(Конспект відкритого уроку)

Тема: В. Стус. Життя. Доля. Поезія.

Мета: Розкрити непересічний талант В. Стуса, зрозуміти його трагічну долю. На прикладі його творів розкрити риси індивідуального стилю поета.

Тип уроку: нестандартний

(урок-дослідження творчості)

Метод: лекція з елементами бесіди

Обладнання:

Портрет В.Стуса.

Хронологічні таблиці.

Ілюстрації до збірок.

Запис на магнітофонній стрічці віршів та листів В. Стуса.

Платівка “Патетична соната” Л. Бетховена.

Викладач: Луканюк.

Простіть мене. Я скоро буду з вами –

Маленька жменька сивої золи.

Простіть за все, що ви недоспівали,

Та що там блазнювать – недожили...

Прости мене, Василику, мій брате,

За всі твої печалі і жалі,

Що ти один ламав холодні грати,

Коли я їв свій кусень у теплі.

Блазнюйте й далі, пишущі братове!

Народ нас зневажа – не без підстав...

Прости мен, убита горем вдово,

Що як тобі, ніколи не спитів...

Ваш страх уївся в наші хромосоми,

Як душу врятувати з ним живу?

Простіть мене усі, хто в 37

Не вийшов із катівень ГПУ.

Простіть усі, хто не навчивсь мовчати,

Зреклись ми навіть імені кого.

І ви простіть, розтерзані в 30-м, -

Ще навіть до народження мого.

І ви, і ви поламані кимсь квіти,

І ти, моє зачумлене село.

І веремії днів несамовитих

Не зміг від вас я відвернути зло.

Це зовсім не биття себе у груди –

Це підсумок життю і боротьбі,

Простіть мене, мої прийдешні люди,

За все, що не прощаю сам собі.

Борис Мозолевський.

Тема: Василь Стус. Життя. Доля. Поезія.

Мета: Розкрити непересічний талант В. Стуса, розуміти його трагічну долю, відчайдушну боротьбу в тоталітарній державі “розвиненого соціалізму” за національну незалежність українського народу. На прикладі його творів розкрити риси індивідуального стилю поета. Донести студентам поетичне вираження автором глибокої любові до України, до рідного народу.

Удосконалювати вміння творчо осмислювати прочитане та навики аналізу ліричного твору.

Виховувати почуття національної гордості та самосвідомості.

Тип уроку: нестандартний (урок-дослідження творчості)

Метод: лекція з елементами бесіди

Обладнання:

Портрет Б.Стуса

Хронологічні таблиці

Ілюстрації до збірок

Запис на магнітофонній стрічі віршів та листів В. Стуса

Платівка “Патетична соната” Л. Бетховена

Епіграф: І я гукну, і край мене почує...

В. Стус

ХІД УРОКУ

ПЛАН УРОКУ

В. Стус та Йоно час.

“У нас нема життя і слави,

на жаль, - могили і хрести”.

Дитинство і юність поета.

“Десь у 4-6 класі я майже весь “Кобзар” знав напам’ять”.

Тернистий шлях творчості.

“...жив, любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття”.

Останні роки життя.

“Здрастуй, бідо моя чорна,

здрастуй, страсна моя путь”.

В. Стус – поет, Богом даний Україні.

“За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь якого я мушу обставати до загину”.

Тези-завдання (записані на дошці)

Ганьба тим, хто прагне побудувати державу на тюрмах і насильствах. Така держава приречена на загибель.

Бог дарує людині долю, і ніхто не має права нівечити її, навіть всесильні світу цього.

Справжня людина вміє протистояти жорстокій дійсності.

Усе прощає забуття, а пам’ять не прощає нам нічого.

(Одне із завдань – тема для написання домашнього твору)

ВСТУПНЕ СЛОВО ВИКЛАДАЧА.

6 січня. Надвечір’я. З нетерпінням ми поглядаємо на небо, шукаючи першу зірочку, адже вона сповіщає, що народився Син Божий. Він народився, щоб наші гріхи взяти на себе, перейняти наші страждання, болі, переживання, заставити кожного з нас подивитись на себе і сторони, проаналізувати свої думки, вчинки, бажання і змінити їх. Пригадайте Гетсиманський сад, гору Оливну. Ісус Христос молився і на якусь долю секунди хоче, щоб страшне пророцтво минуло його: “Отче мій, коли можна, нехай обмине ця чаша мене... – тут же бере себе в руки, - та проте, - не як Я хочу, а як Ти...”.

І сповнений сили духу, рішучості, мужності прямує на Хресну дорогу. Без нарікань несе Він свій Хрест. Він був людиною. І його боліла кожна рана, подряпина, а цвяхи забивали Йому просто в серце... Якою безмірною любов’ю до людей, до нас усіх наповнене Його серце, коли навіть в передсмертних муках Він думає не про себе, а про інших, тих, хто кидав в нього камінням, одягнув на олову терновий вінок і кожна колючка впилася йому в тіло, в Він просить: “Отче, прости їх, бо не відають, що творять”.

Він страждав за нас, за наші ненависні думки, злі вчинки, бажання недоброго один одному.

Пройшли віки. Але люди не покаялись. Гордині, ненависть, злоба, заздрість, підступництво все більше володіє душами людей. Не любов до Бога, до ближнього, а ненависть, зло, чорна заздрість наповнюють нас.

(Звучить коляда)

6 січня 1938 року на небі появилася нова зіронька. Вона оповістила про народження нової людини. Це народився син людський, в сім’ї Стусів появився хлопчик. А оскільки народився він 6 січня, Ангелом-охоронцем вибрали Святого Василія і назвали Василем.

Отже, тема нашого уроку: Василь Стус. Життя. Доля. Поезія. Мета. Ми разом постараємося відкрити непересічний талант поета, зрозуміти його трагічну долю, відчайдушну боротьбу в тоталітарній державі “розвиненого соціалізму” за національну незалежність українського народу. А також на прикладі його віршів (ми зупинимося на другому періоді творчості, тобто на табірних віршах) постараємося розкрити деякі риси індивідуального стилю поета.

На дошці записаний план, за яким ми будемо працювати, перепишіть його та епіграфі і в кінці уроку підтвердіть правдивість слів Стуса.

Ви, навчаючись у школі, уже знайомились із життєвим шляхом та поезію В. Стуса. Пригадайте, які твори цього полум’яного патріота ви знаєте.

Сьогодні ми доповнимо наші знання. Звичайно, за дві години ми не можемо осягнути всієї творчості поета-громадянина, борця, тому зупинимось на табірних віршах поета.

У Стуса не було розриву між життям і творчістю і тому у нас його теж не буде. Ми сплануємо заняття так, що це буде тісне переплетіння