Педагогічні функції вчителя

Для того, щоб учитель фізичної культури став майстром у розв'язанні педагогічних завдань, йому необхідно цілеспрямовано розвивати свої загально педагогічні й спеціальні (з урахуванням специфіки своєї професії") здібності, включаючи і рухові.

Відзначимо, що праця вчителя фізичної культури, незважаючи на велику питому вагу тут рухового компонента, є розумовою. Результати його профе-сійної діяльності залежать, як і у вчителів Інших предметів, головним чином, від широти й гнучкості розуму. Для того, щоб стати професіоналом, учитель фізичної культури повинен багато знати. Зокрема, він має оволодіти теорією навчання і виховання, знаннями предметів медико-бІологічного циклу, тео-рією і методикою фізичного виховання, методикою застосування ТЗН, комп'ютерних технологій.

Педагогічна діяльність учителя, як відомо, реалізується сукупністю різ-номанітних дій в певних педагогічних ситуаціях, які підпорядковані навчально-виховним цілям і спрямовані на вирішення конкретних педагогі-чних завдань. Упорядкована сукупність таких дій визначає виконання певної педагогічної функції вчителя.

Усі педагогічні функції поділяють на дві групи. До першої входять орієнтацїйна, розвиваюча, мобілізуюча (та що стимулює розвиток) І інформаційна функції, основою яких є дидактичні, академічні, авторитарні, комунікативні здібності людини. У процесі професійно-педагогічної підготовки вчителя треба діагностувати рівень розвитку цих здібностей і цілеспрямовано фор-мувати ті з них, прояв яких виявився недостатнім.

Узагальнення матеріалів багатьох досліджень другої групи (організа-ційно-структурних) функцій дозволяє визначити, що до неї входять такі педагогічні функції: конструктивна, організаторська, комунікативна І гнос-тична (дослідницька).

Конструктивна функція вчителя забезпечує:*

визначення мети і завдань навчально-виховного процесу;*

відбір навчального матеріалу, який слід засвоїти учням, його систематизацію;*

проектування діяльності учнів із засвоєння навчального матеріалу;*

проектування власної майбутньої діяльності і поведінки у взає-модії з учнями;*

підбір адекватних засобів, методів і методичних прийомів, спо-собів організації і форм навчальної, тренувальної І виховної роботи;*

виявлення розбіжностей між запланованим і досягнутим. Організаторська функція реалізується через:*

забезпечення різноманітних видів навчальної діяльності учнів;*

організацію учнівського колективу, його згуртування і наділення на вирішення навчальних завдань;*

організацію позакласної і позашкільної роботи з фізичного вихо-вання учнів;*

матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу;*

організацію власної діяльності і поведінки під час безпосеред-ньої взаємодії з учнями на уроках і позаурочних заняттях (розпо-діл робочого часу, інструктування, контроль, дозування наванта-ження тощо).

Оволодіваючи організаторськими вміннями, майбутні педагоги у про-цесі практики поступово досягають таких рівнів:*

репродуктивного, за якого особа діє за Інструкцією або наслідує організаторські дії вчителя чи інших осіб;*

адаптивного, за якого студент пробує застосувати досвід організа-торських дій у нових, але типових ситуаціях;*

моделюючого, за якого студент за завданням педагогів планує і реалізує організаторські дії, які забезпечують виконання певних колективних завдань учнів, або завдань окремих дітей;*

творчого, за якого студент проявляє достатню самостійність та іні-ціативу, організуючи педагогічно доцільну діяльність учнів; уміє ста-вити мету і завдання, забезпечити їх виконання, оцінити результати діяльності.

Зрозуміло, що не кожен студент може оволодіти організаторськими здіб-ностями на творчому рівні. Проте найактивніші оволодівають ними, що Дозволяє стверджувати: майбутній учитель за роки навчання може і повинен нагромадити досвід організаторської роботи, повинен уміти організовувати фізкультурно-спортивне життя учнівського колективу.

Комунікативна функція передбачає:*

встановлення ділових і неформальних особистих стосунків з окре-мими учнями і групами учнів;*

ділове спілкування з іншими вчителями та адміністрацією школи;*

контакти з державними і громадськими фізкультурне-спортивни-ми організаціями;*

налагодження взаємодії з батьками учнів;*

уміння знаходити меценатів (спонсорів).

Культура педагогічного спілкування починається з самовизначення по-зиції вчителя щодо своєї професійної учительської ролі. Це самовизначення розкриває ставлення вчителя до учнів і їх батьків, колег, керівництва школи, до суспільства, чиє замовлення він виконує.

Перш за все, вчитель визначає для себе: хто для нього учні? Джерело неприємностей І труднощів, чи це ті, хто, завдяки його зусиллям, будуть прагнути стати кращими, хто в найближчому майбутньому візьме на себе відповідальність за долю суспільства та й усієї планети.

Іншим вагомим показником здатності вчителя до неформального спілку-вання є його вміння подумки ставити себе на місце учня, його очима і вухами бачити і слухати себе, розуміти мотиви своїх вчинків, а отже, краще розуміти думки, емоції та мотиви поведінки учня.

Гностична функція передбачає вивчення:*

змісту і способів впливу на учнів на основі розуміння їх внутріш-нього стану;*

вікових і індивідуальних особливостей учнів;*

особливостей процесу і результатів власної діяльності, її вад і переваг.

Гностична функція вчителя є провідною, оскільки пізнавальна діяльність у процесі навчання є основним видом діяльності, без якого неможливі (або стають неповноцінними) всі інші її види.

Гностична функція реалізується ефективно, якщо її результатом є пра-вильна самооцінка, самоконтроль, самосвідомість, самопроектування, самоуправління тих, хто навчає і навчається.

Без реалізації гностичної функції педагогічна діяльність учителя неефек-тивна і формальна. Без неї неможлива педагогічна творчість.

Реалізація вчителем професійних функцій визначає значного мірою ту атмосферу, в якій працюють учні. Хороший учитель опирається, перш за все, на глибокі знання змісту навчального матеріалу, на володіння методами ви-кладання і на вміння розвивати у своїх учнів суспільно значущі мотиви для поглибленого засвоєння навчального матеріалу. Додамо, що характер атмо-сфери, в якій проходить навчання, дуже важливий для формування особистості учня. У процесі фізичного виховання вчитель допомагає учням краще пізна-ти самих себе, реалізувати свої сили і здібності.

Педагогічні вміння

Для реалізації педагогічних функцій учитель повинен володіти педагогіч-ними вміннями.

Педагогічні вміння представляють собою сукупність різноманітних дій учителя. Вони виявляють індивідуальні особливості вчителя і свідчать про його предметно-професійну компетенцію.

Всю різноманітність педагогічних умінь можна об'єднати в дев'ять груп: До першої групи відносяться вміння:*

формувати педагогічні завдання;*

орієнтуватись на учня як на активного співучасника навчально-ви-ховного процесу, що розвивається, має власні мотиви і цілі;*

передбачати і при потребі трансформувати педагогічні ситуації;*

гнучко міняти педагогічні завдання відповідно до змін педагогічної ситуації;*

з гідністю виходити із складних педагогічних