проте є нерідкими випадки серйозного відволікання уваги, що
32
заважає нормальному плину лекції. Порушники порядку не тільки самі не слухають лектора, але й іншим не дають ефективно працювати.
Прямі заклики "не розмовляти", "не заважати" й інші подібні заборони не завжди, на жаль, допомагають. Тому потрібні заклики позитивного, мобілізуючого, стимулюючого характеру, здатні негайно переключити увага аудиторії. А якщо увага слухачів ослабла, відвернулася, то потрібно звернутися і до задиктовки. Це простий методичний прийом, що мобілізує увагу, діагностує чи відновився потрібний контакт лектора зі слухачами. Можуть бути й інші прийоми, але усі вони повинні бути позитивними, мобілізуючими на справу, а не носити у собі заборони, докори, критику і звинувачення [1; 276].
До форм поточного педагогічного контролю відносяться і деякі види письмових робіт студентів. Це можуть бути маленькі за обсягом (одна-дві сторінки) тексти виконання практичних завдань, що представляють психологічний аналіз окремих фактів, психологічну характеристику окремих властивостей конкретної особистості і т.д. Наприклад, "Характер мого друга", чи "Темперамент моєї однокурсниці Ірини", чи "Психологічний аналіз відомого мені конфлікту в шкільному житті між учнями і вчителем" і т.п. - от окремі теми таких письмових робіт, що виконуються одночасно усіма студентами групи чи навіть курсу, а результати виконання обговорюються на семінарах і практичних заняттях. Такі письмові роботи вчать студентів застосовувати теоретичні знання на практиці й одночасно дозволяють викладачу контролювати хід засвоєння теми, проблеми, якихось конкретних вузлових питань розділу і т.д..
Виявлені за допомогою письмових робіт і їхнього групового обговорення на семінарі недоліки в засвоєнні матеріалу, помилкові судження чи взагалі відсутність засвоєння якихось питань теорії і т.п. враховуються викладачем для проведення корекційної роботи. І на наступних заняттях йому доводиться проводити додаткові роз'яснення чи повторити практичні письмові роботи на іншому фактичному матеріалі.
33
Бажано, щоб письмові роботи частіше проводилися на .життєвому матеріалі з майбутньої професійної діяльності студентів. Так, наприклад, завдання на практичну письмову роботу з теми "Мислення" на факультеті математики і на факультеті географії, звичайно, краще і корисніше за все складати відповідно на математичному і географічному матеріалі. Тоді будуть вирішені дві проблеми: і теорію психології студенти засвоять краще, і до своїх професійних справ навчання і виховання школярів будуть підходити з психологічних позицій. Так, наприклад, по педагогічній психології студенти математичного факультету виконували практичну роботу, наприклад, з таких питань: "Скласти задачу, де понятійні характеристики предметів чи явищ не збігаються зі звичними образними" (проблема "як учити мислити") чи "Підібрати з повсякденного життя приклади, де можна застосувати знання з тригонометрії" (проблема "знання теорії й уміння її застосовувати на практиці - мета і результат усякого навчання"). Студентам географічного факультету приходилося виконувати завдання на чергове семінарське заняття за такими, до прикладу, питаннями: "Скласти навчальні задачі з фізичної географії для школярів по використанню закономірностей зміни пір року в північній півкулі для орієнтування в практичних питаннях" чи "Задачу на використання закономірностей обертання Землі навколо своєї осі для орієнтування в практичних питаннях, наприклад, водяного туризму чи транспортування по ріках продовольства для геологічної партії в центрі Сибіру" і т.п.
Для студентів складання таких задач є проявом уміння використовувати знання теорії психології для навчання школярів розумової діяльності і формування в них теоретичних знань і теоретичного мислення. А для викладача психології - це форма педагогічного контролю за якістю засвоєння студентами теоретичних питань психології.
34 Висновки.
Керівництво - це процес реалізації управлінських дій в певній системі
взаємодії суб'єктів діяльності; особистий вплив на поведінку інших для
реалізації поставлених цілей. Педагогічне керівництво - це процес
професійного керівництва та супроводу навчальною діяльністю учнів в
умовах навчального закладу.
Керівництво навчально-професійно діяльністю студентів передбачає
формування системи знань, умінь та навичок, що відповідають вибраній
спеціальності та забезпечують професіоналізм студента як майбутнього
працівника, а також формування професійно важливих рис особистості
спеціаліста.
Керівництво навчально-професійною роботою студентів складається з
трьох умовних блоків:
теоретико-експериментальна підготовка - вивчення класичних
дисциплін, що відповідають вибраному профілю;
опанування теоретичними основами профілюючих предметів через
участь студентів у активних (інтерактивних) формах навчальної
роботи — семінарах, майстер-класах, тренінгах, дискусіях;
- оволодіння практичними технологіями реалізації практичних умінь.
Психологічними детермінантами ефективного керівництва є особистість
керівника - соціальний досвід, особистіші якості та здібності; здоровий
соціально-психологічний клімат студентського колективу; психологічне
забезпечення довгострокових цілей організації; створення дієвих
механізмів управління студентським колективом як соціотехнічною
системою;
Реалізація керівництва відбувається за умов прийняття керівником
певного стилю керівництва — авторитарного, ліберального чи
демократичного. Останній забезпечує формування здорового
35
психологічного клімату колективу та особистісної орієнтації керівника стосовно навчальної діяльності студентів.
Формами організації навчально-професійної діяльності студентів
виступають лекційні, практичні, семінарські і лабораторні заняття, які
базуються на принципах науковості, доступності, поступовості,
наочності, зворотного зв'язку.
Основними задачами педагогічного керівництва навчальною та
навчально-професійною діяльністю студентів є: сформувати в студента
відповідну мотивацію до глибокого вивчення науки; налаштування
студентів на думку про те, що для засвоєння знань, одержуваних з лекцій
і книг, необхідно постійно думкою проектувати їх на життєві явища;
рефлексія студентом опрацьованої інформації.
Педагогічне керівництво передбачає формування у студента внутрішньої
мотивації пізнання та засвоєння способів організації самостійного
навчання: робота з книгою, самоаналіз, самозвіт, власна пошукова
активність.
Педагогічне керівництво передбачає реалізацію системи контрольних
заходів, що забезпечують ефективність навчальної та навчально-
професійної роботи студентів. Система контрольних заходів