негативні взаємини (24,2%) зв'язані з частими * і гострими конфліктами, що призводять до повного порушення емоційного контакту між батьками і дітьми.

Спостереження показали, що на характер взаємин між дітьми шкільного віку і їхніми батьками впливають такі фактори:

особливості особистості батька (екстраверсивні - інтровертивні, упевнені -невпевнені, тривожні й т.ін.) і форм його поведінки (емоційне включення чи відкидання дитини, адекватне чи неадекватне відображення ситуації й ін.);

особливості особистості дитини (тривожність, невпевненість, комунікативні труднощі й ін.) і форм її поведінки (неадекватне відображення ситуації тощо);

психолого-педагогічна компетентність і рівень освіти батьків;

морально-емоційна атмосфера в сім'ї;

застосовані батьками та іншими дорослими засоби виховного впливу;

ступінь зайнятості дитини в життєдіяльність і проблеми сім'ї;

урахування актуальних потреб дитини і ступені їхнього задоволення в сім'ї.

Додаток 6

КОМПОНЕНТИ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІМ'Ї
Специфіка виховання у сім'ї визначається її типом, умовами проживання, і ступенем підготовленості батьків до реалізації виховної функції у сім'ї. Компоненти виховного потенціалу сім "і:
1) чисельність і структура сім'ї;
2) морально-психологічна атмосфера, характер внутрішньосімейного спілкування;
3) життєвий і професійний досвід батьків, рівень їхньої освіченості і педагогічної культури;
4) розподіл обов'язків у сім'ї;
5) матеріальні та побутові умови сім'ї;
6) організація сімейного дозвілля, наявність сімейних традицій;
7) взаємозв'язок сім'ї зі школою й іншими соціальними інститутами;

В.А. Сухомлинський: "Виховання дітей - це віддача особливих сил, сил духовних. Людину ми створюємо любов'ю - любов батька до матері і матері до батька, глибокою вірою в достоїнство і красу людини. Прекрасні діти виростають у тих сім'ях, де мати і батько по-справжньому люблять один одного і разом з тим люблять і поважають людей".

А.С. Макаренко: "Ваша власна поведінка — найважливіша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи повчаєте її, чи караєте її. Ви виховуєте її в кожний момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Як ви вдягаєтеся, як ви розмовляєте з кимось про інших людей, як ви поводитесь з друзями і ворогами, як ви смієтеся, читаєте газету - усе це має для дитини велике значення. Найменшу зміну в тоні дитина бачить чи відчуває, усі повороти вашої думки доходять до неї невидимими шляхами, ви їх не помічаєте".

Конфуцій (551-479), мудрець, педагог, Ст. Китай. З книги "Мен-Цзи". "Любити батьків - це виявлення людяності; шанувати старших - це борг справедливості".

Платон (Закони) (427-347) Ст. Греція, філософ. Священний наш обов'язок - виплатити їм (батькам) найбільші і настійні борги - найголовніші з усіх повинностей; ми повинні усвідомлювати, що все, чим ми володіємо і що маємо, належить тим, хто нас народив і вигодував; тому і повинні у міру сил представляти все це до їх послуг, по-перше - наше майно, потім — наше тіло, нарешті - нашу душу. Тільки цим ми можемо віддячити нашим батькам, коли вони зістаряться і нестатки їхні збільшаться, за їхню дбайливість..."

В.А. Сухомлинський: "Збільшувати море радості дитини - єдино правильний курс поведінки всіх батьків".

Б. Спок: "Лагідність має таке ж значення для емоційного розвитку дитини, як молоко матері для фізичного".

Додаток 7
УСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТУ З ДЕВІАНТНИМИ ПІДЛІТКАМИ

Діти і підлітки з відхиляючою поведінкою, як правило, важкі у спілкуванні. Щоб установити з ними контакт для будь-якої наступної роботи, соціальному педагогу потрібно докласти досить багато зусиль, які можуть виявитися марними. Професійну допомогу фахівцю допоможе методика контактної взаємодії Л.Б. Філонова.

Контактна взаємодія - це така модель поведінки ініціатора контакту, яка викликає і підсилює в іншій людині потребу в контакті, продовженні спілкування, потребу у висловленнях і повідомленнях. Автор методики розуміє контакт як довірчі стосунки, позитивно пережитий психічний стан, як інструмент дослідження, вивчення і корекції.

Метою застосування методики є скорочення дистанції між людьми і саморозкриття особистості в процесі спілкування.

Взаємодія соціального педагога з девіантним підлітком передбачає проходження шести стадій[26]:
1. Прихильність до спілкування.
2. Пошук спільного інтересу.
3. З'ясування передбачуваних позитивних для спілкування і демонстрованих якостей.
4. З'ясування небезпечних для спілкування і демонстрованих якостей.
5. Адаптивна поведінка партнерів.
6. Встановлення оптимальних відносин.

На кожній стадії використовується специфічна тактика взаємодії і вирішуються конкретні завдання. Методику можна використовувати в діагностичних цілях і для налагодження постійних відносин з девіантними підлітками.

Таблиця 2. - Методика контактної взаємодії з підлітками

1. Прихильність до спілкування
Використання загальноприйнятих форм і фраз. Стримане і доброзичливе звертання. Рівне відношення, відсутність емоційних реакцій. Невимушена бесіда на оостраговані теми. Відсутність порад, запевнень, нав'язливості

2. Пошук загального інтересу
Пошук нейтрального інтересу. Інтерес до інтересів підлітка. Перехід з нейтрального на особистісно значущий інтерес. Підкреслення унікальності особистості. Від загальних суджень про людей до конкретної людини. В ід її цінностей до станів і якостей

3. З'ясування передбачуваних позитивних якостей
Розповіді про позитивні якості, пошук оригінального. Демонстрація відношення до цих якостей. Відношення до негативних якостей інших. Пошук якостей у собі Уточнення меж особистості. З'ясування якостей, що заважають спілкуванню.

4. З'ясування передбачуваних небезпечних якостей
Представлення, прогнозування ситуацій спілкування. Сумніви, з'ясування неясностей. Висловлювання про власні негативні якості

5. Адаптивна поведінка партнерів
Підкреслення позитивних і облік негативних якостей. Поради з якостей. Підкреслення динаміки уявлень про людину. Підкреслення Індивідуальності І її урахування у спілкуванні. Обговорення того, що становитиме труднощі. Бажання пристосовуватися до особливостей іншого

6. Встановлення оптимальних відносин
Загальні плани дій. Спільна розробка програми. Нормативи спілкування, взаємодії. Розподіл ролей. Складання планів з самозміни

Додаток 8

ДІАГНОСТИКА СІМ'Ї І СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ

У вітчизняній психології і педагогіці використовуються різні підходи в роботі