Тема: “Проведення народних ігор в початковій школі”

ХОРТ

Збирається 6-8 чоловік. Старший проводить жеребкування: визначає, кому бути “хортом”. Потім бере голову вибраного собі між коліна, закриває йому очі і голосно викрикує:

Кобли, побли, ховайся добре,

Бо я хорта маю, по полю пускаю, Тричі

Кого йме – роздере, до пана шкіру принесе.

За цей час усі ховаються – і “хорт” починає шукати. Кого знайде і спіймає, з тим міняється ролями. Кожен намагається випередити “хорта” і побігти до старшого, щоб помацати його. Коли це йому вдається, він не буде “хортом”.

ПАСТИ СВИНКУ

У центрі майданчика копають ямку і такі ж – навколо неї на відстані 2-3 м. Біля кожної з них стоять з палицями учасники гри.

Ведучий (“пастух”) з великої ямки викочує полотняний м’ячик (“виганяє свинку із свинарника”) і намагається загнати її в іншу. Кожен стереже свою ямку і намагається відбити “свинку” подалі від себе. До чиєї ямки потрапить “свинка”, той міняється з ведучим ролями, тобто стає “пастухом”.

БУЗЬОК

У грі бере участь довільна кількість учасників. На кого випаде жереб, той стає “бузьком”. Він одягає на голову мішок. У передній ріг навпроти носа вставляє палець (“дзьоб”); кого наздожене – того б’є в спину “дзьобом” і міняється з ним ролями. Крізь мішковину погано видно, і хлопці лягають “Бузькові” під ноги – той часто падає.

ЛОЗА

Два підлітки стають один за одним і, нахиляючись уперед, перший кладе руки собі на коліна, а другий – йому на спину. З обох боків біля них – по два сильніших хлопці. Решта розбігаються, намагаючись перескочити перших двох. Ті, що стоять по боках, помагають товаришам стрибнути, підкидаючи їх.

ВЕЖА

Вісі більших хлопців утворюють коло, тримаючись один одного за плечі. Чотири менших стають їм на плечі і тримаються так само. У такий спосіб обходять навколо будь-якого об’єкта (часто церкви). Гра сприяє розвитку рівноваги, координації рухів.

Примітка. Обов’язково при цьому страхування.

ГЕРЕТА

Дві команди розділяють дорогу завдовжки 1 км на дві рівні частини. Від границі всі з палицями через 4-5 м розтягаються в ланцюг. Згідно з жеребом перший з однієї команди від межі з силою котить колесо. Хто з супротивників зупинив його, той звідти котить назад. Так сильніша команда просувається на територію протилежної, поки колесо не вийде за кінцеву лінію. Гра важка, учасники можуть отримати травму.

ХВІСТ

Хлопці беруться за хустки і обходять будову. Перший має лозину, якою намагається вдарити заднього, а той у свою чергу намагається уникнути ударів. Обидва повинні триматися за хустку. Кого вдарили, той стає другим за ведучим.

ШИКАЛО

Починається гра з того, що хлопці і дівчата стають у коло обличчям до середини. Руки тримають позаду. Один з них має хустину, зав’язану у вузол. Він передає її товаришеві справа, той – іншому. І так до тих пір, поки один із гравців не вдаряє сусіда.

“Потерпілий” тікає по колу, стати на свої місце. Той, хто бив, наздоганяє його. Якщо наздожене, то дає хустину, не наздожене – підкидає її іншому. За ким була хустина – той ловить утікаючого, що повинен стати на місце доганяю чого.

ФАНТ

Кожен придумує собі назву дерева, квітки, тварини. Ведучий намагається скласти про них побрехеньку, казку. Коли він вимовляє одну із цих назв, учасник повинен крикнути: “Я!” інакше – дає фант. Часто розповідь ведучого така цікава, що діти забувають про свою роль. Хто не віддав жодного фанта, через деякий час стає суддею. Далі розігрується суд, я у відомій російській грі “Фанта”. Різниця та, що російська має сталу примовку. Ведучий повинен мати добру фантазію і зацікавити всіх.

У РІЧКУ, ГОП!

Дві шеренги стоять одна проти одної на віддалі 1,5-2 м.

Ведучий дає команду:

У річку, гоп! (усі скачуть у перед).

На берег, гоп! (Стрибають назад).

Часто ведучий повторює однакову команду декілька разів. У такому випадку учасники повинні стояти на місці. Наприклад:

У річку, гоп! (Усі скачуть вперед).

У річку, гоп! (Стоять на місці). Хто стрибнув, вибуває з гри. Вона триває доти, поки з шереги не вийде останній гравець.

МОВЧАНКА

Коли діти дуже розкричаться. Хтось нагадує про цю гру і скоромвкою промовляє:

Іду додому

На зелену солому.

На тій соломі здохла жаба.

Хто писне –

Той жабу хлисне.

Мені можна говорити

Сто раз,

А другому – ані раз.

Усі замовкають. Ведучий намагається викликати на розмову кого-небудь усілякими способами. І так роблять усі, крім ведучої. Кожна міцно тримає на колінах свою подругу. Ведуча на одній нозі прискакує до сидячих і вітається з “маткою”. На запитання “матки”, чого прийшла, відповідає:

Буряка.

А той де?

Я поставила на полицю, а він упав у дійницю й розбився.

Тягни собі.

Ведуча легко витягає першу дівчину, бо крайні дівчата “найслабші”. Потім ведучій допомагають ті, що бути нею забрані. У кінці всі витягають “матку”. Якщо це вдається зробити, виграє ведуча; якщо ні – перемагає “матка”.

КАМІНЧИКИ

Дві-три дівчини вирівнюють майданчик і сідають навколо. На ньому – 5 круглих камінчиків завбільшки 0,8-10 см. Перша бере її до рук, один кидає вгору і ловить, а чотири кладе на землю. Потім по черзі, підкидаючи камінець, візьме по одному всі 4. Знову кладе 4 на землю і бере жменю по 2, згодом – 3 і один камінець, а потім по одному – всі 4. Знову залишає 4 на землі і бере до рук по 2, згодом - 3 і один камінець. І, нарешті, - 4 Кладе на землю 4 і