Якщо будемо вперто дивитись на веселку дитячих інтелектів через скло одного кольору, то багато умінь нам здаватимуться безбарвними.

То ж одне із завдань, яке стоїть перед біологами – професіоналами – переглянути зміст шкільної біологічної освіти, звільнити його від другорядного, довідкового матеріалу та максимально збагативши практичним знаннями. Коли учні досягають своєї мети, рідко зростає їхня мотивація і продуктивність.

Сучасна біологічна освіта покликана озброїти учнів методами наукового дослідження, ввести їх у світ наукових проблем, здійснити підготовку до пошуку нових технологій, генерування нових ідей. Безперечно, треба на державному рівні забезпечити школи необхідним навчальним обладнанням для виконання програм.

Школа життєвої компетентності має бути спрямована не на ретрансляцію минулого, а, передусім, на конструювання майбутнього. Згідно досліджень психологів, людина включається в будь-яку діяльність тільки тоді, коли це їй потрібно, коли в неї є певні мотиви. Мотиви відображають ті потреби, які стали актуальними для учня в певний момент. Потреби – це рушійна сила активності і розвитку людини. Не випадково школярі проявляють інтерес до тієї інформації, яка допомагає їм розв’язувати життєві проблеми. Ми при цьому спираємося на їхню потребу активно діяти і добиватись успіхів. Важливо, щоб учні мали можливість робити вибір.

Як збудити їх пізнавальну активність? Через суперечності і використання інтерактивних технологій. Інтерактивне навчання відбувається за умови активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це спів навчання, взаємо навчання, (колективне, групове, навчання у співпраці). Учитель і учень стають рівноправними суб’єктами цього процесу. Педагог виступає в ролі організатора. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язування проблем.

Але використання інтерактивних технологій – не самоціль. Головне створити атмосферу доброзичливості й порозуміння. Ми, вчителі, повинні бути людьми доброї душі, любити дітей такими, якими вони є. Необхідно вміти зняти з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, бачити в дитині повноцінну й здібну до творчості людину.

Наше завдання – зробити школу найліпшою. Тобто це школа без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони тільки запрагнуть.

У ХХІ столітті освіта, навички і вміння персоналу стануть найголовнішою зброєю в конкурентній боротьбі.

Перехід школи до 12-річної освіти об’єктивно потребує переведення освітнього процесу на технологічний рівень, вибір індивідуальних маршрутів навчання. Особливо продуктивні серед них особистісно зорієнтовані педагогічні технології. Їхня ефективність залежить від того, якою мірою реалізує свій життєвий потенціал учень, як враховано його вікові та індивідуальні психологічні особливості. Звідси – пріоритет суб’єктивно осмисленого навчання порівняно з інформаційним навчанням, спрямованість на розвиток в учнів множинності суб’єктивних картин світу, на „противагу однозначним” програмним уявленням, діагностика особистісного розвитку, ситуаційне проектування, введення навчальних завдань у контекст життєвих проблем.

Інноваційний освітній простір ХХІ століття визначатимуть особистісно зорієнтоване навчання, проектні, ігрові технології кооперативного навчання, технологій дистанційного навчання. Саме ці технології озброять учнів ключовими компетенціями так необхідними для життя.

Особистісно зорієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність, суб’єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти (І.Якиманська). Особистісно зорієнтований підхід поєднує навчання й виховання в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту розвитку дитини, підготовку її до життєтворчості.

Рекомендована система оцінювання ХХІ сторіччя:

50% - само оцінювання

30% - взаємо оцінювання

20% - оцінювання, яке здійснює вчитель чи керівник

Біологія - це життя. Ми повинні знати, розуміти та цінувати його. На мою думку, перший крок змін у навчанні навичок запроваджується через предмет “ Основи здоров’я”. Надзвичайно велика увага приділяється процесам інформатизації. Паралельно запроваджуються педагогічні технології розвитку соціально-психологічних компетентностей (життєвих навичок). Їх мета - поліпшення соціальної адаптації дітей та підвищення їхньої стійкості в сучасному світі.        

Яких результатів можна досягти завдяки викладанню цього предмета?        

- Ми можемо подарувати учням особливий час і місце в школі. Запрошуючи дітей сісти в коло і обмінятися думками, ми наслідуємо давні традиції.        

- Ми можемо допомогти дітям відчути єднання з групою. Багато підлітків не можуть зосередитись на навчанні, якщо вони почуваються самотніми.        

- Ми можемо дітям дати “точку опори”. Допомагаючи усвідомити цінності й пріорітети, ми наставляємо їх на правильний шлях, вчимо уникати невиправданих ризиків і створених ними самими проблем.

- Ми можемо навчити дітей приймати рішення і діяти з позицій здорового глузду. Розвиваючи в учнів навички критичного мислення, ми вчимо їх всебічно аналізувати ситуації, робити вибір і брати на себе відповідальність за його наслідки.

- Ми можемо навчити дітей протистояти соціальному тиску.

- Ми можемо навчити дітей долати стреси.

- Ми можемо показати дітям, як можна жити в світі без насилля, розвинути в них толерантність і співчуття.

- Ми можемо вселити в дітей надію. Розвиваючи у них навички самооцінки, ми найбільше допомагаємо дітям, які змушені дорослішати у складних життєвих обставинах. Переконуючи, що їхня доля у їхніх руках, ми захищаємо дітей від негативного впливу оточення, яке, можливо, щодня нагадує про відсутність життєвих перспектив.

Усі ці завдання можуть здаватися надто складними для школи, яку дехто сприймає як місце, де учні здобувають знання. Однак сучасний випускник має бути не лише освіченою, а й добре вихованою, гармонійно розвиненою та стійкою особистістю, яка знає, чого хоче в житті і як цього досягти. Бо я переконана як і П.Блонський, що “Завдання школи-навчити жити. Ми повинні виховати людину, здатну створити своє особисте життя