1999 р. Масcачусетський технологічний інститут, що прославлений багаточисельними сенсаційними розробками своїх працівників, одержав інвестиції для створення віртуального університету I-Campus. Передбачається реалізація віддаленого доступу до провідних національних науково-дослідних лабораторій, створення Internet-бази унікального наукового обладнання [6].
Однак, найвражаючий на сьогодні проект в галузі Internet-освіти грунтувався на спробі комп’ютерного мільярдера М.Сейлора відкрити віртуальний університет, що надавав би on-line освіту елітного рівня, з підтвердженням її дипломом, що визнавався би роботодавцями всього світу[7]. В проект вже було вкладено близько 100 млн USD. На жаль, компанія М.Сейлора “MicroStrategy” зазнала фінансових проблем і вимушена була переключити зусилля на їх вирішення.
Вартісне співвідношення традиційного та інтерактивного навчання вивчено недостатньо через новизну останнього та невеликий (сподіваємося, поки що) досвід його використання. Однак, М.К.Мерлас, президент “Information Technology Development” - компанії, що пропонує традиційну та мережеву форми навчання, стверджує, що інтерактивне викладання є на 20-25% дешевшим за традиційне. Так, навчання фахівця з інформаційних технологій, який не має вченого ступеня (а їх майже половина із світових 6 мільйонів ІТ-менеджерів) за магістерською програмою буде складати в цінах компанії “K.I.T. e-Learning”, про яку йшлося вище, близько $ 12 000. Попередня підготованість, освіта та досвід роботи такого фахівця буде підгрунтям для акредитації, що дорівнює третині магістерського курсу [2].
Порівняння традиційної та Internet-освіти дозволяє виділити позитивні та негативні аспекти віртуального навчання. До беззаперечних його переваг можна віднести
незалежність навчання від географічного положення on-line alma mater та місць проживання студентів, практично необмежену їх аудиторію;
можливість оперативної актуалізації навчального матеріалу;
уніфікацію адміністрування навчального процесу;
об’єктивізацію контролю знань;
активізацію пізнавальної діяльності студентів;
Недоліками Internet – освіти є відсутність реального спілкування з викладачем та іншими студентами, формальна монополія центру на знання, ускладненість оперативного дискутування, проблема пропускної здатності мережі тощо.
Більш яскравим є порівняння дистанційної Internet- та традиційної заочної освіти:
Навчальні заняття | Заочна освіта | Internet-освіта
Лекції | Переважно самостійно | · Самостійно
· Аудіо
· Відео
Семінари | · Обмежено | · Інтерактивно
Лабораторні | · Обмежено | · Інтерактивно
· Модельно
Практичні | · Обмежено | · Інтерактивно
· Модельно
Контроль
знань | Поточний - контрольні роботи
Підсумковий – реально | · Поточний – ітерактивно
· Підсумковий – реально або інтерактивно
Особливою формою Internet-освіти має стати професійна реабілітація інвалідів.
Світова статистика сумно свідчить, що кожний десятий мешканець Землі є інвалідом. З врахуванням збільшення кількості осіб з вродженими дефектами, технократизації суспільства і, одночасно, кількості травм, на початку поточного століття кількість інвалідів перебільшить мільярд. Щорічно до 30 млн. осіб дістають каліцтва і різні ураження. За непідтвердженими відомостями лише в Україні щодня відбувається до 5 травм із пошкодженням спинного мозку. Деякі травми (струси) спинного мозку є функціонально оборотними формами порушень (1% від загальної кількості травм). Але в більшості випадків інвалідність є довічною.
Отже, повне відновлення працездатності і повернення до попередньої діяльності спостерігається винятково рідко. В зв’язку з цим проблема соціально-професійної реабілітації інвалідів з порушеннями функцій спинного мозку набуває особливої гостроти [1]. Така соціально-професійна реабілітація крім сприяння розвиткові компенсаторних механізмів та відновленню здатності до маніпулятивних дій, в основному через застосування спортових вправ, має спрямовуватися на професійне навчання і перенавчання, необхідність і можливість соціально корисної трудової діяльності. Для інваліда, в умовах обмеження здатності до самостійного пересування, Internet-освіта дає можливість набути нових професійних навичок.
Отже, потреби нашої країни у висококваліфікованих кадрах, можливість залучення великої кількості слухачів, необхідність створення позитивного Web–іміджу України, потреби великого прошарку населення України, тенденції світової освіти – все це вимагає зусиль щодо розвитку дистанційної освіти в Україні.
Впровадження Internet-освіти в кожному навчальному закладі (Рис.1) вимагає, перш за все, її легалізації відповідними органами Міністерства освіти та науки. Важливим також є вибір синхронізованої чи асинхронізованої системи навчання, розробка оригінальних Internet- та адаптація наявних методичних матеріалів до широкого впровадження інтерактивного навчання.
Незаперечної цінності набуває попереднє навчання роботі з Internet.
В Українській Internet-освіті необхідно розвивати напрями формування
підготовчих курсів;
власне навчальних курсів;
консультацій;
післядипломної освіти;
підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації;
професійного перенавчання.
Відповідно до кваліфікаційних характеристик фахівців, Українська Internet-освіта може бути без обмежень застосованою для формування загально-теоретичної та спеціально-теоретичної підготованості в будь-якій спеціальності. Однак, існують види освіти, зокрема фізкультурно-спортивна, в яких провідного значення набувають професійно-спеціальна та професійно-практична підготованість. Тому, впровадження Internet-освіти в цій галузі (рис.2) потребує відповідної її структуризації, формування доцільного співвідношення Internet-теоретичних, Internet-прикладних та практично-прикладних навчальних модулів, розробки контрольних питань та завдань.
Крім того, можна прогнозувати ефективність застосування Internet-освітніх технологій у системі підвищення кваліфікації через значну питому вагу в останній актуалізованих теоретичних питань.
Література:
1. Ю.А.Бріскін, А.В.Передерій, В.В. Строкатов. Параолімпійський спорт: навчальний посібник за заг.ред. канд.психол.наук, доцента Ю.А.Бріскіна, передмова д.пед.наук, професора, академіка АПН України Н.Г.Ничкало.-Львів: “Арал”, 2001.- 141 с.
2. Заграев И. Образовательные интернет-услуги//Белорусский банковский бюллетень. Специальный выпуск «Электронная торговля». Материалы 2-й международной конференции «Электронная торговля в СНГ и восточноевропейских странах: вместе в XXI век», № 39(98), 2000. – С.39-42.
3. http://www.barnesandnobleumversity.com
4. http://www.bn.com
5. http://www.idc.com
6. http://www.mit.edu
7. http://www.microstrategy.com
Ідеї. Реалії. Перспективи
Ніщо не визначає майбутнє нації так, як освіта. У ній бачили живу воду для нашого народу великі предки- від Ярослава Мудрого до Петра Могили, від Григорія Сковороди до Миколи Скрипки. Для них українська школа, книга, наука були найпрямішим шляхом до утвердження української нації.
Освітня система в будь-якому суспільстві і за будь-яких умов завжди зберігала своє місце в спектрі життєвих інтересів. Політичні, соціальні,економічні,природні зміни, транформації і катаклізми впливають на її роль,статус, можливості.
Але впродовж свідомого розвитку людства вона залишилась унікальним культурним явищам, визначаючи процес становлення особистості, її духовні, громадські ціннісні орієнтири, матеріальні й