2 МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З БАТЬКАМИ

Сім'я та школа по-різному впливають на процес соціалізації дитини. А.П. Чернявська стверджує, що школа створює можливості для навчання всіх дітей, а сім'я - умови для реалізації цих можливостей [32]. Автор визначає найбільш ефективні форми роботи батьків за участю у навчанні дітей: відвідування батьками класних зборів і зустрічі з учителями, допомога батьків дітям у виконанні домашніх робіт, регулярні розмови батьків з дітьми про важливість навчання, контакт зі школою у випадку виникнення проблем.

Серед основних способів спілкування, як правило, виділяють:

організацію батьківських конференцій, зборів, індивідуальних зустрічей батьків і вчителів;

організацію роботи телефонної лінії, за якою батьки можуть зв'язатися з вчителями або одержати консультацію з приводу домашнього завдання і способів його виконання;

використання засобів телекомунікації і регулярної пошти;

розробку домашніх завдань, у ході виконання яких діти мають обговорити з батьками те, що відбувається в школі, чи підготувати разом з ними дослідницький проект;

створення батьківського клубу чи центру в школі;

проведення неформальних зустрічей батьків, дітей і вчителів (концерти, свята і т.д.);

видання шкільних газет (вчителі - для батьків і дітей; батьки - для вчителів і дітей; діти - для батьків і вчителів);

спілкування з урахуванням культурної, релігійної й етнічної належності батьків.

Основними напрямами соціально-педагогічної роботи з сім'єю є:
а) соціально-педагогічний захист сім'ї та її членів;
б) зміцнення, гармонізація та розвиток духовних процесів життя сім'ї, зв'язків з соціальним оточенням;
в) активізація педагогічної функції сім'ї, надання допомоги у вихованні дітей, онуків тощо;
г) нейтралізація негативного впливу сімейного середовища на дитину;
д) робота з сім'ями "соціального ризику";
е) організація сімейної громадськості для впливу на формування державної політики, стосовно сім'ї, для діяльності з підвищення ролі, престижу і відповідальності родини у соціальному вихованні.

Соціально-педагогічну діяльність з батьками здійснюють не тільки соціальні педагоги, а й працівники соціальних інститутів (учителі, класні керівники, керівники гуртків, секцій тощо). Комплексну допомогу сім'ї надає територіальний центр допомоги сім'ям та дітям. Для того, щоб класний керівник ночував себе більш впевнено в роботі з батьками, ,йому необхідно навчитися контролювати свою внутрішню психологічну позицію. Робота з батьками буде ефективною і приноситиме задоволення, якщо педагог стане на позицію "дорослий - дорослий" і створить атмосферу рівноправного співробітництва.

Етапи підготовки відвідування батьків удома.
а) нагромадження згоди (вибір часу для відвідування, нейтральний матеріал для бесіди, зняття напруженого стану, подолання напруженості, запобігання спірних питань);
б) пошук спільних інтересів (знаходження теми, однаково прийнятної для обидвох сторін, інтерес до захоплень батьків, створення зони для продовження розмови); .
в) прийняття особистості і позицій (надання можливості батькам показати себе з кращої сторони, розуміння їхніх позицій і відносин, саморозкриття педагога, прямота висловлень);
г) більш повне з'ясування обстановки виховання через сумніви (сумнів, суперечка, саморозкриття через недоліки, перебільшення достоїнств співрозмовників);
д) розвиток прагнень до змін (формування почуття «ми» через підкреслення спільних дій, критику без повчальності, індивідуальний підхід);
е) забезпечення міцного контакту через ефективне співробітництво (розробка тактики поведінки, спрямованої на виявлення спільного прогнозу, спільних рішень).

Для підготовки проведення батьківських зборів, відвідування батьків удома, бесід з батьками та інших форм роботи соціального педагога з сім'єю можна скористатися такими матеріалами, що розміщено в додатках:
1. Методика визначення впливу взаємин дитини і дорослого на формування позитивних настановлень у дітей (додаток 1).
2. Сукупність факторів, що провокують жорстокість у дитячо-батьківських відносинах. Типи-схеми жорстокої поведінки батьків з дітьми (додаток 2).
3. Соціально-педагогічні ситуації, що характеризують неадекватні дитячо-батьківські відносини (додаток 3).
4. Типові профілі батьківського ставлення до дитини, що впливають на соціальну адаптованість дитини (додаток 4).
5. Матеріал "Типологія неблагополучних сімей" для проведення батьківських зборів (додаток 5).
6. Компоненти виховного потенціалу сім'ї (додаток 6).
7. Методика контактної взаємодії з підлітками з девіантною поведінкою (додаток 7).
8. Діагностування сім'ї і сімейного виховання (додаток 8)

Додаток 1

ВПЛИВ ВЗАЄМИН ДИТИНИ І ДОРОСЛОГО НА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНИХ НАСТАНОВЛЕНЬ У ДІТЕЙ
(Методичні матеріали для роботи з батьками [31])

Мета - формування позитивних установок у взаєминах дитини і дорослого.

На підготовчому етапі - підбір і рекомендація відповідної літератури для батьків, проведення опитування батьків і школярів (опитувальні бланки "інформометрія" додаються). Аналіз і зіставлення відповідей батьків і дітей складають основний фактичний матеріал для бесіди з батьками.

Батькам пропонується подумати і спробувати відповісти на такі запитання:

Як часто ви говорите вашим дітям гарні, добрі слова?

Які це слова?

Коли ви вимовляєте ці слова (коли дитина допомогла вам у господарстві; отримала добру чи відмінну оцінку; просто в будь-який час; безпричинно тощо)?

Чи зауважували ви. як реагує ваша дитина на похвалу, підтримку, що відбувається з нею, коли ви її сварите?

Чи часто у вашому домі лунає сміх, створена приємна, добра атмосфера, чи, навпаки, удома напружено: члени родини незадоволені один одним, дорікають один одного в чомусь?

Як реагує ваша дитина на конфлікти батьків, якщо вдома сварка, емоційна нестабільність?

Чи залучена дитина до конфліктів дорослих, чи ви намагаєтеся її ізолювати? Як?

На бесіду запрошують обидвох батьків, котрим пропонується ознайомитися з питаннями і взяти активну участь в обговоренні теми. Додатково батьківський комітет готує перелік найбільш типових ситуацій за темою, що під час бесіди пропонується проаналізувати (такого роду ситуації попередньо програються: батьки беруть на себе роль дитини і її батьків, дають своє тлумачення ситуації, пропонують у ході інсценівки свій варіант виходу з неї, потім йде спільне обговорення).

За підсумками