— фі-нансування процесу вступу України в європей-ський освітянський простір, а також наближення вузу до свого студента, споживача навчальних послуг, технологій, як це відбувається у багатьох європейських країнах [3, с. 7].
Важливою проблемою є забезпечення переходу до нової вищої освіти суспільства. Сформовані погляди пересічного громадянина на освіту, сус-пільна освітня свідомість повинна спрямовуватись на прийняття нового у здобутті вищої освіти. Ви-никає необхідність у створенні базових техноло-гічних центрів для методичного забезпечення ву-зів у перехідний період.
Практично на всіх урядових і наукових рівнях, де розглядався процес входження України в Бо-лонський процес, підкреслювалося, що це не само-ціль. Тому для нової парадигми культури важливий зв'язок навчання і виховання, формування у молоді загальнолюдських морально-етичних якостей, орієнтації її на здоровий спосіб життя.
Нині існує нагальна потреба відмовитися від зайвого і ретельніше засвоїти все нове і необхідне, оскільки входження в Європейський освітній простір вимагає затвердження нових культуроло-гічних парадигм з усіма об'єктивними й суб'єк-тивними наслідками. Можна сподіватися, що від-ведений урядовими нормативними документами час, ефективно використовуватиметься на модер-нізацію української вищої освіти. Обговорення розглянутих культурологічних парадигм освіти у Верховній Раді, жваві дискусії на телебаченні, сторінках газет, журналів свідчать, що вагомий внесок в інтенсифікацію вирішення проблем по-рівняння й інтеграції інтернаціональної освіти зроблять суспільні організації, освітяни-науковці, експериментальні вищі навчальні заклади.
Література
1. Андрущенко В. Модернізація вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Освіта. — 2004. — № 23. — 12–19 травня.
2. Байденко В. И. Болонский процесс: структурная реформа высшей школы. — М.: ИЦПКПС, 2003.
3. Головатий М. Ф. Європейська й українська освіта — де точки єднання? // ПЕРСОНАЛ. — 2004. — № 3.
4. Корсак К. В. Світова вища освіта. Порівняння і виз-начення закордонних кваліфікацій і дипломів: Монографія / За ред. Г. В. Щокіна. — К.: МАУП — МКА, 1997.
5. Найдьонов І. М., Ігнатюк А. І. Методика викладання фінансово-економічних дисциплін. — К., 2002.
6. Парламентські слухання з проблем розвитку ви-щої освіти // Освіта. — 2004. — № 23. — 12–19 травня.
7. Федорченко В. К., Мініч І. М. Туристський словник: Довідник. — К.: Дніпро, 2000.
8. Щокін Р. Г. Соціально-економічний розвиток // ПЕР-СОНАЛ. — 2004. — № 2.
Вища освіта в Україні: європейський вибір, культурологічні парадигми. ... через змістовий аспект культурних цінностей, функцій названих понять. ...
personal.in.ua/article.php?ida=187 - 23k - -
Освіта в інтересах сталого (збалансованого) розвитку
Освіта в інтересах сталого (збалансованого) розвитку є інвестицією в наше майбутнє... кожна відповідальна країна повинна гарантувати, що все можливе робиться для її розвитку
(Всесвітній саміт зі сталого розвитку:
План виконання (2002).
Освіта є одним з прав людини. Освіта виступає й однією з передумов для досягнення сталого (збалансованого) розвитку і найважливішим інструментом ефективного управління, обґрунтованого прийняття рішень і розвитку демократії.
Тому розвиток сталого суспільства слід розуміти як безперервний процес навчання, дослідження проблем і дилем, де правильні відповіді й рішення можуть змінюватися в міру накопичення досвіду. Цілі навчання у рамках освіти в інтересах сталого (збалансованого) розвитку (ОЗР) мають включати розширення знань, розвиток спеціальних навичок, інтелекту, формування життєвої позиції й цінностей.
ОЗР все ще продовжує формуватися як широка і всеосяжна концепція, що охоплює пов'язані між собою екологічні, економічні та соціальні проблеми. Вона розширює концепцію екологічної освіти, яка дедалі більшою мірою орієнтується на широке коло питань розвитку. ОЗР це процес, що триває протягом усього життя, починаючи з раннього дитинства до отримання вищої освіти і освіти для дорослих, і виходить за межі формальної освіти.
Важливо підтримувати діяльність у сфері неформальної освіти і навчання у рамках ОЗР, оскільки вона є найважливішим елементом, що доповнює формальну освіту.
Головні напрями освіти в інтересах сталого (збалансованого) розвитку (були визначені у п.36 Порядку денного на ХІ сторіччя та розширені у Робочій Програмі Комісії сталого розвитку ООН, інших документах):
1. Суспільне розуміння принципів сталого розвитку. Освіта в інтересах сталого (збалансованого) розвитку має головну роль у сприянні обговоренню сталого розвитку безпосередньо, еволюції поняття від бачення до практичного застосування у відповідності до культурних та місцевих форм.
2. Першочергове значення освіти. Цей соціальний процес важливий для всіх секторів суспільства: бізнес, сільське господарство, туризм, управління природними багатствами, місцеве самоврядування та засоби масової інформації. Важливість для різних секторів додає великого значення розробці програми та її виконанню.
3. Навчання протягом життя. Суспільство має звикнути до феноменальної зміни норми в навчанні; крім отримання університетського ступеню (приблизно протягом 5 років), необхідно вміти вчитися у постійно. Це є найдорогоціннішим потенціалом для організацій та індивідуумів. Таким чином, якісна освіта протягом життя і навчальні можливості потрібні всім народам, незалежно від їх способу життя чи обставин. Без доступу до базової освіти, а також вищої освіти, суспільству буде важко розвиватись, неможливо впроваджувати принципи сталого розвитку. Ця освіта повинна також відображати місцеву культуру і життєві потреби кожної нації.
4. Освіта в інтересах сталого (збалансованого) розвитку є необхідною для всіх націй. Реальністю є те, що саме наші високоосвічені країни створюють найбільшу загрозу сталому розвитку планети у майбутньому. Переорієнтація існуючих програм освіти у всіх країнах адресована на соціальні, екологічні, економічні знання, кваліфікацію, це також є головним поштовхом освіти в інтересах сталого (збалансованого) розвитку.
5.Спеціалізовані тренувальні програми. Розробка тренувальних програм для отримання гарантії, що всі сектори суспільства мають кваліфікацію і навички, необхідні для розвитку власного світу на принципах сталого (збалансованого) розвитку.
У 2005 році була ухвалена Стратегія ЄЕК ООН з освіти в інтересах сталого (збалансованого) розвитку. Цей документ визначає освіту як