“Учись спостерігати прикмети й віщування” 

Учись спостерігати прикмети й віщування,

Пастух і хлібороб привчаються зарання,

На небо глянувши в передвечірній час,

Вгадати, що за день чекає завтра нас:

Чи благодатний дощ остудить поле спозаранку,

Чи виноград поб’ють морози на світанку.

О. С. Пушкін  

ВЧИТЕЛЬ: Капітан Жертре, довідавшись, що Клюбен збирається відпливати на своїй “Дюранді” завтра зранку, сказав йому: “На вашому місці я б залишився. Послухайте, капітане Клюбен, від собак відгонить мокрою псиною. Морські птахи вже дві ночі в’ються біля маяка, навколо ліхтаря. Прикмета погана. Мій барометр пустує, зараз місяць у першій своїй чверті, а в цю пору погода волога. Я сьогодні бачив, як столистник стулив листячко, а конюшина в полі випростала стебла. Дощові хробачки виповзають з-під землі, мухи кусаються, бджоли не летять від вуликів, горобці наче радять раду. Дзвони чути здалеку ... До того ж сонце сіло за хмари. Завтра буде непроглядний туман. Вирушати не раджу”.

Хто читав чудову книжку Віктора Гюго “Трудівники моря”, напевно пам’ятає, що, надумавши зле, капітан Клюбен зумисне не послухався доброзичливої поради капітана Жертре. “Дюранда “ вийшла в море, потрапила в суцільний непроглядний туман і наскочила на скелю ...

Понад сто років минуло відтоді, як В. Гюго так добре, словами капітана Жертре, описав прогноз погоди за народними прикметами, що ґрунтуються на врахуванні явищ природи. В наш вік атомної енергії, космічних подорожей і дедалі більшого віддалення від живої природи, люди, особливо жителі міста, майже не визначають погоду за поведінкою тварин чи станом рослин. Тепер їм допомагають у цьому спеціалісти метеорологічних станцій і диктори радіо й телебачення, які передають складені синоптиками прогнози погоди. Щоправда, ці прогнози іноді бувають помилкові і, як то кажуть, підводять довірливих слухачів.

Буде, однак, несправедливо, якщо ми не відзначимо великої і потрібної всім роботи працівників гідрометеорологічних станцій. Постійно вдосконалюючи методи роботи і технічне оснащення, вони рік у рік дають все точніше і точніше короткотермінові й довгострокові прогнози погоди.

У зведеннях працівників гідрометеорологічних станцій погода, звичайно, дається для більш чи менш великих територій,а в окремих невеликих районах можуть бути і відхилення, у зв’язку з непередбаченими змінами за різноманітними явищами природи, особливо за поведінкою тварин і реакцією рослин. У багатьох випадках ці прогнози бувають точнішими за прогнози синоптиків.

Тварини – діти природи. У процесі еволюційного розвитку вони виробили здатність чутливо реагувати на будь-які зміни погоди, які несли їм добро чи зло. І, лише навчившись передбачити ці зміни, тварини зуміли пристосуватись до них, заздалегідь ховатись,запобігаючи небезпеці.

По-різному реагують на зміни погоди й рослини. Усе життя рослин, як і тварин, перебуває у тісній залежності від погодних та кліматичних умов.

Спостерігаючи поведінку тварин і реакції рослин на зміни метеорологічних умов, люди з давніх-давен помічали зв’язок між явищами природи і нагромаджували різні прогностичні прикмети. Народні прикмети містять у собі багато глибокої мудрості і дають ключ до практичного застосування виявлення виявлених закономірностей зв’язку тварин і рослин із погодними умовами. Це все знайшло відображення у творах багатьох учених і письменників різних країн. Дуже добре свого часу сказав про це О. С. Пушкін у вірші “Прикмети”, написаному у 1821 році.

А зараз, учні, згадайте: можливо, ви знаєте, якісь прикмети з народної мудрості, із власних спостережень, які віщують про зміну погоди, чи іншого природного явища.  

І УЧЕНЬ:

З давніх-давен відомо, що зозулі кують у добру погоду. “Ку-ку!” – означає, що стоятимуть теплі, ясні дні.

-                                   Моряки навчились визначати погоду за поведінкою чайок. Чайки ходять по піску – про що це свідчить? На морі – штиль, здавалося би, найкраща пора для риболовів, а рибалки береговими справами зайнялися, в море не виходять. Чому? Для чайок шторм небезпечний. Відчуваючи наближення бурі, вони не летять у море за здобиччю, а залишаються на березі і з писком мандрують піщаними мілинами. Чекають бурю. Коли чайки плавають по воді, це свідчить про стійку гарну погоду. Дивлячись на них, моряки навіть прислів’я-жарт склали: “Чайки ходять по піску, ой, погано моряку, сіла чайка на воду, жди хорошу погоду”. Як саме чайки дізнаються про зміни атмосферного тиску й зміну погоди? Цьому є кілька пояснень. Зокрема, вважають, що птахам допомагає наявність у них пневматичних кісток.

У високості співає жайворонок, своєю піснею він провіщає гарну погоду. Якщо жайворонки походжають туди-сюди полем, годуються – теж буде гарна погода, а сидять і мовчать, немов скривджені, - на дощ. 

ІІ УЧЕНЬ:

-                                   Провіщає погоду й іволга. Якщо вона співає мелодійно, наче флейта, - погода буде гарна; якщо скрикує, стогне, - значить, відчула переміну погоди і попереджує, що буде дощ ...

-                                   Зимової пори великий строкатий дятел частими ударами дзьоба об сухий сук вітає потепління.

Голуби розтуркотілися – встановиться ясна погода.

-                                   Соловей цілу ніч співає без угаву, не вщухаючи, - перед погожим днем.

-                                   Фазани звечора влаштовуються на гілках дерев – буде суха і тиха ніч. А якщо вони ховаються в чагарниках – на дощ і вітер.

-                                   Ластівки літають понад землею – не чекай сухої погоди. І справді так. А пов’язано це з поведінкою комах, якими живляться ластівки. Численні комахи, відчуваючи негоду, ховаються в траві, а якщо перед дощем повітря стає вологішим, тоненькі крильця комах набрякають, важчають і тягнуть їх донизу.

Ось ластівки і хапають їх над самісінькою землею.

-                                   Стрижі, що високо літають над будівлями до пізніх сутінків, є ознакою