ІХ. Вчитель (до учнів)

Які почуття викликає у вас образ Емми Боварі?

Х. Учні висловлюють своє відношення до героїні.

ХІ. Вчитель.

Запрошуємо до слова Г.Флобера, чи співпадають наші оцінки, думки з авторськими.

ХІІ. Гюстав Флобер

Можна сперечатись відносно цього образу. Але це – поетичний образ жінки, яка шукає і не знаходить. І байдуже що вона шукає і чому не знаходить. Емма – це не задоволена життям жінка, яка хоче вирватись з буденності.

Учень сьомий (до автора)

Можна відчути Ваше відношення до своєї героїні у романі. Ви ніби співчуваєте їй, тому що вона не схожа на інших. не може змиритися з “побутом провінції”. Убогість цього життя читач яскраво собі уявляє – це світ “кольору плісняви”, який має руйнівну силу. Ваша манера зображення дійсності, образів дозволяє читачеві осмислити світ, природу, людину. Відображаючи психологію героїв, ви використовуєте невласне пряму мову, з якою метою?

Г.Флобер

Я допомагаю читачеві зрозуміти все, що відбувається в душі людини, які пристрасті, мрії, надії, жахи і бажання живуть у ній. Невласне пряма мова дає автору можливість уникнути опису психологічного стану героїв і висловити своє відношення до них і світу, в якому вони живуть у ледь відчутних відтінках авторської мови, проте достатніх, щоб присутність автора відчувалась. А зараз я маю вас запитати:

- Всі ви напевно спостерігали і переконались, що в зображенні героїні пані Боварі присутні два плани, які це плани і що вони дають читачеві?

Учень восьмий

Дійсно присутні два плани: зовнішній і внутрішній. Отже, розповідаючи про якусь подію, або саму героїню, ви не тільки змальовуєте їх, як автор, а намагаєтесь подати так, як міг би побачити це той чи інший герой. Наприклад, перше враження від Емми разом із автором передає Шарль. Таке чергування зовнішніх і внутрішніх планів дозволяє автору відкрити перед читачем глибинний смисл зображуваного.

Учень дев’ятий

Хочу додати що допомагає цьому і поєднання комічного і трагічного, особливо в зображенні дійсності. Світ “кольору плісняви”, що постає на сторінках роману передає картину бездуховного суспільства, в якому повсякденності і вульгарності нічого не протистоїть. І тільки Емма Боварі не хоче змиритися з цим життям, хоче вирватись із сірого вульгарного оточення.

Г.Флобер

Я після створення цього образу заявив всім, що Емма Боварі – це я! Я також пережив розлад із навколишнім середовищем, світом, незадоволення життям, бажав іншого, того, що конкретно не існує, але все це я пережив на іншому, незрівнянно вищому духовному і душевному рівні.

ХІІІ. Вчитель

Отже, ми перегорнули останню сторінку трагедії жінки, яка осмілилася мріяти. А чому автор не залишив свою героїню жити далі – це хай вирішують читачі. А романтичний образ пані Боварі надихає багатьох митців на нові витвори мистецтва.

І. Вчитель

Ще одна доля жінки, її кохання, її трагедія – пані де Реналь.

ІІ. Пані де Реналь

Я молода, приваблива, заміжня жінка, в мене є діти, яких я дуже-дуже люблю. Я маю чоловіка, який старший віком за мене. І ось у буднику з’являється молодий красень – вихователь моїх дітей. Він, забувши про те, яка його роль, палає щирою пристрастю до мене, і я відповіла йому взаємністю. Я розумію, що це гріх і що мені не буде прощення за цей гріх перелюбства. Я живу з почуттям страху, від чого страждаю.

ІІІ. Учень перший

(читає уривок з роману)

“...Невдовзі після того, як лирова сім’я повернулася до Вержі, найменший хлопчик, Станіслав – Ксав’є захворів: пані де Реналь раптом пройняли жахливі докори сумління. Вперше за весь час вона стала дорікати собі за перелюбство послідовно і безжалісно; немов якимсь чудом їй відкрилося, в який страшний гріх вона дала себе втягти…

- Залиште мене, - сказала вона якось Жульєнові, - задля Бога, покиньте цей дім: ваша присутність вбиває мого сина. Бог карає мене, - додала вона тихо, - Він справедливий. Я схиляють перед його правосуддям: мій злочин жахливий, я жила і навіть не почувала каяття. А це перша ознака того, щоб Бог мене залишив; тепер я повинна бути покарана подвійно”.

ІІІ. Вчитель

Як реагує на ці слова жінки Жульєн Сорель?

Учень десятий

(продовжує читати текст)

“Жульєн був глибоко зворушений. Він бачив, що це не лицемірство, не перебільшення. Вона думає, що кохаючи мене, вбиває сина, а проте, бідолашна, любить мене більше, ніж рідну дитину. І тут не може бути сумніву – каяття вбиває її. Ось справжні високі почуття!”

ІV. Вчитель

Чому ж тоді пані де Реналь, так палко кохаючи Жульєна, залишається для нього “бідолашною”?

Учень одинадцятий

Суперечливі почуття розривають душу пані де Реналь. Ми спостерігаємо конфлікт між “природною людиною” і цивілізацією. Для пані де Реналь найважчою проблемою є вибір між пристрастю, з одного боку та її обов’язком дружини-матері, християнки – з другого. Вона відчуває себе злочинницею, яка порушує внутрішні заборони, прищеплені їй церквою та суспільною мораллю. На рівні інстинкту вона прагне щастя. На рівні свідомості вона всіляко стримує вільний розвиток почуття, що вона визнала як “жахливе наслання”. І лиш тоді вона знаходить рівновагу, коли повертається до стану “природності”. Я не засуджую вчинки пані де Реналь, я їй співчуваю.

Учень дванадцятий

Але