—
спомин з м'яти-рути,
Научіть минулу
славу повернути.
Виконується пісня “Ой на горі та й женці жнуть”
Пісні про громадянську та другу світову війни, про видатних людей тих часів, про важливі події в житті народу також стали вже історичними. Цю пісню, яку ми вам заспіваємо, любили партизани у Велику Вітчизняну війну.
Виконуються 2 куплети пісні "Розпрягайте, хлопці, коней".
Найдавніші серед народних пісень - обрядові - виникли, ще в первісному суспільстві. Наші пред-ки не вміли пояснити різні явища навколишнього світу, а тому вважа-ли, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами (богами), від яких нібито за-лежали. життя і добробут людей.
Щоб задобрити цих богів, люди виконували різні дії - обря-ди, які супроводжувалися піснями, танцями, іграми. Пісні, що викону-ються під час обрядів, називаються обрядовими. Більшість обрядів та обрядових пісень пов'язана з пралюдей на землі.
Виконується пісня “Вийшли в поле косар”
Вчитель. Пісні запрошують до роботи – (Діти виконують з рухами пісню “Грицю, Грицю, до роботи”). Пісні з нами жартують ("Сіяв мужик просо”),з нами танцюють. ("Коломийки"), грають ("Дрібушечки"), мирять нас ("Мир миром").
Пісня наша, пісня -
це душа народу
Пісня українська, рідна, чарівна.
Вона з нами поруч в праці,
на заводі,
На ланах широких,
за станком вона.
Пісня - чарівниця, гарна,
мов зірниця,
Мелодійна, ніжна, серцю дорога.
Веселить, танцює, мирить
і жартує,
В іграх та забавах — всюди є вона.
Пісня тут, у класі,
Ось вона на святі
Переливом лагідним
з нами промовля,
А буває, журить, сумує і тужить,
Крає ваше серце, душу оживля.
Цю пісню співала моя бабуся, а потім співала моя мама.
Я думала: "Чому вони співають таку сумну пісню, та ще й сльозу, відвернувшись, витирають?"
Минули роки. І я зрозуміла, що, крім веселих пісень, є й сумні, які теж допомагають людям у житті. Ось ця пісня: “Летіла зозуля” (ви-конує вчитель).
Та годі журитися, у нас же свя-то, будемо веселитися. Уже весе-лими дзвонами-передзвонами на-ближається свято — Великдень.
Навесні, коли природа пробуджується від зимового сну, і зем-ля починає одягатися у барвисте вбрання, люди святкують одне з найбільших найвеличніших хрис-тиянських свят - День воскресін-ня Ісуса Христа -Великдень. Передує Великодню 7 тижнів Вели-кого церковного посту, під час яко-го суворо дотримуються заборон не лише на вживання скоромних страв, а й щодо різних розваг. Ве-ликдень не має сталого числа, але обов'язково припадає на неділю.
Останній тиждень перед Вели-коднем називають білим, чистим або вербним. Протягом тижня прибирають у хатах, печуть паски і розмальовують писанки.
На Великдень, у неділю вранці після церковної служби, лю-ди вітаються одне з одним такими словами: "Христос воскрес!" А відповідають на це: "Воістину вос-крес!" У цей день усі радіють вос-кресінню Ісуса Христа - Божого Сина, який за вироком людського суду був розп'ятий на хресті за те, що навчав людей жити по правді, совісті, любові до усього живого.
Наш відомий український поет-байкар Леонід Іванович Глібов написав про Великдень чудового вірша. Запам'ятайте його:
Христос воскрес!
Христос воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок.
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес.
Збирайтесь, діти, нум співати:
"Христос воскрес!
Христос воскрес!"
Виконується народна пісня "Христос воскрес!".
Христос воскрес
Христос воскрес,
Христос воскрес.
Радість з неба сяє ясна,
Завітала Пасха красна.
Радуйтеся, люди, нині
Бог дав щастя всій родині.
Бог дав радість нам з небес —
Христос воскрес,
Христос воскрес
Христос воскрес.
Христос воскрес
Мир Христос нам всім приносить,
Мир нам небо все голосить.
Мир той Божий всі вітаймо,
Ласку Божу прославляймо.
Чудо Боже всіх чудес —
Христос воскрес,
Христос воскрес.
О пісне! Від народу кров і плоть
Ти узяла, щоб лиш йому служити.
Тебе ніхто не може побороть,
Бо вільний дух твій правдою повитий.
Мій отчий дім, не перебудь в мені
Пристанищем дитинства тимчасовим.
Даруй мені легенди і пісні,
І мамине до болю рідне слово.
Та як же нам жити на рідній землі,
Щоб люди довіку щасливі були,
Щоб пісня народна в повазі була,
Від роду до роду між нами жила.
Старайтеся завжди прожити лиш так,
Щоб потім про вас пам'ятали,
Про ваше прекрасне і чесне життя
Народні пісні розказали.
Єдності дай, Боже, нам усім,
Нас не лишай на шляху своїм,
Єдність зішли українцям-братам,
Дай зазвучати народним пісням
Всі виконують пісню “Не цурайся пісні”.
Бігла стежка в далеч і губилась,
А мені у безтурботні дні
Назавжди, навіки полюбились
Ніжні і замріяні пісні.
Ті пісні мене найперше вчили
Поважати труд людський і піт,
Шанувать Вітчизну мою милу,
Бо вона одна на цілий світ.
Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній,
Україна в рідній школі,
Майбутності ясній.
Народна пісня — голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з моди сущого життя.
Виконується пісня “І в Вас і в нас хай буде гаразд”.
Вчитель. Шановні гості, дорогі діти!
Oсь і закінчилось наше свято, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишиться з вами, як вірний товариш.
Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу ук-раїнську пісню, продовжуйте тра-диції і обряди нашого народу, зберігайте і поповнюйте творчу спадщину України.
У сценарії використано вірші В.Симоненка, І.Драча, М.Бакая, М.Сингаївського, М.Рильського, В.Сосюри, а також автора.
Використана література:
1. Перлини української народної пісні. Пісенник. Видання друге. – К.; Музична Україна, 1991.
2. Календарик-дошколярик. - К.: Веселка, 1994.
3. Читанка. 4(3) клас.
