Ой на Івана на Купала

Мета: Продовжувати знайомити дітей з народними звичаями, виховувати любов до рідної природи, викликати почуття подяки до хліборобів, розвивати шанобливе ставлення до хлопчиків, до дівчаток. Час і місце проведення – на березі річки, бажано ввечері.

Обладнання: Гільце з верби – Купийли.

Солом’яна лялька – Мар’яна

Прикраси на гілці: квіти, намисто, віночки

Кропива, капупер, м’ята, любисток, жито, папороть.

Призи: парик для гри “Відьми”

Напої: березовий, шипшиновий (для пригощання дітей).

Глечик, свічки і віночки

Література: 1. Червень 21-22 “Розкажіть онуку”,

2. Василь Скуратівський. Український рік.

3. Уроки з народознавства.

Вед. 1: Діточки, сьогодні прийшло до нас давнє чарівне, повне магічного значення свято Івана Купала. Подивіться навкруги, яка красива природа навколо нас. В день на свято Івана Купала люди збираються біля річки, навколо вогнища, коли зійшла на небі перша зірочка, і веселяться, щоб прогнати все зле, набратися сил перед жнивами, бо, вважалося, що вода і вогонь очищають, оздоровляють людину. Також цілющих властивостей набирають у цю ніч всі лікарські рослини, розцвітає таємнича квітка папороті.

Вед.2: Івана Купала дуже давнє свято краси і молодості, і самочестя. З ним пов’язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовували молодь у ніч з 6 на 7 липня. Хлопці готували вогнища, а дівчати вбирали Мар’яну – живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Мар’яну, яка символізувала Русалку і пускали на воду віночки, завбачаючи своє майбутнє подружнє життя.

Вед.1: У цей день годилося обов’язково скупатися, а дітям замість вогню пострибати через кропиву. Всі, хто йшов до купайлівського дійства намагалися не оглядатися, щоб не наздогнала відьма, котра обов’язково мала бути присутньою на святі. Для того, щоб її впізнати, потрібно обов’язково мати при собі попіл з купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірочку. Тоді відьма неодмінно підійде і скаже: “Віддай ж мені те, що у тебе є”. Крім того, якщо цей попіл закопати біля воріт, то жодна відьма не доїтиме корів.

Вед.2: В деяких регіонах наступного дня, себто на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали в жіночий одяг, вішали намисто на шию, а голову прикрашали стрічками, квітами і віночками. Натомість у супроводі дітей ходили з Мар’яною вулицями села, наспівуючи купайлівських пісень; зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді.

Вед.1: В інших селах закопували на леваді зроблену з куща чи дерева ляльку, ставили поруч стіл, накривали його скатертиною. Клали хліб з дрібком солі, і, взявшись за руки, ходили довкола, наспівуючи пісень. По закінченні дійства Мар’яну відносили до річки і топили, наспівуючи: “Потонула Мар’янонька, потонула

. Наверх кісоньки зринула”

Вед.2: Дівчата і хлопці намагалися облити один одного водою, хоч купатися з Мар’яною не годилося - “бо вона накличе бурю”. На Закарпатті жінки робили на Купайла віночки і відносили до могилки своїх дітей, що народилися неживими або нехрещеними померли. В цей день навіть не пускали корів в поле. До дійних тварин на цілу ніч і день підпускали малих телят “щоб відьма не нашкодила”. Зібраний на Купайла подорожник вважався помічним від багатьох хворіб.

Вед.1: А хто знає, що говориться про день Івана Купала за народним календарем? Хто назве найбільше ознак – отримають призи: колоски жита, пшениці, ячменю, проса, вівса або вироби з природного матеріалу.

Діти

Хл. Після Купала не треба жупана.

Дів. Зелене Купало в літо упало.

Хл. До Івана Купала дітки просять дощу, а після Купала він і сам піде.

Дів. Коли до Івана проса буде з ложку, то буде і в ложку.

Хл. На Івана Купала баба муки не мала, а на свято Петра пирогів напекла.

Дів. Празник – Іван Брамник.

Хл. На Івана нажала, на Петра напекла.

Дів. До святого Івана робить мужа на пана.

Хл. Бджола каже: “Годуй мене до Івана – я зроблю з тебе пана”.

Дів. Догодуй бджолу до Івана, то нарядить тебе як пана.

Хл. Згадай мене до Івана, а я зроблю з тебе пана.

Дів. Люди вірили: якщо піти в ліс проти Купала , то можна побачити, як цвіте папороть, коли зірвати квітку, сховати за капелюх, то обов’язково пощастить знайти під землею скарб.

Хл. Велика роса на Івана – буде врожай огірків і горіхів.

Дів. Купайлівська ніч зоряна – вродять гриби.

Хл. Дощовий день – на врожай.

Хлопці приносять джерельної води в глиняному посуді або сік березовий чи шипшини, пригощають всіх зустрічних, вітають:

“Будь здорові з Купайлом”.

Дівчинка: Ой зійди дощик дрібнесенький,

Помий травицю-муравицю.

Ой вийди, Грицю, на вулицю

Та принеси нам Купайлицю,

Бо наші хлопці – недбайлиці

Не вирубали Купайлиці.

Дівчата ставлять у пісок Купайла – символ родючості, прикрашають, дякуючи природі.

Хлопці: Купайло, Купайло, де ти ночувало?

Купайло, Купайло, де ти зимувало?

Дівчата: Зимувало в лісі,

Ночувало в стрісі,

Зимувало в пір’ячку

Літувало в зіллячку.

Хлопчики допомагають дівчаткам опоясатися перевеслами лікарських трав або покласти на чоло віночок, кидають лугові квіти на стежку, якою дівчата ідуть до таночка між інших, що стоять у колі.

Український ліричний танок

Дівчата: (доганяють) Тут вам не бувати, нашого Купайла не брати.

Хлопці: Щоб був дощ (топлять Купайла, бризкають водою на дівчат) На щастя, на долю, на городню вроду.

Вед.1: Водиця – студениця, ти обмиваєш каміння.

Хай у наших дітей здоров’я буде як креміння.

(Стрибають босоніж через кропиву).

Дівчата. Дражнилки

На Івана, на Купала, що Іван діє?

Гречку сіє.

У нашої гречки гарні вершечки.

Що Іван діє? Пшеницю сіє?

У нашої пшениці гарні косиці.

Було б тобі,