Так, курс про європейські знання можливо застосовувати:

· як окремий навчальний предмет або курс за вибором;

· як інтегрована, міжпредметна форма роботи;

· як позакласна та позашкільна діяльність;

· як елемент роботи шкільних клубів та об`єднань;

· як елемент, що впроваджується засобами інформаційних та комунікаційних технологій;

· шляхом застосування інтерактивних педагогічних методів та прийомів навчання.

Як окремий навчальний предмет курс "Європейські студії" можна використати за умов введення курсу за вибором, найчастіше в старших класах, що не тільки відповідатиме інтересам підлітків, а й сприятиме формуванню важливих для них компетентностей усвідомлено, виважено і за власним бажанням. Саме такий підхід пов`язаний нерідко з вже існуючими знаннями та навичками, набутими учнями в процесі вивчення інших навчальних дисциплін, зміст яких пов`язаний з європейським контекстом. Створений, як курс за вибором, окремий курс "Європейські студії" буде сприяти встановленню міжпредметних зв`язків, знаходженню взаємопов`язаних між собою аспектів вивчення того чи іншого факту чи явища, усвідомленню цілісної картини європейського суспільного, наукового, економічного та інформаційного простору. З огляду на новий проект Базового навчального плану середньої загальноосвітньої школи знання про Європу як окремий навчальний предмет можливо віднести до галузі "Суспільствознавство", зміст якої спрямовується на громадянську освіту, засвоєння учнями соціальних та правових норм, ідей гуманізму та демократичних цінностей.(Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів (основна та старша школа). Проект//Освіта України.-№54.-9 липня 2002 р.)

Іншою формою впровадження курсу "Європейські студії" може бути інтегрована, або міжпредметна форма. Така форма передбачає поелементне включення знань про Європу до різних шкільних предметів у всіх ланках загальноосвітньої школи. Необхідно зазначити, що окремі базові навчальні предмети вже вміщують елементи таких знань. Тому систематизація та спрямування їх в європейському контексті, а також інтегрування нових елементів та підходів до вже існуючих надасть більшої привабливості та зацікавленості для учнів, а для вчителя надасть можливість застосувати інтерактивні форми навчання в поєднанням з сучасними освітніми технологіями формування знань про Європу. Інтегрування знань можливе як на початковій ступені навчання, так і в середній та старшій школі. Окремі елементи змісту можливо впроваджувати як в варіативну частину предметів, так і в інваріантну. Доцільно запропонувати інтегрувати вищезазначений зміст до таких навчальних предметів як світова історія та історія України, географія, українська та зарубіжна література, іноземні мови, основи правознавства, інформатика, а також до навчальних курсів "Людина і світ", "Права людини", "Громадянська освіта", "Ознайомлення з оточуючим світом", "Основи екології", "Основи економіки", "Людина і суспільство", "Всесвітня історія", "Мистецтво" та інші.

Окрім того, знання про Європу можуть бути вдало інтегровані у природничо-математичний комплекс навчальних дисциплін, оскільки такі аспекти, як природничо-екологічні, економічно-математичні, інформатизаційні допоможуть збагатити комплекс знань, умінь та навичок і сприятимуть досягненню необхідних компетентностей щодо вміння логічно мислити, застосовувати аналітичну та логічну послідовність, бути інформаційно грамотним.

Однією з важливих форм впровадження змісту інтегрованого курсу знань про Європу є позакласна та позашкільна робота з учнями. Використовуючи гармонійне поєднання класно-урочної та позакласної форми для школярів створюється атмосфера, яка сприятиме розвитку громадянської позиції, причетності до європейських цінностей та європейського громадянства. Це надасть можливість учневі не тільки довідатись про багату європейську спадщину, а й відчути себе громадянином Європи, виявити активну позицію щодо своїх можливостей діяти в європейському просторі. Такими формами позакласної роботи можуть бути навчально-виховні програми: "Ми в Європі", "Україна - європейська держава", "Європейська та світова спадщина", " Я - громадянин Європи".

Цікавими формами виховної роботи можуть бути різноманітні творчі конкурси, що відображають європейську спадщину та мистецтво, досягнення з розвитку іноземних мов та літератури, європейської науки та техніки, конкурси суспільного спрямування. Окрім того, при застосуванні всіх вищеназваних форм роботи з учнями педагоги можуть організовувати творчі зустрічі, лекції та екскурсії, листування, інтернет-контакти, диспути та конференції, олімпіади та проекти.

Ефективною формою залучення школярів до європейських знань може бути участь у роботі різноманітних шкільних клубів - "Євроклуб", клуб ЮНЕСКО, дитячих громадських та молодіжних організацій, органах шкільного самоврядування.

Сприйнятливою також може бути ініціатива педагогів і учнів у застосуванні інформаційних та комунікаційних технологій шляхом створення шкільних веб-сторінок, видання шкільних бюлетенів європейського спрямування, членства в освітніх міжнародних програмах (наприклад, "Європа в школі") та освітніх мережах ("I'Earn").

Створюючи умови для набуття необхідних європейських компетентностей дуже важливо організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб серед учасників панували демократичні відносини, повага до прав та свобод, толерантне ставлення, відчуття гордості за соціальні і економічні досягнення людства та власну участь у суспільному житті, активна життєва позиція, повага до загальнолюдських цінностей.

Для педагогів важливо вміти поєднати сучасну систему педагогічних прийомів, методів та організаційних форм впровадження знань. До найефективніших з них можна віднести навчальні дискусії, семінари, групову роботу, "мозкову атаку", "фокус-групи", ситуаційно-рольові ігри, самостійну роботу з літературними та іншими джерелами інформації, підготовку доповідей, рефератів, написання есе.

Оскільки європейські компетентності, що покладені в основу громадянських цінностей та громадянської участі молоді, є гарантом подальшого самостійного життя в суспільстві, запровадження інтегрованого курсу "Європейські студії" розширює можливості для реалізації таких понять як "соціалізація", "когнітивна поведінка", "ціннісна орієнтація", "адаптація до нових соціальних умов", "самореалізація", вміння навчатись впродовж життя.

Враховуючи позитивний досвід вітчизняних та зарубіжних