Життєва компетентність учнів як один з принципів особистісно-орієнтованого навчання в світлі навчання математики 12-річної школи
Досягнення людиною життєвого успіху є однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у XXI столітті. Розглядаючи життєву ком-петентність як властивість особи-стості, ми визнаємо, що її можна розвивати та вдосконалювати.
Елементи життєвої компетентності (знання, уміння і навички, життєвий досвід, фізич-ний потенціал, задатки та здібності, риси характеру, креативність та інте-лект, духовність особистості) поєднуються у різних конфігураціях для вирішення людиною конкретних завдань та розв'язання проблем, які ставить перед нею життя.
Однією з найважливіших компетенцій є організаційна компетенція, розвивати яку потрібно на будь-якому уроці. Так, корисними при вивченні математики є так звані технологічні карти вивчення теми, наявність яких дає змогу учневі стати активним учасником створення плану, самому спланувати свій час для ефективного вивчення теми.
Розвиваючи фізичну компетентність, на уроках математики пропагуємо здоровий спосіб життя, використовуючи для цього як активні вправи на уроці, наприклад «Мірний волейбол» у 5-6 класах, коли учні по колу або по рядах передають м’яч, розв’язуючи завдання на перевод одиниць так і різноманітні проекти, коли учні більше узнають про стан свого здоров’я, порівнюють його із стандартним. Таким проектом може бути «Давайте познайомимось», один з розділів якого - «Я такий який я є», де крім розв’язання задач і завдань на тему стану здоров’я, учні дізнаються про шляхи подолання негативів і ведуть власні спостереження цього процесу, вчаться відображати спостереження в діаграмах, таблицях, тощо. Навіть такі маленькі проекти в 5 класі є першим кроком до ставлення особистості до свого життя як до проекту, який має розроблятися і втілюватися нею. За такого підходу людина вчиться ре-алізовувати свої життєві вибори.
Тісно пов’язана з фізичною і екологічна компетентність. Наближуючи цю проблему до учнів, розповідаємо на уроках математики не про екологію країни, а про екологію селища і навколишніх сіл, проводячи після вивчення теми «Пропорції. Відношення. Відсотки» групову роботу «Екологія Миколаївщини. Обчисли і поміркуй», який є початком створення проекту «Земля кричить: допоможи!» в співпраці з біологами і географами школи, підключаючи до нього членів Малої Академії Наук. Шестикласники дізнаються, наприклад, що за рік річка Інгулець несе з Кривбасу в наш водний басейн понад 300 тисяч тон солей; що наш Ковалевський ліс площею біля 200 га живить киснем 40 тисяч чоловік і багато іншого. Підраховуємо, чи достатня кількість дерев в селищі .
Для набуття учнями таких важливих компетенцій, як комунікативна, соціальна та соціально-рольова, необхідні завдання, тісно пов’язані з дорослим життям. Наприклад, при вивченні теми «Діаграма» я провожу практичну роботу на побудову діаграми основних показників підприємств, що належать німецькій компанії Дікергофф, яка володіє акціями Ольшанського цемзаводу, де групи креслять діаграми і порівнюють показники заводів цієї компанії в різних країнах, визначаючи місце нашого заводу з різних показників та прокоментувати значення для нас цих показників.
Для розвитку критичного мислення необхідно постійно ставити дитину в ситуацію аналізу та вибору . Так, в 11 класі при вивченні теми «Дослідження функції» обов’язково тренуємо вміння учнів читати графіки і будувати нові по вже відомому дослідженню. Учням пропонується гра «Показуха та показуха навпаки». Учень одержує два завдання: перше – «Показуха», коли учень одержує дослідження і повинен показати схематичний графік функції, друге – «Показуха навпаки», коли йому показали графік, а він повинен провести повне дослідження функції. Цікаво те, що в першій частині учневі дається не повне дослідження, тобто дається можливість самовираження, створити графік з власними властивостями.
В 5-6 класах цікавою є гра «Віриш – не віриш», коли учні обирають, чи правильно вчитель виконав завдання. Необхідною для оперативної перевірки знань є тестова форма. Тести для середніх школярів повинні бути цікавими, яскравими, містити завдання різних рівнів і бути тематичними. Так, в цьому році 5 клас писав тести на новорічну тему, використовуючи свої знання про дроби.
Однією з найважливіших форм розвитку творчої компетентності особистості є практичні роботи. Найчастіше вони проводяться на 15-20 хвилин на уроці закріплення знань. Кожна з них включає в себе або завдання творчого характеру, або знання з інших предметів. Так, в п’ятому класі при вивченні видів трикутників учні стають архітекторами и добирають дахи до будинків, що відповідають назвам вулиць, на яких вони розташовані; в шостому при вивченні пропорцій – потрапляють в лабораторію оптики, де знаходять довжини хвиль світла кольорів відомих їм з дитинства квиток.
Однією з важливих форм набуття життєвої компетентності є евристичність навчання, застосування на уроці завдань оціночного плану, прикидок, коли або дані завдання треба взяти з життя, самому, або проміжні результати потребують округлення, припущення для полегшення розв’язку. Так, при вивченні теми «Формули» в п’ятому класі можна навести як приклад формулу тиску і запропонувати учням «прикинути» тиск, який чинить шарикова ручка на папір, порівнявши його з атмосферним.
І тут же проводиться міні-дискусія о припущеннях в математиці, які є інколи дуже корисними. Емпахер А. Б. вважав, що «Люди бояться припущень, хоча у повсякденній практиці мають справи виключно з наближеними даними». Але видатний математик Д. Пойа говорив, що «Користування припущеннями в математиці подібно фальсифікаціям політикана, що просуває свого кандидата тим, що паплюжить репутацію іншого кандидата». Так виникла ідея створення проекту «Чи допустимі припущення в математиці?». Три групи дослідників шукали приклади в фізиці, біології, статистиці, коли б завдання
