теплої гарної погоди.
Ясному бути завтра дню, -
Дзвенять пісні стрижиних зграй.
Жаркою смугою вогню
Палає світлий небокрай.
А. А. Фет
ВЧИТЕЛЬ: Чимало прикмет пов’язано із поведінкою жвавих, спритних, всюдисущих горобців, а також всім відомих ворон та сорок. Що цікавого ви можете розповісти про цих птахів?
ІІІ УЧЕНЬ:
- У гарну погоду вони веселі, рухливі, а на дощ – кволі, принишклі, сидять, настовбурчивши пір’я.
- Горобці у поросі купаються – теж на дощ.
- Узимку горобці сидять на деревах тишком-нишком – буде сніг без вітру.
- Дружно зацвірінькали – на потепління.
- Горобці залазять до схованок, під стріхи або купи хмизу – на мороз чи перед завірюхою.
Завбачають погоду ворони й галки.
- Вороні поперек крутить – накряче дощ.
- Коли взимку ворони збираються цілою зграєю, літають, кружляють і крячуть – чекай снігу або морозу.
- Ворона ховає дзьоба під крило – на холод.
- Кряче взимку – на заметіль.
- Якщо ворони сідають хто як: хто в один бік головою, хто в другий – день безвітряний. А якщо всі сідають головою в один бік – треба чекати вітру. І повіє він з того боку, в який ворони повернули голови.
- Влітку тривожно галасують перед дощем і галки. А якщо після цього вони замовкли, то слід чекати й грози.
- Якщо взимку ворони й галки з голосним криком затівають “ігри” – буде відлига.
Сорок вважають також хорошими синоптиками.
- Якщо сорока під стріху лізе – буде хурделиця.
ВЧИТЕЛЬ: Багато тисяч років люди тримають вдома різних птахів. Правда, із величезної кількості диких видів вони приручили й одомашнили небагатьох: курей, індиків, гусей, качок, голубів та ін. Життя поблизу людей не знищило у свійських птахів багатьох властивих їм природжених особливостей поведінки, давніх інстинктів. Збереглася в них здатність реагувати на переміну погоди. Це підтверджується й існуванням відповідних народних прикмет. Хто може навести приклади?
ІV УЧЕНЬ:
- Гуси й качки ховають під крило голову – на холод і непогоду.
- Гуси й качки подовгу плещуться в ставку, пірнають, лопотять крилами, кричать і старанно змащують пір’я жиром – перед дощем.
- Кури перед дощем купаються в піску, перебирають пір’я, кудкудачуть.
- Взимку, перед сильними морозами, кури рано сідають на сідало і прагнуть вмоститися якомога вище: там тепліше.
Годяться в барометри і задиркуваті півні. Ось одна зі стародавніх прикмет:
- Якщо взимку півень у дворі стоїть на одній нозі – буде мороз. Однак, більшість “півнячих” прикмет пов’язана з їхнім співом – кукуріканням.
- Якщо взимку півні раптом починають кукурікати серед білого дня, по всьому селі перегук влаштовують – треба чекати дощу.
- А коли похмурої дощової погоди із самого ранку починають співати, значить, буде ясно. “Вірна прикмета”, - кажуть старі люди.
ВЧИТЕЛЬ: І так, ознайомились із народними прикметами, які стосуються пташиного царства, а чи можете ви щось подібне сказати про представників царства звірів?
V УЧЕНЬ:
Коли заєць сховку полишать не хоче –
В білім полі зранку хуга зарегоче.
Олена Аксельрод.
- Зайці можуть провіщати погоду і влітку. Звичайно, після нічної годівлі вони йдуть до схованок водночас із сходом сонця. Якщо ж вони пасуться довше, при сонці – чекай негоди. Схоже, наїдаються про запас ...
- Здатністю завбачати погоду відрізняються бурундуки. Бурундук – родич білки. Звірок тривожиться вранці – увечері піде дощ. Вони першими із звірів за багато годин до початку повені полишають долини річок і подаються до гірських лісів.
Своєрідно реагують на зміну погоди й лисиці. Теплими зимовими днями, що передують сильним морозам, лисиці не ховаються у норах, а вкладаються просто на сніг. Відсипаються вони і в сухі, похмурі дні після сильних морозів.
- Можуть завбачати погоду й звірі, яких тримають у зоопарку. Спостерігали, що білий ведмідь за два-три дні до похолодання перестає купатися, не залазить у басейн.
VІ УЧЕНЬ:
- Хорошими “синоптиками” є і домашні тварини, зокрема собаки й кішки. Зміну погоди їздові собаки відчувають значно раніше за людей. Качання собак у снігу – перша ознака наближення бурану.
- Коли зимової ночі зірки оповиті туманом, а собака перекидається у снігу, буде заметіль.
- Влітку собака качається по землі, багато спить і мало їсть – на дощ.
Вловлюють зміни погоди і хатні кішки:
- Перед теплом кішка лягає посеред кімнати, простягається і спить.
- Перед дощем і холодом обирає місце якомога вище і тепліше, а то й на піч лізе.
- Кішка вмивається, лиже лапу – на ясну погоду, шкребе підлогу – на вітер, заметіль, міцно спить – на тепло. Одну із таких прикмет навів у своєму вірші А. А. Фет:
Мамо! Глянь-но із світлиці:
Пам’ятаєш, вчора киця
Носика вмивала:
Чисто скрізь, подвір’я біле,
Снігом все припорошило – зимонька настала.
УЧИТЕЛЬ: І так, ми з вами ознайомились із живими барометрами тваринного світу. Ви дуже добре знаєте, як тварини реагують на ті чи інші явища природи. Але, крім цього, людина часто спостерігала не лише за поведінкою тварин, але й за реакцією рослинного світу щодо умов навколишнього середовища. Рослиною-“барометром” є кала – болотяна багаторічна рослина з потужним кореневищем. А чи знаєте ви, що кали “плачуть”? Так, із кінців великого смарагдового листя рослини одна по одній падають прозорі краплини. Цією ознакою квіти провіщають потепління. Хоча на вулиці мороз під 30 С, та вони, немов барометри, показують на відлигу, того й плачуть. І ніколи не помиляються.
Плач рослини – це фізіологічний процес, тісно пов’язаний з водним обміном. І цей плач рослин, викликаний зміною пір року, відомий, мабуть , кожному. Згадайте квітневий плач беріз та кленів, коли відбувається активне переміщення запасних поживних речовин до молодого листка.
Уп’ялася сокира в берізоньку