і запам'ятовування наукові знання, а допомагати студенту самому правильно будувати свою навчальну діяльність, тобто так, як того вимагають об'єктивні закони засвоєння знань: приймати навчальну задачу до рішення, силою мислення вирішувати її, щоб у підсумку навчитися мислити і вміти в різних умовах творчо застосовувати засвоєний спосіб рішення таких задач.
Правильне навчання, тобто навчання, що відповідає вимогам навчальної діяльності, приводить у результаті не до простого нагромадження знань і умінь, а до уміння мислити за допомогою знань, тобто дає розвиток інтелектуальних здібностей. Для досягнення такого результату і необхідно викладачу гарне знання психологічної теорії навчальної діяльності і методики формування цієї діяльності у студента.
14
1.3. Основні напрямки педагогічного керівництва навчальною, і навчально-професійною діяльністю студентів.
У сучасних умовах суспільна практика потребує усе більшої кількості фахівців із базовою психологічною освітою. Досвід свідчить, що такі галузі професійної діяльності як паблік рілейшинз, маркетинг, менеджмент, реклама та ін. можуть бути успішно забезпечені на основі ґрунтовної психологічної підготовки. Більш того, суспільна практика потребує великої кількості практичних психологів, які безпосередньо здійснюють консультативну, експертну, діагностичну і корекційну роботу. Усе це -свідчення високих вимог до роботи практичного психолога, з однієї сторони, і високої відповідальності фахівця за результати своєї праці - з іншої.
Так історично склалося, що психологічна служба системи освіти була першою службою практичної психології у нашій державі. За методичної підтримки освітянських психологів були створені служби у системі органів внутрішніх справ, виконання покарань, армії, системі соціальних служб для молоді та в інших відомствах. На сьогоднішній день методичні інструкції, що затверджуються Міністерством освіти і науки України, мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для виконання, в тому числі і психологами, які працюють в інших державних установах.
Велика кількість шкільних психологів України відчувають помітний дефіцит у ґрунтовних психологічних знаннях, не дивлячись на те, що більшість з них мають психологічну освіту [8]. Разом з тим, відчувається великий брак викладачів і тренерів, які могли б навчити майбутніх шкільних психологів не теорії, а практичним технікам і технологіям.
Отже, проблема програмно-методичного забезпечення процесу підготовки практичних психологів залишається актуальною. Дана проблема ґрунтується на кількох вихідних позиціях, які ми вважаємо принциповими.
15
Перше: практична (прикладна) психологія - це особливий вид професійної діяльності, який не збігається з науковою психологією, має специфічну методологію та підходи до предмета вивчення.
Друге: не всяка людина здатна працювати практикуючим психологом, тому процес підготовки таких спеціалістів має включати не тільки навчання психології, що, у принципі, достатньо для підготовки викладачів, а й формування професійно важливих рис . особистості спеціаліста (О.Ф.Бондаренко, В.Г.Панок, Н.В.Чепелєва та ін). До таких можна віднести, так званий, психологічний світогляд як певний тип життєвої філософії особистості.
Трете: зміст підготовки практикуючих психологів має складатися з трьох умовних блоків [8; 26]:
теоретико-експериментальна підготовка - вивчення класичних
психологічних дисциплін, що здійснюється традиційними методами
(загальна психологія, історія психології, психологія особисторті, вікова
психологія, експериментальна психологія і т. ін.);
опанування теоретичних засад практичної психології, яке здійснюється, в
основному, через участь студентів у активних (інтерактивних) формах
навчальної роботи - семінарах, майстер-класах, тренінгах, дискусіях
(психологічне консультування, основи психотерапії та психокорекції,
психологічна служба у системі освіти та ін.);
оволодіння практичними психологічними технологіями, методиками і
методами формування навичок роботи із клієнтом (групою), що
здійснюється у практичній роботі та під час участі у семінарах-
практикумах.
Четверте: практикуючі психологи мають спеціалізуватися у конкретному напрямку практичної психології, відтак у процесі підготовки мають здійснюватися професійний відбір та поглиблення професійної орієнтації майбутніх спеціалістів, певна спеціалізація у конкретному виді
16
(техніці) роботи (дитяча < психотерапія, подружнє консультування, індивідуальна психокорекція девіантної поведінки таін.).
П'яте: форми та методи професійної підготовки в галузі практичної психології мають бути домірними змістові цієї підготовки, тому в процесі навчання вони мають еволюціонувати від академічних лекційно-семінарських, на етапі теоретичного засвоєння знань, до практичних, більш активних.— семінари, тренінги, воркшопи та ін.
Шосте: центральним методом організації та викладу навчального, матеріалу має бути випадковий (ситуаційний) підхід, оскільки саме у конкретному випадку, в конкретній життєвій ситуації особистості розкриваються, взаємодетермінація суб'єкта й об'єкта, синтетична, цілісна природа людини (Л.Ф.Бурлачук, В.В.Рибалка та ін.). До того ж у практичній роботі психолог має справу саме з конкретною людиною, яка перебуває у конкретних життєвих обставинах.
Сьоме: професійна підготовка практикуючого психолога є неможливою без теоретичного і практичного засвоєння етичних норм (психологічної компетенції). Проголошення гуманістичних принципів у практичній психології не застерігає від їх грубих порушень, що ми і спостерігаємо останніми роками у практиці. У наших професійних виданнях практично не піднімаються і не аналізуються етичні проблеми професійної діяльності у сфері практичної психології і соціальної роботи. Відсутні ґрунтовні етико-психологічні дослідження діяльності практикуючого психолога. Природно, що у деяких вищих навчальних закладах, навіть, немає курсу з деонтології. Відсутність ґрунтовної підготовки в цьому аспекті й породжує величезну кількість "психотерапевтів" та "психоаналітиків".
Дана концепція передбачає трирівневу підготовку практичних психологів. Трирівнева підготовка майбутніх практикуючих психологів дозволить
а) здійснювати у процесі навчання професійний відбір і поглиблювати професійну орієнтацію студентів;
17
Ь) системно викладати основи наукової і практичної психології; ' с) формувати професійно значущі риси особистості та навички практичної роботи спеціаліста (див. табл. 1.3.1.) [8; 34].
Таблиця 1.3.1.
Структура та зміст професійної підготовки практикуючих психологів
Етап | Назва етапу | Зміст підготовки | Результат
І | Загальнотеор етична і наукова підготовка | Основи психології як науки: Загальна психологія; Вікова психологія; Диференційна психологія;
