вправа на розвиток мовного дихання “Сніжинки” або “Снігопад”).

Діти йшли, йшли, йшли

І Сніжинки знайшли.

Стали, дмухнули і знову пішли.

-А хто знає вірші про сніжинки?

Білесенькі сніжиночки

Вродилися з води.

Легесенькі, мов пушиночки,

Спустилися сюди.

Ніжна зірка, сніжно-біла,

На рукав з гори злетіла,

Поки несла її сюди

Стала крапелька води.

Ми сніжинки, ось де ми-

Парашутики зими,

Подружилися з вітрами

І кружляємо над вами.

Упала сніжинка мені на рукав.

Яка ж вона гарна, а я і не знав.

Біленька, пухнаста, така чарівна,

А я завжди думав – вона крижана.

Закружлялися сніжинки,

Як метелики прудкі,

Прилетіли до ялинки

Й почепились на гілки.

-А ви б хотіли стати сніжинками? У мене є чарівна паличка, яка вмить зможе зробити вас сніжинками, тільки варто змахнути нею і промовити чарівні слова.

Паличко, паличко!

Раз, два, три.

Діткам диво покажи:

Хлопчиків та дівчаток

В сніжинки перетвори.

(Проводиться психогімнастика).

-Малесенькі сніжиночка, спустилися з хмариночки (бігають по кімнаті). Подув вітерець і закружив сніжинки (кружляють навколо себе). Вітерець затихає і сніжинки лягають на землю (присідають, ручки під щічки). А вранці пригріло сонечко, сніжинки проснулися, весело піднесли свої рученята і засміялись.

-А чи знаєте ви, що ж насправді стане з сніжинками, коли пригріє сонечко?

(Вони розтануть і утвориться вода)

Стук у двері.

-Добрий день! Як тебе звати хлопчику? І чому ти плачеш?

Капітошка.

Я – веселий Капітошка, Поспішав до вас у гості.

Та коли я йшов до вас,

У хмаринках заблукав.

Налетів мороз страшенний,

Заморозив геть усіх,

І сестричок, і братів.

Як же визволити їх?

-Не плач, Капітошко, наші діти допоможуть тобі визволити твоїх сестричок і братиків. Вони знають ,як це зробити.

(Капітошка роздає сніжок діткам, а вони обігрівають його і утворюються крапельки води).

Капітошка. Дякую вам за все. (Виходить)

-А для чого ж нам потрібна вода?

(Для росту рослин, для потреб людини, для тварин).

-Ми трішки притомилися, зробимо фізкультхвилинку.

Водичко, водичко,

Умий моє личко,

Щоб і очки ясніли,

Щоб і брівки чорніли,

Щоб сміявся роток,

Щоб кусався зубок.

(Діти імітуються основні рухи)

-А тепер ми пограємо з водою.

Д/г “Допоможи Незнайці”

Д/г “Відшукай за кольором”

Д/г “Впізнай за смаком”.

-Без води життя гине – сонце, квітка, гине звір, замовкає пташка. Все живе на землі потребує води. Кожна крапелька води є дорогоцінним даром природи. Вона напуває землю, а земля годує все живе, людину, тварину, рослину.

Воду потрібно берегти.

Бережімо ріки,

Бережімо воду,

Як матусю рідну

Бережіть природу,

Бережімо кожну

Квіточку й травинку,

Бо ми всі природи

Рідної частинки.

Все, що навколо тебе,

Слід берегти і любити.

-Слід не тільки берегти і любити природу. Їй ще потрібно й радіти.

Я всміхаюсь сонечку:

-Здавстуй, золоте!

Я всміхаюсь квітоньці

-Хай вона цвіте!

Я всміхають дощику

-Лийся мов з відра!

Друзям усміхаюся-

Зичу їм добра.

-Ми теж зичимо добра всім присутнім в залі й даруємо свої теплі усмішки, щоб вам від них стало тепліше, веселіше, радісніше.