Конспект занять

для ІІ молодшої групи

“У гості до колобка”

Мета. Зацікавити дітей ігровим сюжетом, спонукати частково відображати дії героїв казки, проявляти інте-рес, виявляти активність в ході програвання сюжету, відчувати радість від причетності до нього. Спонукати частково промовляти слова казки (пісеньку Колобка), повторюючи їх за вихователем. Вчити фіксувати ха-рактерні особливості персонажів: Колобок круглий, він котиться, Ведмедик — клишоногий, перевальцем хо-дить, Лисичка — руденька, хитра; долати перешкоди: «купи хмизу», горбочки та пеньки у «лісі». Викликати радість від казки, рухів. Виховувати потребу слухати тварин, їхні інтонації, співпереживати героям.

Обладнання. Макет хатинки; ляльки, одягнені у костюми дідуся та бабусі; іграшкові колобок, лисичка, ведмедик, зайчик, вовк; шишки, пеньки (куби), купа хмизу (спортивні палки), об'ємні ялинки; спечені ма-ленькі колобки кожній дитині.

Хід заняття

В групі виставлено макет хатинки, біля неї — ляльки: ба-буся І дідусь.

Вихователь збирає дітей, промовляє приказку. Зліталися пташки з моря, Сідали в нашому дворі,

А ГРУПА

Пісні нам всім співали, Казку розповідали. Ось яку...

Звертає увагу на хатинку, на бабусю, дідуся, на Ко-лобка, якого спекла бабуся. (Розглядають його, до-торкаються ручками, котять).

Вихователь. Колобок рум'яний, кругленький, не хоче лежати на підвіконні, хоче покотитися, погра-тися. Покотився Колобок, а ми за ним підемо.

Веде дітей до макета лісу, розглядають ялиночки, вони колючі, зелені, їх багато.—

Діти, аж ось і звірята! (Показує іграшки).—

Ти хто? (Зайчик називає себе). Діти розглядають Зайчика, стрибають разом з ним.—

Зайчику, а подивись-но, який у нас гарненький, смачненький Колобок! (Зайчик хоче з'їсти Колобка, нахиляється до нього).

Колобок співає свою пісеньку, діти підспівують йо-му.—

Скачи ж собі, Зайчику, назад у ліс, а ми до тебе ще прийдемо у гості.—

А ти хто? (Ведмедик називає себе, запитує у Ко-лобка, хто він такий. Колобок і йому співає свою пісеньку).—

Йди, Ведмедику клишоногий, до себе у ліс, а ми до тебе теж прийдемо у гості.

Діти переступають через купи хмизу, перестрибу-ють «горбочки» у лісі.—

А це хто? (Показує Вовка. Він називає себе. Підходить до Колобка, починає його обнюхувати).—

Діти, а яку пісеньку заспівав Колобок Вовкові? [Діти підспівують).

Засмутився сірий Вовчик-братик, що не з'їв він Колобка, покотився далі.—

Котиться Колобок, а назустріч йому біжить хитра пустунка, руденька шубка, хвіст—краса: Лисичка-сестричка.

Грається сценка зустрічі Колобка і Лисички.

Колобок співає свою пісеньку, Лисичка обнюхує його, об-лизується: «Ой, який смачненький, запашний».

Аж тут побачили Лисичку дідусь із бабусею, підбігли до неї, схопили за лапи: «Не. їж нашого Колобка, не їж!» А Лисичка й каже: «Та я тільки понюхати хотіла. Дивіться, скільки я сама Колобків напекла, усіх дітей почастую!»

Лисичка виносить кошик із колобками. Вихователь за-охочує подякувати Лисичці за гостинці, запросити до нас у гості в дитячий садок.