Сухомлинський „Могила”.

Виразне асоціюється з голосним. Дитина не повинна читати голосніше, ніж так, як вона розмовляє, а при читанні віршів не кричати.

Щоб була сила голосу, треба розвивати дихання. Розвиваємо дихання за допомогою вправ: скоромовки.

Чому це на могилі сміття лежить. Голос дітей повинен бути спокійним, рівним, але емоційним. Через усвідомлення змісту діти мають читати емоційно.

Маємо навчити інтонувати текст. Крапка асоціюється з паузою, а також інші знаки з протяжною паузою. Інтонація оклична і питальна. Психологічні паузи.

Така пауза є в реченні перед логічно-наголошеним словом, перед важливою фразою в реченні.

Темга і рема – нове повідомлення і є пауза. Інтонування залежить від пауз і від логічного наголосу. Якщо діти добре навчаться читати, то вони мають уміти:

1) дотримуватися інтонаційного кінця речення;

2) робити зупинки після фрази;

3) логічно наголошувати слова;

4) робити логічні паузи.

Тільки таке читання може бути виразним і емоційним (коли передаємо свої почуття і враження від прочитаного).

Особливості читання поетичних творів:

1) „не відрубувати” рядків;

2) якщо є ..., інтонація йде вниз, „!” , якщо менше /, то інтонація не змінюється;

В віршах є невелика логічна пауза для підтримування ритму і рими.

3) уникати „ковтання” кінцевих слів і складів;

4) при переліченні інтонація не може бути однакою, або або і треба вимовляти з підвищенням або з з ниженням. Такі слова треба прочитати з різним темпом і різною висотою голосу.

Варіанти читання повторюваних слів:

1) з наростанням голосу;

2) одні з наростанням, останні – складанням;

3) з зниженням голосу, особливо на останньому слові.

Олесь „Ялинка” ст. 41 – партитура. Підготовка вчителя до виразного прочитання твору „Ялинка”.

Раз я взувся в чобітки

Одягнувся в кожушинку

Сам запрягся в саночки

І поїхав по ялинку

Ледве я зрубати встиг

Ледве став ялинку брати

Як до мене зайчик плиг

Став ялинку відбирати

Я сюди, а він туди

Не віддам кричить нізащо

Ти ялинку посади

А тоді рубай, ледащо

Не пущу і не проси!

І цяцьками можна гратись

Порубаємо ліси

Ніде буде і сховатись.

6. Уроки класного читання. Типи уроків читання

типи уроків:

1) уроки ознайомлення з новим твором;

2) уроки узагальнення вивченого.

Урок ознайомлення з новим твором характеризується:

1) повторним домашнім завданням;

2) вивчення нового матеріалу;

3) закріплення;

4) оцінки і підсумок уроку.

Уроки ознайомлення з новим твором мають мету розширити знання учнів з певної теми, познайомити з письменником, його твором. В залежності від мети ми вибираємо методи і прийоми роботи. Уроки узагальнення мають мету повторити, узагальнити певну тему, поліпшити якості читання, удосконалювати вміння логічно і граматично правильно висловлювати свої думки. Це останнє стосується всіх уроків, бо означає розвивати мовлення.

На кожний урок визначаємо мету уроку. Мета є триєдина:

1) виховна;

2) навчальна;

3) розвиваюча.

Основні етапи читання:

1) підготовка учнів до сприймання твору. Для доброго сприймання твору потрібна підготовча робота. За темою, яка буде розкрита у виучуваному творі. Це може бути розповідь учителя, бесіда з учнями, розповідь учнів на основі життєвого досвіду. Для того щоб збудити дітей можемо застосовувати гру, картину, загадки, прислів’я, приказки, бесіда за прислів’ям, лінгвістичні ігри.

Лінгвістичні ігри: добирання епітетів до слів, опис предмета і відгадування його.

2) Перше читання і перевірка прочитаного перед читанням ставимо завдання, яке включає розуміння змісту і бажання наслідувати вчителя.

3) Повторне перечитування.

Після повторного йде читання за частинами, вибіркове, читання ланцюжком.

Учити дітей аналізувати. В процесі повторного перечитування ставити питання і завдання. Повторне перечитування має на меті допомогти учням аналізувати твір за будовою, тобто композиційний аналіз. Про композицію твору учні повинні знати, що кожний твір має початок, основну частину і закінчення. Щоб привчити дітей аналізувати твір за будовою. Учитель ставить питання: чим починається твір?, з яких позицій починається твір?, як розгортаються події?, чим завершується твір? На основі оповідань учні переконуються, що вступна і заключна частини значно менші від основної. У процесі роботи привчаємо дітей до того, що в основній частині можна виділити ще декілька частин. Кожна з частин вступна, основна, заключна є логічно завершеною, тобто виражає певний зміст. Усвідомлення логічних частин змісту допомагає учням переказувати твір.

Під час повторного читання продовжується робота над словом. Після прочитання речення, якщо є така потреба зупиняємося, щоб вияснити зрозумілість усіх слів. Незрозумілим не можна залишати жодного слова. Який вид обрати при повторному читанні залежить від жанру твору і від підготовки класу.

4) Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу.

Аналіз змісту частин пов’язується із розбором художніх засобів. Не виключається також, що через аналіз художніх засобів розкривається зміст твору. Роботу над зображувальними засобами необхідно проводити разом з читанням уривків так, щоб відобразити художність і смисл, функцію зображувальних засобів. Цілісним є такий аналіз твору, коли твір аналізується в єдності змісту і форми.

Наприклад: у творі Сосюри „Осінь” сказано: осінь жовтокоса їде гордовито на баскім коні. Через цей метафоричний вислів автор підкреслює нам швидкий прихід осені всюди, а через епітет „жовтокоса”, що все навколо стає жовтим.

5) Навчання складати план прочитаного. Цей елемент передує переказу. Але на деяких уроках можуть мінятися місцями. Не до кожного твору можна складати план. Учимо дітей складати план до тих творів, які легко поділяються на композиційно завершені частини. Головне завдання тут полягає в тому, щоб діти могли поділити твір на частини і підібрати заголовки до цих частин. На першому етапі, коли вчимо дітей складати план добре виправдовує себе робота з малюнками, так званий малюнковий план. Є кілька видів роботи з малюнковим планом:

1) учитель показує ілюстрації і