Прислів’я – це вислів, який у вигляді ритмічно побудованого і навіть заримованого речення передає багатовікові спостереження народу над поведінкою людей і навколишньою природою, виражаючи її у вигляді мудрого узагальненого навчання.

Скоромовки вводяться як елемент вироблення орфоепічних норм, як засіб розвитку дихання, від якого залежить виразність читання і декламування.

Читання загадок і прислів’їв для 1 кл. – не тільки засіб розвитку образного мислення, а й предмет дидактичних вправ. Над загадками і прислів’ями корисно працювати як на уроках пояснення нового матеріалу, так і на уроках узагальнення опрацьованого. Важливо проводити роботу так, щоб переконати і навчити учнів вводити прислів’я до свого мовлення. Прислів’я пожвавлюють виклад, роблять мислення образним.

Щоб прислів’я стали надбанням учнівського мовлення, треба постійно заохочувати дітей до заучування їх напам’ять, час від часу згадувати про них, відновлювати в пам’яті і спонукати до введення в усне мовлення.

8. Уроки узагальнення знань на уроках читання

Тематичний добір матеріалу для читання дає можливість підвести підсумки вивченого, закріпити здобуті знання. Здійснюється це на узагальнюючих уроках читання, які вводяться після опрацювання відповідних тем. Завдання:

1) відновити в пам’яті учнів опрацьоване;

2) навчити їх знаходити асоціативні зв’язки у тематиці, змісті прочитаних творів, інакше, розкрити учням прийом узагальнення;

3) залучаючи широкий матеріал, сприяти розвиткові логічного мислення: порівнянням спільних рис героїв, встановлення причинових зв’язків в описуваних явищах;

4) добором нового матеріалу до теми розвивати пізнавальну діяльність дітей.

Узагальнюючі уроки покликані сприяти розвитку мислення. для цього є необхідні умови: визначена конкретна тема, учні залучаються до діалогічного монологічного мовлення, аналіз значного матеріалу потребує від учнів самостійності суджень і втілення їх у відповідний мовний матеріал. Узагальнюючі уроки вводяться на початку роботи над читанками.

„Ти прочитав розділ...” – слід брати за основу проведення уроків узагальнюючих знань.

Автори читанок вводять такі запитання, які спонукають дітей до роздумів, ставлень. Можна дати запитання, що вимагають пошуків того, що зв’язує дану тему з раніше вивченим; відповіді на які потребують осмислення свого власного життєвого досвіду, спостережень.

Різноманітний характер запитань і завдань допомагає вчителеві у виконанні завдань узагальнюючих уроків. Їх формулювання залежить від мети уроку. Підпорядковується підготовча робота до його проведення.

Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення.

Вчитель готується заздалегідь: визначає мету і зміст уроку, накреслює план його проведення, продумує систему застосовування наочності, визначає обсяг і характер завдань, які дасть учням.

Ще розпочинаючи вивчення розділу, вчитель інформує про те, що при завершенні теми буде проведено узагальнюючий урок.

У процесі роботи над розділом здійснюються екскурсії, ведуться спостереження за об’єктами, складаються словнички. Цей матеріал треба ввести в узагальнюючий урок. На узагальнюючому уроці треба виставити все. Це має велике виховне значення і спонукає дітей до спогадів.

Побудова узагальнюючих уроків. Тут нема перевірки домашнього завдання за попередньою темою. Домашнє завдання на цьому уроці – це все підготовлене до цього уроку. Випадає пояснення нового матеріалу, не читається невідомий текст, випускається робота над його частинами. Основна частина – повторення і узагальнення опрацьованого. Лише називається тема уроку і план його проведення. У кінці учні почують висновок учителя і оцінку їх підготовки. Хід основної частини повинен бути різноманітним.

Види роботи на узагальнюючих уроках:

1. Повторювально-узагальнюючі види.

У ході бесіди діти перелічують твори, присвячені тій темі, читають уривки з творів для підтвердження характеристики героїв. Бесіда має закінчитися узагальненням, оцінкою прочитаного.

2. Переказування.

Відповідно до теми уроку застосовуються різного типу переходи: вибіркові, повні, які слід завершити узагальненням, формулюванні ідеї розглядуваної теми.

3. Різні види читання за книгою і напам’ять.

Уривки повинні добиратися цілеспрямовано: на основі їх виводиться головна думка теми узагальнюючого уроку.

4. Вікторини.

5. Розповідь учителя.

Слово вчителя включатиме лише у випадках, коли необхідно додати до учнів розповідей нові факти, і при проведенні підсумків уроку.

Література