Cценарій
Свято осені
Учні:
1. Покосили пшениці й жита. 2. Зажурились квіти неспроста,
Ми не зчулись, як минуло літо. Вранці роси випадають білі.
Вже надходить осінь золота. Вже надходить осінь золота –
Молоде, зелене сходить жито. Жовкне листя у саду на гіллі.
3. Осінь, осінь!
В гості тебе просим
З щедрими хлібами,
З високими снопами,
З листопадом і дощем,
З перелітним журавлем.
Осінь: Ось я-за сосною.
Ось і листя в'яне.
Хто я? Це за мною
Йдуть густі тумани
Ранками імлистими.
Вдень, як позолота,
Обриваю листя - це моя робота.
1-й учень (дивиться): Справді, осінь.
2-й учень: Заходь до нас,
Тут хлопчики й дівчатка
Зібралися стрічать тебе давно.
3-й учень: Про себе розкажи спочатку,
Порозважайся з нами заодно.
Осінь: Прийшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду гарну я тримаю,
Аби устигли хлібороби славні
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори —
Нехай собі лежить там про запас...
А це ось у руках моїх, погляньте,
Із листя різнобарвного гірлянда.
До всього ж я художниця завзята,
Гірлянду подарую вам, малята!
Учні:
1. Малює осінь на деревах, 2. Пливе туман сріблястий в лузі
Ґуля по травах і стежках. Над синім поглядом ріки.
Калини кетяги рожеві Верба за літечком у тузі
Тримає в бронзових руках. Скида червоні кісники.
3. Земля ще сонечком полита 4. Перегорта крилом сторінку,
Осінні фарби зігріва. Холодні ночі в мандри звуть –
Чита лелека в книзі літа Йому озерце і домівку
Про землю-матінку слова. Ніде у світі не забуть.
5. Літо осені у вічі 6. У ворота літа дзвонить
Синім вересом глядить, Юний вересень-школяр,
В сад рожеву айстру кличе Золоте калини гроно
І метеликом летить. Осінь хилить на буквар.
Хлопчик-Вересень: Добридень, милі! А якщо заждались Ви мене, малі, то це тому, що вранці проводжав я діток у школу - і в місті, і в селі. Я вів їх пер-ший раз у перший клас. Це ж зараз, діти, вересень у нас. (Пісня "Осінь знову до нас прийшла").
Хлопчик-Вересень: Назва першого місяця пов'язана з вересом - росли-ною дуже поширеною на Поліссі. Верес, як і липові гаї, дуже цінний медонос. У середині вересня відлітають у вирій птахи. Колись люди, побачивши в небі ключ журавлів, примовляли: "З чужої сторононьки вертайтесь додомоньки". При цьому годилося загорнути в хустинку грудочку землі і тримати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, ту гру-дочку одразу ж закопували у полі чи городі. Це робили для того, щоб весна була щедрою і буйною.
Про вересень у народі кажуть так.
Діти (за чергою):
1. Вересень - рум'янець року.
2. Садок у вересні, що кожух у січні.
3. Вересень студений, але ситний.
4. Вересень струшує груші в садочку.
5. Як вересень, то й дощик сіє.
6. 3 вересня, на Тадея, селянин не журився - в хаті хлібець завівся.
7. 4 вересня, Боголіпа, — час перших осінніх приморозків.
8. 6 вересня, Євтихія, - якщо день випадає дощовий - буде осінь погожа і щедрий урожай у наступному році.
9. 11 вересня, Усікновення, — це період останніх гроз.
10. 14 вересня, Семена. До цього дня селяни поспішали повністю обсія-тись озиминою. В цей день, у давнину, коли не було електрики, запалювали посвіт — пристрій, яким освітлювали хату. Вогонь від посвіту мав зберіга-тись в оселі аж до Великодня.
11. 19 вересня, Михайла Чудотворця, - від Михайла починали святкува-ти храмові свята (празники).
12. 21 вересня, Друга Пречиста. З цього дня можна було засилати сватів. 13.27 вересня, Здвиження. Одне з найзагадковіших осінніх свят. У цей день, начебто, відбувається суд над лісовими плазунами - гадюками і вужами. Тому в давнину батьки забороняли дітям ходити цього дня до лісу.
Учні:
1. Подивись, на видноколі 2. Ось край річки жовті клени
Мов змінилися ліси. І берези золоті.
Хто це їх у жовтий колір Ялинки лише зелені
Так барвисто прикрасив ? Залишились в самоті.
3. І пишаються дерева 4. А маляр цей –
Золотим своїм вбранням: Місяць жовтень. –
Це якийсь маляр, напевно, У відерцях чарівних
Догодити хоче нам. Жовту фарбу перебовтав
І розбризкує по них.
Хлопчик-Жовтень: Ми вересневі вдячні за старанність:
Врожай добротний зібрано без втрат!
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень - вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене,
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева, і кущі.
Уже осінні перші йдуть дощі.
(Лунає пісня "Шпачок прощається").
Жовтень: Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї вже зодяглися в яскравий привабливий жовто-гарячий колір з усіма його відтінками. Назва "жовтень" відома ще з давніх часів. В Україні були й інші назви: грязень, хмурень, листопадник, зазимник. Однак найточнішою можна вважати народну назву - весільник. Бо починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: жовтень - на весілля багатий.
Діти (за чергою):
1. Вересень пахне яблучками, а жовтень - капустою.
2. Жовтень ходить по краю та й виганяє птах до раю.
3. Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
4. Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало - чекай суворої зими. Якщо все-зима буде теплою.
5. Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.
6. Не встиг у жовтні роздивитись, як сонце зійшло, а воно вже на заході.
7. 4 жовтня, Кіндрата, - починали готуватися до зими.
8. 5 жовтня, Фотія, - якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно.
9. 9 жовтня, на Івана Богослова, завершували