10. 14 жовтня, Покрови, - починали вечорниці та весілля.

11. Свято Покрови належить до числа великих. Особливо популярним воно було у козаків. Покрова вважалася також заступницею жіночої та дівочоїдолі. День Святої Покрови є переломним: після нього вже починала нагадувати про себе зима. Тому й казали: "Покрова всю землю покриває листям або снігом", чи "По Покрові, то і по теплі".

12. 20 жовтня, Сергія Послушного. З цього дня вже чекали зими.

Учні:

1. Дощик сиплеться з кленочка 2. Дощик сиплеться і пада,

Дощик жовтий, золотий... По стежинці дріботить.

А зелені ще дубочки І веселим листопадом

Хочуть осінь обійти. Вітер грається й біжить.

3. Довго буде він зеленим 4. Ой, навіщо мені листя,

Тумани осінні пить... Коли вже іде зима,

З кучерявих мрійних кленів Коли холодно вже стало

Казка осені летить. І пташок ніде нема.

5. Краще скину я листочки

І тихесенько засну.

Буду спати, буду ждати

Сонце, радість і весну.

Хлопчик-Листопад: Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій

Листопад по парку йде.

(Пісня "Осінь").

Листопад: Назва останнього місяця теж не потребує особливих роз'яс-нень. У цю пору з дерев опадає останнє листя, ліс стає незатишним, непри-вітним. Досить цікавими є давні назви листопада - напівзимник, ворота зими, грудкотрус, падолист. А про листопад в народі говорять так.

Діти:

1. Листопад вересню - онук, жовтню - син, а зимі-рідний брат.

2. Листопад білими кіньми іде.

3. Листопад зимі ворота відчиняє.

4. Листопад уриває дні, а накликає ночі.

5. Листопадовий день, що заячий хвіст.

6. Листопад не лютий - проте спитає чи одягнений, чи взутий.

7. 4 листопада, день Казанської Божої Матері, - остаточна межа пере-ходу від осені до зими.

8. 10 листопада, Параски, якщо день випадає сонячний - зима буде тепла і м'яка, якщо хмарний - то наприкінці грудня вдарять морози.

9.14 листопада, Кузьми і Дем'яна, свято зустрічі зими (курячі іменини).

10. 21 листопада, Михайла. Михайло має сповістити про початок зими, він приїздить на білому коні.

11. Кузьми, Дем'яна - свято, яке урочисто відзначали ковалі, бо, за народ-ною уявою, ковальському мистецтву навчали людей святі праведники, їм приписується ще одна висока місія, наче б то Кузьма з Дем'яном є захисни-ками людей і тварин він укусів змій. У цей день колись відзначали зустріч зими, так звані "курячі іменини". Вважалося, що в цей день обов'язково має бути мороз. Із цього приводу казали: "Кузьма з Дем'янот ковалі-закують дороги і річки - до весни не розкувати".

Учні:

1. Тепер, коли вже зібрано врожай, іще заможнішим став рідний край! Ми закликаємо усіх Вас побувати на ярмарку веселому у нас.

(Діти займають місця за прилавком. "Веселий ярмарок").

2. Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте.

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на вас там чудові гостинці.

3. На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати,

Тут щедрі дарунки із саду й городу,

Тут пісня і жарти - усім в нагороду.

4. Мерщій бо на ярмарок всі поспішайте.

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Картопля: Купуйте, куштуйте усі бараболю.

Варіте і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує.

Картопля, як хліб - вона всіх нагодує.

Помідор: Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

Морква: Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала,

Тому-то морквина така соковита,

Моркв'яного соку вам треба попити.

Часник: Хто гострого хоче, часник хай придбає.

Він всякi мікроби вогнем випікає.

Груша: Скуштуйте цю грушу - солодку, духм'яну.

У роті, немовби медок, вона тане.

Яблука: Лоточків із яблуками не минайте,

Які до смаку Вам, такі й вибирайте.

Сортів тут багато — усі вони різні.

Ось - яблука ранні, ось - яблука пізні.

Калина: Беріте калину - червоні корали -

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм,

Недугу ураз, як рукою, знімає.

(Інсценізація народної пісні "Омелькова сімейка").

Учень: У нашого Омелечка невелика сімеєчка:

Тільки він та вона, та старий, та стара,

Та Іван, та Степан, та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві дівки косаті, та два парубки вусаті,

Та дві Христі в намисті, та дві ляльки в колисці.

Он як!

Омелько: Так, у мене, Омелька, чималенька сімейка.

Усі хочуть їсти-пити, треба посуд їм купити.

Омельчиха: Купити кожному по мисці:

Великому - велику, меншому - меншу,

Маленькому—маленьку,

Найменшому - найменшу.

Бабуся: А що миска без ложки?

Дідусь: Доведеться купити ложки.

Великому - велику, меншому-меншу,

Маленькому - маленьку,

Найменшому - найменшу.

Омельчиха: Та ще треба купити діткам

Сорочки та спіднички,

Чобітки і рукавички,

Звичайнісінькі шнурки,

Стрічечки і пояски.

Омелько: Ой, доведеться.

Діти: А гостинці?

Омелько: Будуть вам і гостинці.

(Омелько підходить до лотків і купує миски, ложки...).

Діти (з-за прилавків): О, дядько Явтух до нас їде!

(Інсценізація пісні).

Куди їдеш, Явтуше?

Куди Їдеш, мій друже?

- Не скажу!

-Та коли ж твоя та добрая ласка,

То й скажеш!

- На базар!

- Ой, що везеш, Явтуше?

- Ой, що везеш, мій друже?

- Не скажу!

- Та коли ж твоя та добрая ласка,

То й скажеш!

- Груші!

- Ой, дай мені, Явтуше,

Ой, дай мені, мій друже.

- Не дам!

- Та коли ж твоя та добрая ласка,

Так даси!

- Візьми ось, гниленьку!

Ведуча: А що ще є в твоєму возі?

Явтух: Не скажу, а відгадаєте - покажу!

(Діти у костюмах відповідних овочів загадують загадки).

1. Стоїть пані, чепуриться,

Бо вдягла сорочок триста.

(Капуста).

2. Товстий Гнат –

При землі, не впізнать,

А як вирвеш, борщик звариш,

Тоді й похвалиш.

(Буряк).

3. А що то за коні стоять на припоні,

Довгасті, голчасті, зеленої масті.

Нічого не возять, лише солі просять.

(Огірки).

4. Без рук, без ніг, а виліз на пліт.

(Гарбуз).

5. Сидить Марушка в