Люблю рідну матусю

Мета: виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до неньки-України. Розширювати духовний світ дітей. Вчити виявляти увагу до рідних. Ознайомлювати з народними звичаями, традиціями і обрядами.

Свято проводиться у другу неділю травня. В класі святково прибраний стіл. На столі образ матері Божої, прикрашений українським вишитим рушником, а біля нього свічка. На стінах висять картини з краєвидами України, а також ті, що зображають матір і дітей; конкурсні малюнки дітей.

Вчитель: у травні, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято матері.

Ще у 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята – Дня матері. А причетна до цього молода американка Анна Джарвіс. Вона втратила матір. Смерть була раптова і передчасна. Анна боляче пережила трагедію і звернулася з листами до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати Матір.

Ідею Анни підхопили у світі. Вперше в Україні, у Галичині, це свято відзначали у 1929 р. У цей день у національному одязі люди йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках ішли вулицями міста чи села до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші, вистави, виставки виробів, квіти, сміх і жарти були адресовані матерям.

А у родинному колі діти готували для матерів подарунки, приємні дійства, і, найголовніше, намагалися бути чемними та слухняними.

Це свято повернулось до нас нині й уособлює в собі три найдорожчих образи: матері Божої, матері-України і рідної неньки.

Учень: Ой маю я три матері

Ой маю я три матері, та всі три хороші –

Три матері, три квіточки, як три красні рожі.

Перша мати – Непорочна, як лілея біла,

Із Дитятком-Немовлятком, Пречистая Діва.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна Ненька-Україна.

Третя мати – що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.

Ой маю я три матері, та всі три хороші,

Три матері, як три квітки, як три красні рожі.

К. Вагилевич.

Звучить молитва “Отче наш…”

Вчитель: Слово “мати” – вічне і неповторне, як світ. Земна жінка від Духа Святого народила Сина Божого. Своєю добротою, покорою, святістю вознеслася над нами Божа Матір Марія, щоб заступитися за нас, щоб просити сина свого єдинородного простити наші провини.

1 учень: У нас у городі зацвіли лелії –

Із них я найкращу зірву для Марії,

Бо вона, пречиста, повна благодати,

Матінка Ісуса, твоя й моя мати.

2 учень: О свята ненько, чиста леліє,

В тобі спасіння, наша надіє!

Охороняй нас від зла, маленьких,

Пригорни в ласці душа чистенькі.

Діти виконую духовну пісню “Станьмо згідно”

Вчитель: В цей день люди йдуть у храм Божий, несуть квіти, співають пісні, славлять ту земну жінку, що народила Сина Божого. Відбуваються богослужіння за здоров’я матерів.

На одній з височин Кременецьких гір розташоване місто Почаїв. Скажіть, чим воно знамените? Чому туди з’їжджається щоденно багато людей?

Так, діти, знамените вона Почаївською лаврою. Дуже давно на Почаївській горі, за народними переказами, сталося чудо: появилася Матір Божа. Із залишеного нею сліду на камені за струменіло чудодійне джерело. На цьому місці побудували церкву. Реліквією лаври є ікона Божої Матері, яку оспівали в народних легендах.

Учень: Моя прабабуся народилася і живе у Почаєві. Вона знає народну легенду “Почаївська Мати Божа”. Я хочу попоросити, щоб вона розповіла її нам.

Бабуся: Послухайте, любі діти, легенду, яку мені ще моя бабуся розповідала:

- Ой зійшла зоря вечоровая

Над Почаєвом стала.

Виступало турецьке військо,

Як та чорная хмара.

Турки з татарами брами облягали,

Намірились монастир звоювати,

Служитель церкви вийшов

Та слізами умиває:

- Ой рятуй, рятуй, Божая Мати,

Монастир загибає!

І вийшла, вийшла Божая Мати,

На хресті вона стала,

Кулі вертала, турків вбивала,

Монастир врятувала.

І ми всі люди до Бога вдаряймо,

Матері Божій поклін віддаймо.

Звучить мелодія “Ave Maria». Учениця, звертаючись до образу Божої матері, говорить молитву. Діти запалюють свічки.

Учениця: Молю тебе, Мати, щирими словами:

Змилуйся над нами.

Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,

Поможи нам вчитись, чесно працювати.

Щоб була потіха для рідної мами –

Змилуйся над нами.

Дай нам оминути всяку злу пригоду,

Дай рости на користь рідному народу.

Вчитель: В образі матері осягаємо розумом рідну Україну, мальовничу і прекрасну, страдницьку, але невмирущу; Україну – край смутку і краси, радості і печалі; Україну – розкішний вінок з ружі і барвінку, з її милозвучною мовою, задушевною піснею, чарівною вишивкою.

Мама: Вам, діточки мої любі, ще й те треба знати,

Що, крім мене, другу маму мусите кохати,

Бо та друга всім нам мати, вона нас ростила,

Хлібом, сіллю і водою нас кормила.

А та мати – Україна. Любіть її, діти,

Прикрасіть її собою, як красиві квіти.

Вчитель: Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає давнини. Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, рідну пісню.

Діти виконують пісню “Виростеш ти, сину” (слова В.Симоненка, музика А.Пашковича).

1 учень: Україна в давній славі,

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах,

В рідних синіх водах.

2 учень: Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній,

Україна в рідній школі,

Майбутності ясній.

3 учень: Україна в ясних зорях.

В сонці, що над нами,

І в очах добрячих, ясних

Рідненької мами.

Діти виконують пісню “О, Україно” (слова М.Вороного, музика Я.Ярославенка).

4