Тема: “Де Купало ночувало”

Мета: Розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови. Сприяти розвитку мислення, виховувати в учнів любов до природи до рідного краю. Вчити не забувати українські обряди, розвивати світогляд, широту думку, збагатити світогляд, широту думки, збагатити словниковий запас дітей.

Література: Олекса Воропай “Звичаї нашого народу”: “Обереги пам’яті”, “Розкажіть онуку”.

Свято готується задовго до дня його проведення. Дівчата готують святкові строї, хлопці – приладдя для парубоцьких ігор, старі жіночки випікають солодощі для гостини. Крім того, хлопці готують “витівки”, сюрпризи для дівчат, при чому все це тримають в секреті. За день до проведення свята пізно ввечері хлопці ховають у схованки сюрпризи для дівчат, а дівчата мають знайти їх, пізно ввечері перед закінченням свята. Перед сутінками по вулиці села проїжджає барвисто прикрашене фіра, на якій декілька хлопців, дівчат, жартують співають.

Дівчата: Ой, качуре - качуреньку

В горіховім вінку

Вибирай си, кучереньку

Щонайкращу дівку.

Жартун: Мені мама не казала

Дівок вибирати

А ми мати наказала

Господиню взяти

І та гарна і та файна

І та непогана

Межи ними Ганущенька

Як намальована.

Дівчата: А на тії Ганущенці

Рутяний віночок

А хто ж то її купував?

Степанів синочок.

І так вони всіх скликають на вигін

Свято розпочинається ввечері.

На великому пагорбі хлопці готують ріщя для купальського вогнища. В центрі галявини вирита яма, або встановлена хрестовина для Марена. В колоні два стовпи для ігор. З лісу і з боку річки виходять 8 сопілкарів. Вони розпочинають свято переливами сопілчаної мови. На фоні сопілок диктор: В це час з протилежної сторони з’являється ніч з зірочками.

Ведучий: На наше свято опустилося ніч з зірочками. Ніч (низько вклоняється і говорить). Ласкаво прошу вас, шановні друзі, на свято. Я вирила, я знала, що в цю ніч ви всі прийдете повеселитися з нами.

Хлопець: Дівчата, хлопці, давайте запалимо вогні.

Всі: Давайте, давайте.

І немов би з неба з факелом в руці з’являється Вогневик.

Вогневик: Так ось і я

Кинусь, ринуся в коло.

Зорі пречисті,

Іскри сльотисті,

Ясні та красні вогні променисті.

Все, що блискуче, -

Все, що летюче,

Все безпинного руху жагуче!

Так ось і я, так ось і я!

Вогневик і його помічники запалюють вогнище. Вся молодь збирається навколо нього. Хлопці стрибають. Настрибавшись, хлопці заводять гру навколо вогнища. Ця гра називається “Вежі”. Дівчата стають широким колом навколо ватри по внутрішньому колу хлопці парами по двоє несуть на руках, які закладені замком третього хлопця. Дівчата співають: “Ой на Купала вогонь горить. А ви Івана хлопці ведіть. Ой помаленьку його ведіть, біля Ганущеньки та й зупиніте”. Хлопці рухаються по колу, біля тої дівчини, котру сподобав хлопець якого несуть, він кричить: “Отут зупиніть”. Він зіскакує буру за руку дівчину і стоїть із нею, поки декілька раз повторюється пісня і всі хлопці виберуть собі пару. Коли гру закінчено троїсті музики грають танець, який замовляють хлопці.

Пироги люблю із маком тільки помащені

Грайте, грайте музиченьки, бо ви заплачені.

Дівчата: Палай вогнику гарячий, полум’яний,

Ой, який був день чудовий, аж рум’яний.

Гори, гори ясно.

Щоб наша доля була щасна,

Гори на все село,

Бо нам тут весело.

(Заграли музики, починаються танці, ігри, розваги. Вздовж річки загораються факела).

Дівчина: Дівчата, дівчата, пора нам віночки сплітати, на воду пускати.

(Дівчата плетуть віночки, співають, улюблених пісень).

Ой, на морі хвиля грала,

У долині роса впала,

На калині поламала цвіт.

Ой виходьте дівчата, у вигін до річки

Прикрашайтесь, одягайтесь в нові черевички.

Марену нашу квітчати, віночки сплітати.

Віночки сплітати на воду кидати. І долю взнавати.

З різних боків на галявині з'являються святково вбрані дівчата. Троїсті музики, які стоять біля маленької сцени, на якій в ході свята з'являються персонажі літнього обряду Купала, награють мелодію дівочого хороводу.

Дівчата збирають квіти в великі кошики, щоби потім сплести віночки.

Диктор: (на фоні троїстих музик).

З святом вас, дівчата і хлопці. З святом вас всі добрії люди. Завітало в наше село довгождане свято Іван купала. Подивіться навкруги. Природа в цей час у самому розквіті. Дарує вона свою чарівність і прикарпатським дівчатам. Бо ходить горами той споконвічний, справедливий Іван, а хоч купало бере та сонцем зарінки сушить, лісами холоди вінком вимітає, у деревині соки переварює. Муку на сонце випускає, маржину у зелену ліщину загонить, бджілку на солодкі меди веде. Птахам яєчки у гніздах вигріває, дівчатам люди у камелі силу дає. Папороть цвіт збирає, мисливцям звір множить, орлам зайчиків на конюшині показує, рибалкам рибу підкидає.

Місяць веде у срібній чайці голого Купала Івана над горгонами, а зорі примружились із встиду й у ліси порозбігалися боками. І що то їх, зорь тих буде в ночі у лісі. А це для того, щоб дівчата не злякалися шукаючи свою долю, потаємний і чарівний цвіт папороті. А небо… геть вже на горі. А з того неба Купало любість росіває. Ходить купало селом, закохує хлопців і дівчат, вказує судженого, розсипає свої любовні чари.

- А як же задобрити Купала? Може понести з лісу найкращу гілку берези чи вільхи, заквітчати її стрічками, квітами, співати Купалові пісні, забавляти його, щоб і цілісіньке літо напував він добром і щедрістю межи людей.

(Першими з лісу виходять 2 дівчини з великою березовою гілкою. Мариною, за ними весь гурт дівчат, взявшись за руки виходять хоровод навкруги Марени, яку встановлюють 2 дівчини.

Співають:

Ой росла Марена на межі

Зрадувала серденько в дорозі.

Ой, стояла Маринонька на межі

Файні стрічки в вітах, у косі.

Носи, Маринонько, стрічки

Не скидай.

Тай і на дівчат молоденьких

Не забувайте.

(Дівчата уквітують деревце