Проведення основної частини уроку
Основна частина уроку передбачає:*
набуття учнями знань, умінь і навичок виконувати фізичні вправи за планом уроку;*
навчання учнів самостійно займатися фізичними вправами;*
формування правильної постави учнів у процесі виконання склад-них вправ;*
виховання фізичних якостей, що забезпечать успішне навчання і життєдіяльність людини;*
сприяння моральному і естетичному вихованню, зміцненню волі учнів;*
піднесення рівня спортивних досягнень дітей.
Названі завдання визначають зміст і особливості проведення основної частини уроку.
Говорячи про загальну атмосферу основної частини уроку, рекомендуємо вчителю всіляко сприяти розвитку творчості учнів, заохочувати прояви іні-ціативи, активності, широко використовувати прийоми взаємодопомоги і страховки, практикувати звіти дітей про допущені помилки, обговорювати проблеми навчання. Активізації школярів сприяє також спрямування їх на результат у процесі опанування фізичних вправ. Учні часто залишаються бай-дужими до оволодіння технікою рухових дій. Для них не завжди зрозумілий зміст цієї копіткої роботи. Необхідність поліпшити свій результат швидше розуміють діти, оскільки прагнуть до самоствердження.
Навчальний матеріал важливо супроводжувати поясненнями, розкри-ваючи суть фізичних вправ, їхній вплив на організм і значення для життя, підкріплюючи повідомлення прикладами з праці, військової і спортивної діяльності.
В основній частині уроку вчитель повинен забезпечити достатньо високий рівень навантаження шляхом досягнення оптимальної Інтенсивності І необ-хідної кількості повторення вправ, доводячи їх на кожному уроці до 15-20 під час розучування І 30-40 — під час закріплення навчального матеріалу Для цього максимально використовуйте ефективні методи організації діяльності учнів І способи виконання учнями завдань та можливості матеріальної бази
Весь хід уроку має освітню спрямованість Поряд Із формуванням умінь І навичок особливого значення набувають теоретичні відомості Учитель повинен за можливості в ході кожного уроку поповнювати знання учнів щодо специфіки навчального матеріалу Великої ефективності можна досягти, якщо, повідомляючи теоретичні дані, використовувати міжпредметні зв'язки Це дасть змогу учням відчути необхідність знань, застереже від їх формального засвоєння Суть, значення І структуру рухових дій діти краще зрозуміють, якщо їм уміло нагадати навчальний матеріал з біологи, фізики, математики
Даючи поради щодо умов, які сприяють свідомому сприйманню знань учня-ми, у творах Песталоцці можна знайти вказівки на необхідність збудження у них Інтересу до навчання При цьому він значною мірою визначається якістю викла-дання, І тому, коли урок буває для дітей нецікавим, це переважно відбувається з вини вчителя Песталоцці часом гірко Іронізував над тими горе-вчителями, які уміли говорити гучні фрази про виховання, а на ділі не були здатні врізноманітнити прийоми своєї роботи, проявити в ній якусь оригінальність І винахідливість Він називає таких учителів "пустими людьми", "тюхтіями", "пустомелями"
Кожен урок повинен сприяти вихованню фізичних якостей учнів їхній розвиток невід'ємний від усього процесу навчання Засвоюючи ту чи Іншу вправу, учень водночас удосконалює власні фізичні якості Проте цей процес не повинен бути стихійним Треба пам'ятати, що виховання будь-якої якості неможливе без належних зусиль Тільки постійне підвищення вимог до уч-нів сприяє їхньому фізичному розвитку Однак цього недостатньо, щоби мати необхідний рівень прудкості, сили, витривалості, спритності, гнучкості Доцільними також є спеціальні вправи, для яких на кожному уроці відводиться час (зазвичай, у кінці основної частини) Для цього у школах широко викорис-товується колове тренування (див "Методи фізичного виховання")
Є в цьому плані й Інші рекомендації Дійшовши висновку, що проходити но-вий матеріал краще не на початку, а в середині уроку, В Шаулш спробував дещо Інше, порівняно Із загальноприйнятим, планування матеріалу в основній частині уроку Після підготовчої частини розв'язувалися завдання виховання фізичних якостей, а в другій половині основної частини уроку планувалася ро-бота щодо формування рухових навичок Під час експериментальної перевірки (у УІІ-УІІІ класах — на матеріалі спортивних Ігор І легкої атлетики) такий варі-ант дав позитивні результати по-перше, у школярів поліпшилися показники рухових якостей, по-друге, підвищилася міцність І надійність рухових навичок
Виховання фізичних якостей треба розглядати І як обов'язкову умову до-сягнення високого Індивідуального результату, І як передумову засвоєння техніки фізичних вправ, яка теж сприяє досягненню відповідного результату Наприклад, для досягнення високого результату у стрибках необхідно досяг-ти високого рівня швидкісно-силових якостей І гнучкості Такі якості доцільно виховувати комплексно
Закономірності взаємодії фізичних якостей у процесі їхнього розвитку, а також логіка розгортання уроку фізичної культури створюють умови для послідовної роботи в цьому напрямі Підготовча частина уроку найбільше сприяє вихованню спритності та прудкості Великий обсяг вправ, постійне використання нових рухових дій, виконання несподіваних завдань, приско-рення збагачують руховий досвід І сприяють розвитку прудкості В основній частині запропоновані фізичні навантаження позитивно вплинуть на вихо-вання сили І витривалості, а в заключній частині вправи на розслаблення І розтягування дадуть змогу вдосконалити гнучкість дітей
Залежно від характеру навчального матеріалу, в кожній конкретній серп уроків учитель акцентує увагу на провідних для певної серп якостях Наприк-лад, витривалість краще вдосконалювати на уроках, де використовують біг на довгі дистанції, найкращі умови для виховання сили створюються під час за-стосування гімнастичних вправ, спритності — у спортивних І рухливих Іграх
На перших уроках кожної серн визначається готовність учнів до за-своєння нового матеріалу При цьому виняткова увага надається учням, що пропустили попередні уроки в зв'язку Із хворобою або з Інших причин Вони отримують завдання для самостійної роботи, відвідують додаткові заняття Результати тестування використовуються І за розподілу учнів на групи
Крім цього, в кожному класі доцільно сформувати постійно діючі ко-манди однакової сили для влаштування Ігор, естафет, змагань Команди можуть відрізнятися формою, емблемою, І це потужний стимулюючий фак-тор колективної відповідальності за успіхи, підготовленість