Та й думає мати, як маються діти її.

А діти – світами, а діти у веснах та в зимах,

Приїдуть і скажуть: Нам двері, матусю, втворіть”.

І доти всі діти живуть по світах молодими,

Допоки чекають, допоки живуть матері.

Земля молодіє від рясту, від сонця, від цвіту,

Душа, мов калина, цвіте і росте від тепла,

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі жила.

(С. Пушик)

Вед. Де б не був ти, що не робив, яка біда б тебе не досягла, мама завжди поруч. Щедра, ласкава, осяяна променем небесної благодаті, не забудь її порядкувати, принести втіху добрим вчинком.

Діти. Уклонюся.

Гран ти матусю,

Люба, дуже мила!

Ти мене ще змалку

Звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

Як любить родину,

Мову нашу гарну,

Рідну Україну!

Буду українка,

Як і ти, матусю,

І за ту науку

Я тобі вклонюся!

На свято матусі

Ой, яка ж бо ти, матусю,

Дорога та мила,

Того словечком сказати

Не моя ще сила.

Що те сонечко на небі,

В лузі квітка красна –

Це матуся в нашій хаті

Добра все та ясна.

Ясне сонце світить з неба,

Веселить та гріє,

В рідній хаті при матусі

Кожен з нас радіє:

Під опікою матусі

Весело гуляю,

Що то холод, що то голод,

Що біла – не знаю...

Над усіх, над усе на світі

Матінку кохаю,

А в оце велике свято

Гараздом вітаю.

Без журби та у здоров’ї

Жити дай нам Боже,

А віддячитись матусі

Бог мені поможе.

Пісня.

Вед. Мати – наша Берегиня. Великі дороги в широкий світ завжди починаються від стежки біля рідної оселі.

Найкраща пісня – мамина пісня,

Найкращі ліки – мамина ласка,

Найсвітліші мрії – мамині мрії,

Найщиріша вірність – мамина вірність

Вед. Хай кривда минає серця материнські,

Сльоза лиш від радості хай би була,

Хто маму забуде, той долі не має.

То ж дбаймо, щоб мати жила!

О мамо, о мамо, молитву складаєм

За долю твою на многі літа.

Пісня “Многая літа”