Будем писанки писати.

Писаночок-крашаночок

Напишемо аж сім коробочок.

Як сказали, так зробили,

Прийдуть гості у вівторок.

Писаночок буде сорок,

Є що друзям показати,

Любим гостям дарувати.

Ведучий І. Якщо дівчина дарувала парубкові писанку – це означало, що вона його вибирала. Дівчата малювали писанки і несли на плай, пускали з гори. Куди вона котилася, звідти буде суджений.

Ведучий ІІ. Боронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанку. Газдиня враз шепотіла: “Сіль тобі в очах, кремінь у зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам”.

А ще, як розписували писанки, не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку. То таке повір’я... То ж доки пишуть писанки, доти буде “світ”.

Михайло ВЕРЕС.

ПИСАНКА

Спекла мама на Великдень

Біленькі паски.

А я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички.

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

Я братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

А.М. Богуш, Н.В. Лисенко “Українське народознавство в дошкільному закладі”.

Літературно-мистецький альманах для дітей “Подарунок на Великдень”.

О.Воропай “Традиції і звичаї українців”.

Великодні легенди і перекази, журнал “Розкажи онуку”.