- тато – помічник, бо завжди допомагає матері по господарству і біля землі, і доглядати, і виховувати, і навчати дітей.

- Кажуть я мала вередувала,

Плакала частенько і дарма,

На руках у тата засинала,

І в ночі татусь мороку добру мав.

- Як хворів я, мама наді мною

Промовляла тихо: “Боже мій!”

А татусь холодною водою –

Обтирав мене, щоб я не був слабий.

- Дорогий, хороший, рідний тату!

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тату,

Як чудово, що ти в нас є!

- А як свято радісне стрічаєм,

Цілий день разом проведемо.

Спортом ми займаємось, гуляєм.

Або в гості до бабусі ідемо.

- А коли татусь відпочива,

Кожен з нас стихає і мовчить.

Нам він потім книжку прочитає

Або грати в шахи нас навчить.

- Діти мріють, ласкою зігріті,

Щоб ніколи не було біди,

Щоб були рідніші в цілім світі

Тато й мама з нами поруч назавжди!

Батьки, у яких є лише сини, виконують пісню “Синочки мої соколята”.

Вчитель. Ми всі чиїсь діти.

Пройде кілька років – ви станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще старші. Проте всі повинні пам‘ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься Старість. А народна мудрість вчить.

Діти.

- що робить батько, те й його дитятко.

- що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.

- годуй батька на печі, бо й сам будеш там.

- як син до батька обходиться, таких синів матиме.

Вчитель. Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить українська народна мудрість. “Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а від самих дітей”. (В.О. Сухомлинський).

Тому й хочеться переповісти цікаву й повчальну казку “Як внук діда виручив”.

Учень. Був собі дід, а в нього був син жонатий. Дід був такий старий, що став уже забувати. От син сидить одного разу із жінкою тай каже:

- що ми будемо з батьком робити, що не вмира та й не вмира?

- знаєш що? Візьми лубок здоровий. Зсадиш його з печі, та й на лубок. Винесем його на холод, може простудиться і вмре до дідька.

Так вони і зробили.

А маленький внучок все те бачив...

- що ти там робиш? – питають якось батьки свого сина.

- оце – лубок, а оце – дідусь! Це як будете вже такі старі, як дідусь, то я тоді й вас – на лубок тай винесу на мороз, щоб вам було те, що й дідусеві, - відповів він.

Група батьків виконують пісню “Батько й мати”.

Діти.

- І коли згрубіла наша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей.

Бережіть їх від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

- Не скупіться на добрі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

- Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата,

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Група батьків виконують пісню “Смерекова хата”.

Вчитель. Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, це слово “МАМА”. І не даремно, бо першою людиною, яка схиляється над їх колискою, є мама.

До речі, у багатьох мовах світу слово “мама” починається літерою “М”.

Діти.

- Мама – румунська, російська, українська,

- майка – болгарська,

- матка – польська,

- містер – грецька,

- медер – шведська,

- мадре – іспанська,

- муттер – німецька,

- мам – португальська,

- мазер – англійська.

- Мама, мати, неня, ненька, матуся, мамуся, мамка, мамочка. Все найкраще увібрало в себе це дивовижне слово.

- Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, від рідної неньки.

- Люба наша мамо, калиновий цвіте,

В тобі, рідна неню, весь наш білий світ.

Ти наш скарб найбільший, ти наш цвіт живий,

Ти наша перлина, образ дорогий.

(Діти виконують пісню) “Про маму й тата” (сл. І муз. Максимчук М.І.).

Вчитель. Дорогі діти! Якби ви знали, як потрібні любов і ласка, повага вашим матерям, ласкаве слово, особлива увага, доброта. Все це сповнює життя їх радістю, відновлює сили, продовжує молодість.

Кожне ваше грубе слово образа, боляче ранить материнське серце, викликають сльози, збільшують кількість зморшок на її обличчі, засніжують голову сивиною.

Тож будьте хорошими синами й дочками! Куди б не занесла в житті вас на своїх крилах доля, не забувайте рідні пороги.

Пісня “Моє село”, виконують ті батьки, які народилися в інших селах.

Діти.

- Пробач мені, лелечко, мамо,

Провини дитячі мої,

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкаві очі твої.

- Пробач мені рідна, хороша.

За біль що тобі завдала,

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

- Як виросту, мамочко мила,

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й турботу твою.

- В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна.

Ми любимо усіх вас дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.

- А ви дорогі татусі, запросіть наших мам на вальс.

Діти виконують “Пісня про маму” (Скільки в мами сонця...), а батьки парами танцюють.

Вчитель. Всі старанно готувалися до свята. Свою любов і повагу до вас, батьків, діти висловили під час проведення письмового конкурсу “За що я люблю своїх тата й маму, і хочу бути, як вони”.

- Я люблю своїх батьків за те, що