науковому дослідженні таку практичну задачу складають лабораторні експериментальні роботи, емпіричні психолого-педагогічні дослідження (спостереження, опитування, бесіди і т.д.), що приходиться виконувати досліднику до одержання теоретичного результату.
Усі форми практичних занять (семінари-практикуми, лабораторні і власне практичні заняття) слугують тому, щоб студенти відпрацьовували на них практичні дії, здійснювали психологічний аналіз й оцінювали дій і поведінку осіб у різноманітних ситуаціях реальної дійсності.
Усі форми практичних занять з психології мають на меті навчити студентів застосовувати теоретичні знань на практиці. З цією метою на заняттях моделюються фрагменти їхньої майбутньої діяльності у вигляді навчальних ситуацій, при вирішенні яких студенти відпрацьовує можливі дії по застосуванню відповідних психологічних знань.
До основних форм практичних занять можуть бути віднесені наступні:
21
1. Семінари-практикуми, на яких студенти обговорюють різні варіанти
рішення практичних задач, висуваючи як аргументи психологічні положення.
Оцінка правильності рішення виробляється колективно під керівництвом
викладача.
2. Семінари-дискусії присвячуються звичайно обговоренню різних
питань психологічного дослідження, у процесі чого студенти усвідомлюють
для , себе прийоми і методи вивчення психологічних особливостей
конкретних людей (дітей і дорослих), з якими їм доведеться працювати.
Власне практичні заняття проводяться в стінах самого навчального
закладу чи в місцях практики студентів і мають на меті навчити їх
вирішувати специфічні задачі з профілю своєї спеціальності.
Лабораторні заняття допомагають студентам виявляти ті чи інші
психічні явища, особливості соціально-психологічних механізмів взаємин
людей у групі і т.п. Основне призначення лабораторних занять - навчання
студентів дослідницькому підходу до вивчення психології як науки. Наукові
ідеї, почуті на лекції чи прочитані в спеціальній літературі, знаходять
перевірку в дослідженнях, підкріплюються особистим досвідом студента і
тому краще засвоюються. Завдяки лабораторним 'роботам студент знає не
тільки саме теоретичне положення, але і те, як воно може бути отримане в
реальному дослідженні, щоб потім оформитися в узагальнену, абстраговану
від конкретних подробиць струнку теорію.
Такі основні форми групових занять, кожна з який несе свої специфічні функції, формуючи в студентів уміння прикласти до практики знання теорії психології.
Організовуючи навчальну і навчально-професійну діяльність студентів викладач повинен пам'ятати про два загальні принципи підходу до розробки навчальних задач для практичних занять.
1. Принцип "від теорії - до практики", коли підбираються питання і задачі з числа теоретичних проблем і пропонується студентам самим знайти відповідні приклади в практичному житті (у побуті, у навчальній, трудовій,
'22
суспільно-політичній, спортивній і іншій діяльності). Вирішуючи такі задачі, студент краще засвоює теорію, а правильно відповівши, демонструє рівень свого розуміння проблеми.
2. Принцип: "від життя — до теорії", у цьому випадку в задачах пропонуються різні практичні ситуації, що студент повинний проаналізувати з погляду відомої теорії.
Керуючись цими двома принципами, можна конструювати велику частину навчальних задач з різних психологічних дисциплін.
-23
2.2. Педагогічне керівництво самостійною роботою студентів. ,
Педагогічне керівництво самостійною роботою студентів передбачає висвітлення ряду важливих питань, таких як уміння студента самостійно працювати з науковою літературою з психології, аналізувати власні переживання, здійснювати самоконтроль тощо.
Навчити студента самостійно вчитися - одна з найважливіших задач педагогічного керівництва роботою студентів.
Для студента важливим є уміння теоретично мислити. Щоб це уміння реально сформувалося, потрібно відповідним чином будувати самостійну навчальну діяльність студента, виключивши заучування, механічне запам'ятовування (зубріння) навчального матеріалу з книг.
Сказане означає, що при читанні літератури, при прослуховуванні лекції студенту варто постійно думкою співвідносити отриману наукову інформацію з реальною поведінкою людей, із власними думками^ почуттями, переживаннями, критично аналізувати й оцінювати їх з наукових позицій. Це і буде означати, що на досліджуваному матеріалі розвивається мислення студента, що дозволяє йому краще вчитися далі', не заучуючи теорію, а аналізуючи з її допомогою життєві факти. Тільки так може бути засвоєна психологія як наука, як, утім, і будь-яка інша наука. Однак на відміну від багатьох інших наук у психології є перевага: область практичного додатку наукових знань, фактичний матеріал - люди - знаходиться "під рукою".
Основні задачі викладача, вирішення яких допоможе студенту досягти зазначеної мети [1; 183]:
Сформувати в студента відповідну мотивацію до глибокого вивчення
науки.
Налаштування студентів на думку про те, що для засвоєння знань,
одержуваних з лекцій і книг, необхідно постійно думкою проектувати їх на
життєві психологічні явища (психічні процеси і стани, дії і вчинки людей і
себе самого), прагнучи пояснювати їх на підставі психологічних знань.
¦' '24
3. При самостійному .вивченні літератури усі висновки, одержувані при психологічному аналізі життєвих фактів, студент повинен обов'язково записувати. Студент повинен записати власні думки, що відображають розуміння виписаних положень стосовно життя.
При навчанні у вузі усі залежить від правильної організації студентом свого самостійного навчання в міжсесійний період.
Для того щоб самостійне навчання не перетворювалося у хаотичне, безладне читання, не набувало характеру не систематичності, непослідовності (студент півроку-рік відпочиває, а перед сесією штурмує підручники) необхідно допомогти йому перетворити роботу в постійно діючу систему.
Щоби самостійне вивчення літератури студентом було ефективним, то при читанні підручника й іншої літератури студент повинен спиратися на інформацію, отриману на лекціях. При цьому прочитане в одному джерелі повинен зіставляти з інформацією інших джерел, доповнюючи і, уточнюючи отримані знання, що, у свою чергу, звіряється, корегується з життєвими фактами — реальними психічними явищами, що спостерігаються в житті людей, у тому числі й у власному. Таким чином, від лекції — до літератури, а від неї - до практики. Так йде процес засвоєння, тобто знання, що знаходилися колись поза свідомістю того, кого навчають, стають особистими його надбаннями. Інформація з