Опис проекту
Україна: європейська інтеграція через вищу освіту
І. Короткий опис
Входження української вищої освіти в європейський освітній простір є важливою і багато в чому вирішальною складовою загального процесу європейської інтеграції України. Приєднання України до загальноєвропейської акції під назвою "Болонський процес", спрямованої на створення спільного європейського простору вищої освіти буде потужним поштовхом до позитивних системних змін у системі вищої освіти України, зокрема у таких сферах, як автономія університетів, прозорість систем вступу та оцінювання, моніторинг якості освіти, мобільність студентів, подолання корупції.
Проект є суттєвим доповненням інших ініціатив МФВ у сфері європейської інтеграції та освітньої політики (курс "Європейські студії для шкіл", Центр тестових технологій, Мережа освітньої політики, проекти "Громадське обговорення проекту закону "Про вищу освіту), "Академічні кваліфікації: дослідження можливостей взаємного визнання і заліку у східноєвропейському регіоні")
Мета проекту — сприяння європейській інтеграції вищої освіти України шляхом реалізації ряду громадських ініціатив та акцій, спрямованих на системні зміни у вищій освіті країни, налагодження дієвого діалогу і співпраці між університетською громадськістю, державними органами та європейськими освітніми структурами
Планується організація громадської експертизи відповідності українського освітнього законодавства європейським нормам, підготовка policy paper для розробки стратегії реформування системі вищої освіти; розробка рекомендацій урядові щодо змін у законодавстві про вищу освіту; лобіювання цих змін шляхом діалогу між владою та "третім сектором"; створення національних і міжнародних експертних груп; проведення низки публічних акцій для активізації участі освітньої громадськості в розробці рішень, пов’язаних із змінами в системі вищої освіти; поширення інформації про інтеграційні процеси в європейській вищій освіті та місце України в них.
Результатами проекту будуть:
o Зміни в законодавстві про вищу освіту, спрямовані на євроінтеграцію
o Секторні зміни в системі вищої освіти України, потрібні для її адаптації до європейських вимог (прозорий моніторинг якості, автономія університетів, мобільність студентів та викладачів)
o Забезпечення участі університетів та громадськості у розробці програм дій центральних органів управління освітою
o Виведення співпраці недержавних, державних та міжнародних організацій у русі української вищої освіти до Європи на інституційний рівень
o Зростання рівня поінформованості суспільства щодо європейського освітнього простору та місця України в ньому
ІІ. Визначення потреб
Стратегія співпраці України з Європейським Союзом передбачає поступову інтеграцію національної системи вищої освіти в Європейський освітній простір, як напрям, завдяки якому можна досягти вагомих успіхів у всіх інших євроінтеграційних процесах. Інтеграція української вищої освіти в європейський освітній простір може стати одним з вирішальних системних чинників у входженні України в об’єднану Європу. Інтеграційний процес у сфері освіти і науки полягає, насамперед у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті. Не менш важливим міркуванням є те, що дії, спрямовані на європейську інтеграцію через вищу освіту, слугуватимуть каталізатором реформування української системи вищої освіти.
У 1999 р. міністри освіти 29 європейських країн підписали документ, який отримав назву Болонської декларації. У цьому документі визначено декілька напрямів дій, які мають призвести до утворення спільного європейського простору вищої освіти, що розглядається європейськими країнами як потужний засіб підвищення якості та конкурентоспроможності національних систем вищої освіти в умовах глобалізації та зростання попиту на кваліфікованих фахівців. На даний момент до Болонського процесу долучилися 40 європейських країн.
Україна визнала, що зволікати надалі з інтеграцією вітчизняної системи вищої освіти неприпустимо. Це ще більше підсилюватиме ізоляційні явища як з боку Європи, так і з боку Росії, з огляду на приєднання останньої до Болонського процесу. До Болонської співдружності доєдналися всі наші сусіди, за винятком Білорусі та Молдови. Однак, щоб увійти до Європейського простору вищої освіти принаймні на рівні політичної дії вже на найближчому Бергенському саміті 2005 року, вкрай необхідно провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейськими системами, що беруть за зразок принципи Болонської декларації, локалізувати сегменти освітнього і наукового простору, які вимагають змін і модернізації та вжити реальні практичні заходи у цій сфері.
Попереднє порівняння стану справ в українській вищій освіті з вимогами Болонської декларації засвідчує, що Україна поки що перебуває на початковій фазі вступу в європейський простір:
Основні спрямування дій за Болонською деклараією (1999) та Берлінською нарадою (2003) | Українська вища освіта
Запровадження системи чітко визначених і придатних до порівняння освітніх ступенів | Існує система освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Порівняння із відповідними характеристиками західних (європейських та американських) є складним і не відповідає сучасним вимогам. Процедура визнання іноземних кваліфікацій є складною, її здійснює центральна державна агенція(управління ліцензування та акредитації МОН), а не університети. Ця процедура визначається (ідеологічно) Лісабонською конвенцією (1997, ратифіковано Україною 2000) та двосторонніми міждержавними угодами з іншими країнами (на 2003 — 14 країн, переважно колишні радянські республіки і пост-комуністичні країни)
Запровадження двоступеневої системи вищої освіти | Кількість ступенів можна формально визначити як дві: власне вища освіта та аспірантура. Проте, на відміну від більшості європейських країн, система аспірантури і докторантури виходить за рамки "класичної" вищої освіти. Наявність двох ступенів: кандидат і доктор наук ускладнює верифікацію і порівняння наукових ступенів. Остання проблема існує також у Польщі, Франції, Німеччині та інших європейських країнах.
Запровадження кредитної системи оцінювання | Окремі університети в Україні практикують модульно-кредитну систему і намагаються впроваджувати кредитну систему. Проте, на законодавчому загальнонаціональному рівні цю систему не регламентовано. У 2004 – 2005 рр. Триватиме експеримент (майже 60 університетів) по запровадженню кредитної системи. Проблема кредитів є водночас проблемою стандартів вищої освіти та їх