до буфету.
Запитання. Перерахуйте помилки, яких припустились хлопці в своїй поведінці.
Команді “Добрий вечір”
Оленці треба було терміново звернутися до вчительки, а та розмовляла з іншою вчителькою. Оленка підбігла і сказала “Ніно Петрівна”.
Запитання. Яку помилку ви помітили. Що б ви порадили Оленці.
Всім командам.
Одного разу генерала, який вважався витонченим знавцем правил поведінки, запитали:
А як потрібно нахиляти тарілку за обідом, коли суп на самому дні: до себе чи від себе?
Запитання. Що ви відповіли б на місці генерала?
Конкурс “Чи знаєш ти?”.
Як сидіти на стільці, кріслі, дивані в гостях? Хто має знімати шапку, зайшовши до приміщення?
Як поступитися місцем в автобусі?
Як запитати незнайомого котра година?
Куди на вулиці викинути обгортку від цукерки?
Як треба переходити вулицю?
Драматизація ситуацій морального змісту. Сценки з життя.
Команда “Добрий ранок”.
Послуга за послугу.
Бабуся відпочиває на балконі. Підходить онука.
Оленко, що тобі? – питає бабуся.
Манну кашу їсти не хочу.
Чому, Оленко? Манна каша дуже корисна. І, до речі, твоя мама її дуже смачно готує.
Бабусю, ати любиш манну кашу?
Дуже люблю!
А молоко?
Теж люблю!
От добре. Знаєш що бабусю? Тоді давай одна одній допоможемо. Ти з’їж за мене манну кашу і випий молоко, а я за тебе полежу.
Команда “Добрий день”.
На вулиці.
Іде дівчинка до школи. Платячко чистеньке, черевички блищать. Поряд з нею – мама, несе її портфель. А позаду йдуть два хлопчики, розмовляють.
Дивись, яка охайна дівчина, любо глянути.
І зовсім вона не охайна.
Це чому?
А тому, що все за неї мама робить. Навіть портфель до школи носить, я щодня бачу. Ліниві охайними не бувають.
Команда “Добрий вечір”.
Помічник.
Андрійку, ти ще й досі обідаєш? – дивується сестричка.
А що?
Та ти завжди поспішаєш, коли їси. Все кудись біжиш… А сьогодні що скоїлось?
А-а-а. Мама сказала, як закінчу обідати, щоб допоміг у дворі прибрати.
Поетичний конкурс.
“Команда “Добрий ранок”.
Сашко.
В трамваї переповненім
Сашко з м’ячем сидить,
А коло нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
Та вчать, - Сашко відказує
Але у дану мить
Розпочались канікули,
І нас ніхто не вчить!
Жартун.
У нас жартун у класі є –
Всім він прізвиська дає.
Каже: - Я мастак до жартів!
Та чого ж ті жарти варті?
Зве він “Савою” – Савенка,
“Головою” – Головенка.
А Саченкова – “Сачок”,
Масляченка – “Маслячок”.
Зве Зарудного – “Заруда”,
А його всі звуть – “Зануда!”.
Команда “Добрий день”.
Надзвичайний подарунок.
Завтра день народження у тата,
Вдома готування, мов до свята.
І бабуся й мама цілу днину
Ходять раз у раз до магазину.
І мала сестриця щось гаптує, -
Подарунок татові готує.
А Панька важка журба осіла –
Подарунок вигадать не сила
Мамо, поможи мені негайно
Щось придумать тату незвичайне.
Мати сину усміхнулась гірко:
Подаруй хоч раз йому п’ятірку!
Умільці.
У бабусі два онуки,
Два умільці на всі руки.
Онуки в зошитах писали,
Як бабусі помагали:
“Все ми вміємо робити:
Підмітати, посуд мити
І води внести до хати…”
Та забули дописати:
“Помагаєм не руками,
не руками – язиками”.
Команда “Добрий вечір”.
Лежебока.
Із Юрком одна морока.
Це не учень – лежебока.
Цілий день лежить, лежить…
Як такому в світі жить?
Ми копаєм грядки,
Ми обкопуєм дубки.
А дідусь гукає, збоку:
Гей невтомні малюки,
Обкопайте й лежебоку.
А я їм влаштую цирк.
Гості все про тата й маму,
А про мене – нічичирк!
А я плакати не стану,
А я їм влаштую цирк!
Вийду я на видне місце,
Роздягнуся до трусів
І напружу кожен біцепс –
Хай дивуються усі!
Не здивую – прочитаю
Вірша їм, я ж не маля!
Не здивую – заспіваю,
Нехай знають, який я!
Визначення переможців.
Вручення ключів.
Вчитель. Ось і підходить наша подорож до кінця. Дуже добре, що в країні Ввічливості аж на 24 чоловіки більше. Адже ввічливою людиною бути набагато краще. Ввічливій людині краще вдома, в школі, на вулиці. І живеться їй краще, легше, веселіше.
