середовищем; мінімізувати шкоду, якої життєдіяльність лю-дини може завдавати живій і не-живій природі, й водночас небез-пеку, яку природне середовище може становити для особистості. До складу цієї компетенції входять знання (про природне середовище, функціонування біосфери та її взаємодію з техносферою), вміння та навички (природозбереження, захисту себе від негативного впли-ву техносфери), ставлення до при-роди як до однієї з найбільших цінностей людського життя.
Громадянська (політико-правова) компетенція — це сукупність здат-ностей, які визначають рівень полі-тичної та правової культури особи-стості, її правову освіченість (знан-ня законодавства), міру і успішність її політичної активності, відпо-відність її життєдіяльності правовим принципам, установленим держа-вою (з точки зору цивільного, адмі-ністративного, кримінального зако-нодавства тощо).
Етнокультурна компетенція детермінує успішність особис-тості як творця і охоронця, носія національної культури та успіш-ність її взаємодії з представника-ми інших культур.
1.5. Вершини в розвитку особистості людини („акме”) і їх основні характеристики.
1. Феномен „акме” і його головні характеристики. Основні характеристики “акме” людини.
2. „Акме” в професійному розвитку людини: сутність феномену “акме” та його види, критерії та умови досягнення професійного “акме”.
3. „Акме” в контексті життєвого шляху людини.
Література:
1. Акмеология: Учебник / Под общ. ред. А.А, Деркача. – М.: Изд-во РАГС, 2002.
2. Альбуханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М., 1991.
3. Альбуханова-Славская К.А., Березина Т.Н. Время личности. Время жизни. М., 2001.
1. Феномен „акме” і його головні характеристики. При нормальному розвитку людини період немовляти, дитинство, юність це ті етапи, які передують етапові дорослості і готують повноцінну реалізацію на етапі дорослості в якості фізично здорової людини, законослухняного громадянина, надійного сім’янина, умілого батька, творчого спеціаліста-професіонала. Дорослість у всіх названих проявах виявляється вершиною в його розвитку, після якої наступає похилий вік, старість для яких характерне поступове зниження рівня фізичного здоров’я, послаблення громадянської активності, скорочення об’єму і змісту батьківських обов’язків, виключення із сфери професійної праці.
Отже, „акме” – це вся ступінь дорослості людини, для якої характерні фізична, особистісна, і суб’єктивна зрілість. Термін „акме” використовується і в більш вузькому змісті, тоді коли мають на увазі досягнутий людиною в процесі життя високий рівень стану здоров’я, коли здійснено найбільш яскравий вчинок, що має позитивне суспільне значення і коли діяльність як суб’єкта знаходить своє вираження в максимально можливому для нього матеріальному чи духовному результаті. Коли науковці хочуть підкреслити роль самої людини у власному розвиткові то також вживають термін „акме”. Тоді його зміст означає пік або оптимум, яких людині вдається досягнути у своєму розвитку на різних вікових ступенях.
Коли аналізують досягнуте людиною „акме” то прагнуть по-перше: визначити його сутність і те по яким напрямкам свого розвитку та чи інша конкретна людина його досягнула: розвиваючись фізично, проявивши себе як особистість, діючи як професіонал, чи це сукупність всіх цих характеристик. По-друге, встановлюється величина досягнутого „акме”, іншими словами його калібр. Виділяють такі показники як час досягнення „акме” людиною і його тривалість. Найвищі точки рівня розвитку, які досягнула людина і які мають певні змістові характеристики і конкретні форми реалізації називають „макроакме”. Це ті вершини в розвитку, коли людина досягає найбільш високого рівня в стані свого здоровя, коли в поступках проявлються загальнолюдські цінності життя і культури, а в діях в головній для себе сфері праці стійко проявляється професіоналіз, все це свідчить про те, що особистість досягнула макроакме. Вершини, які передують досягненні людиною на ступені дорослості „макроакме” називають „мікроакме”. Отже, мікроакме ніби проміжна вершина в розвиткові людини, яка сприяє досягненню нею акме. Як протилежність справжньому „акме”, як найвищого рівня розвитку людини у деяких людей може спостерігатися „псевдоакме”. Можна стверджувати, що псевдоакме це антипод істинної вершини в розвитку людини.
2. „Акме” в професійному розвитку людини. „Акме” в професійному розвитку (професійне акме) – це психічний стан, який означає вищий для даної людини рівень в його професійному розвитку, який є на даному відрізку часу. Професійне акме – це психічний стан, який означає максимальну змобілізованість, реалізованість всіх професійних здібностей, можливостей і резервів людини на конкретному етапі життя (при відсутності перенапруження і використання граничних можливостей організму). Професійне акме – це форма досягнення людиною високих рівнів в його професійному розвиткові. Іншими словами „акме” – це кульмінація, пік в професійному розвиткові людини на даному відрізку життєвого шляху. Акме в професійному розвитку можуть не співпадати по часі з акме, яке досягає людина як індивід, як особистість. Піки в розвитку людини як індивіда, як особистості як суб’єкта професійної діяльності можуть відбуватися в різний час, хоча в цілому акме, підйоми в розвитку сфер психіки можуть ставати джерелом, каталізатором для появи акме в інших сферах.
Кожна людина протягом життя може досягати професійних акме різної степені суспільної і особистісної значимості. Суспільно і об’єктивно значимі професійні акме – це високий рівень професійних досягнень конкретної людини, які є загальновизнаними, що значно перевищують нормативний рівень. Такого роду результати праці означають рівень професійної майстерності і перехід на рівень професійної творчості. Коли людина виходить за рамки професійного досвіду, включаючи в професійну діяльність нові завдання, нові прийоми і технології, досягає принципово нових професійних результатів, вносить свій індивідуальний творчий вклад в досвід професії. Суспільно значні професійні акме можуть представляти собою видатні досягнення (відкриття), чи творчі знахідки, передовий досвід новатора. У людини поряд із великими досягненнями можуть бути спади, паузи в творчості, низькі результати, слабкі місця в діяльності, але про професіоналів судять по тих найбільших результатах