Узяв за жінку він вдовицю

З двома дочками. Ще й недобру.

(Попелюшка сидить на підлозі і чистить каструлю).

Мачуха: - Попелюшко! Знову сидиш. Підлогу не замела, вогню не розпалила, грядок не скопала.

(Потягуючись і позіхаючи виходять двоє дівчаток).

-Пташенята ви мої! Вже прокинулися? Як вам спалося любі донечки?

Дівчатка. – Снідати ще не кликали?

Мачуха. – Зараз дав мав чаю! Попелюшко, неси чай. (Виходять).

Попелюшка. – Ой як мої сестри схожі на свою матір: І обличчям, і вдачею. Усе їм не так, як і їй. І осу вони мене не люблять? Мачуха змушує мене виконувати всю важку роботу й чистить казани і каструлі, мити східці, прибирати у кімнатах. І хоч як би я не старалася, ніхто мене не похвались.

Вчитель. – Дякуємо героям казки. Діти, ви пригадали її назву. Як ви гадаєте, чому мачуха ображала Попелюшку? Чому сестри не любили її? А чи мали вони право ображати дівчинку? – Які саме права дитини порушені в цій казці?

-Так, правильно, кожна дитина має право на любов і піклування, на сім’ю. Вона вільна висловлювати свої думки, спілкуватися з ким бажає.

-Жодну дитину не можна примушувати до праці.

А чи мала Попелюшка час гратися? Оте, порушувалося право дитини на гру.

-А чим закінчується ця казка? Дівчинка, яку в сім’ї всі зневажали, стала справжньою принцесою.

Наша подорож триває далі. Запрошуємо героїв наступної казки.

(Звучить музика),

(Появляється Білосніжка). Вона ходить по галявині і збирає квіти).

Ведуча. Давно колись жила маленька принцеса на ім’я Білосніжка. Вона була лагідна, добра і гарна. Жила вона зі злою мачухою королевою.

(Виходить королева з люстерком, милується собою. Білосніжка сідає і розглядає квіти).

-Королоева крім себе нікого не любить і вважала себе найвродливішою та найрозумнішою у всьому королівстві.

Королева. (милується в люстерко).

-Чи ж я в світі наймиліша

Найгарніша, розумніша?

Ведуча. А люстерко їй відповідає

-Ти чудова слів немає,

Але є у нашім краї

Диво справжнє – гарне й ніжне

І це диво – Білосніжка.

І тоді королева покликала вірного слугу.

Королева. Заведи принцесу в хащу

В темряві одну залиш.

Там страшні у звірів пащі –

Їй додому не прийти.

(Слуга забирає Білосніжку, мачуха теж виходить).

Вчитель. – Дякуємо казковим героям.

-То яка назва цієї казки? Чому мачуха наказала відвести Білосніжку до лісу?

-Які права дитини тут порушено?

(Головне право – право на життя, А ще ми знаємо, що жодна дитина не може бути скривдженою і зневаженою).

-Наша подорож триває далі. Запрошуються герої наступної казки.

(Звучить музика).

Ведуча. Жила собі маленька дівчинка. Бабуся на день народження подарувала їй гарненьку червону шапочку. І відтоді усі стали називати дівчинку Червоною Шапочкою.

-Одного разу пішла Червона Шапочка навідати хвору бабусю.

(Назустріч Червоній Шапочці виходить Вовк).

-Дорогою до бабусиної хатинки зустріла вона Вовка.

Вовк. Куди йдеш, Червона Шапочко?

Червона Шапочка. Йду до своєї бабуся й несу й пиріжки.

Вовк. І я хочу навідати твою бабусю.

Червона Шапочка. Ходімо.

Ведуча. Вовк побіг коротким шляхом. Підступом потрапив він у бабусину хатину й проковтнув стареньку. А сам приготувався до зустрічі з Червоною Шапочкою.

(Вовк сідає на стільчик, загортається в хустку).

Червона Шапочка. Добридень, бабусю! Я принесла тобі пиріжків.

Вовк. Заходь, онучко, сідай біля мене.

Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі руки?

Вовк. Щоб міцніше обіймати тебе, дитя моє.

Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі вуха?

Вовк. Щоб краще чути тебе, дитя моє!

Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі очі?

Вовк. Щоб краще бачити тебе, дитя моє!

Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі зуби?

Вовк. Щоб швидше з’їсти тебе!

Ведуча. Не встала Червона Шапочка і охнути, як Вовк накинувся на неї і проковтнув.

Вчитель. Ви впізнали казку? Кого зустріла в лісі Червона Шапочка?

-Як ви думаєте, діти, яке з правил безпеки життєдіяльності порушила дівчинка?

(Не можна вступати в розмову з незнайомими, розповідати їм про те, куди ідеш).

-А як ви гадаєте, які права дитини порушені в цій казці?

(Права дитини на життя. З Червоною Шапочкою сталася біда, бо дівчинка була дуже довірлива. До речі, коли Вовк проковтнув бабусю, він зайняв її житло. Чи мав Вовк на це право? Кожна людина має право на житло. Ніхто не має право силоміць забиратись у наш дім. Дорослі і діти, мають почуватись у себе вдома у повній безпеці.

Наша казкова подорож закінчилась. Я дякую вам за те, що ви виступили як справжні дорослі захисники дітей і правильно захищали права казкових героїв.

Сьогодні ви також ознайомились зі своїми правами. Ви повинні навчатися ще й користуватися ними. Коли з вами трапляється щось погане, вас кривдять, принижують, жорстоко караюсь, примушують до непосильної праці, ви повинні звернутися по захист до батьків, родичів, вчителів.

Якщо порушуються ваші права в сім’ї, в школі, на вулиці, можна звернутися до комісії і захисту прав дитини, в нашому районі, а також до Алли Соловйової, що працює в Києві. Ця пані особливо піклується про права дітей всієї України. Їй можна будь-коли зателефонувати і звернутися по допомогу.

Дитина: Хоч ми малі ще школярі

Та в нас закон є і права.

І ми навік запам’ятали.

Із декларацій слова:

Всі діти вільні і всі рівні.

І треба дружно всім нам жить

То ж ми ще змалечку вчимося

Всіх поважати і любить.

Вчитель. Дитя має! Права дитини

Ти мусиш вивчити сумлінно.

Це так потрібно, так важливо

Напевне знати в наші дні:

Коли з тобою справедливо

Вчиняють, а коли і ні.

Тож прочитай, завчи напам’ять

Порадь і друзям прочитать

Хай прочитають тато й мама

Закони всім потрібно знать!