Виходячи з цього, можна сформулювати потреби, на реалізацію яких спрямовується ця стратегія:  

o Болонський процес в Україні має перейти з рівня міністерських ініціатив та спонтанних дій на рівень усвідомленої, реалістичної та прийнятної для університетів стратегії

o Трансформувати дії, спрямовані на бажання "відповідати вимогам" Болонської декларації у дії, спрямовані на здійснення реальних реформ у вищій освіті України — через організацію серії експертних заходів, громадських акцій та громадське

лобіювання

o До реалізації завдань Болонської декларації треба залучити активну частину університетської громадськості, об’єднати її зусилля в систематичні дії

o Необхідно забезпечити незалежну зовнішню експертизу стану справ у вищій освіті України під кутом зору її інтеграції в європейський освітній простір, сприяти налагодженню сталої співпраці українських і закордонних експертів

o Поруч з експертизою необхідне проведення ряду пілотних заходів з випробовування нових моделей організації вищої освіти (зокрема в галузі моніторингу якості освіти, мобільності студентів і викладачів, взаємного визнання кваліфікацій із західними університетами)

o Нагальною потребою є налагодження рівноправного діалогу між державними чинниками, освітнім "третім сектором" та університетами в обговоренні проблем вищої освіти в контексті Болонського процесу

o Необхідно запровадити ряд змін в законодавстві — не лише освітньому, а й тих секторах, які стосуються оподаткування, фінансування, організації праці та навчання в університетах — з метою його узгодження із загальноєвропейськими нормами

o Необхідно налагодити систему громадського моніторингу реалізації положень Болонської декларації у вищій освіті України

o Необхідне проведення ряду взаємопов’язаних громадських акцій та інформаційної кампанії, спрямованої на ознайомлення громадськості з суттю Болонського процесу та місцем України у ньому   

МФВ пропонує реалізацію стратегії "Європейська інтеграція України через вищу освіту". Реалізація даного проекту, крім безпосереднього впливу на євроінтеграційні процеси матиме пряме відношення до розв’язання ключових проблем освітньої політики, зокрема таких, як автономія університетів, децентралізація системи управління освітою, моніторинг якості вищої освіти, участь освітянської громадськості у прийнятті рішень. 

Проект відповідає пріоритетам двох програм Міжнародного фонду "Відродження": "Розвиток громадянського суспільства" та "Освітні програми" та напрямкові "Європейська інтеграція"  

ІІІ. Мета і завдання проекту

Мета проекту: сприяння системній реформі української вищої освіти через її інтеграцію в європейський простір

Завдання:

o Налагодження співпраці освітянських НУО, університетів та державних органів у входженні в європейський простір

o Забезпечення участі університетської громадськості у розробці стратегій реформування вищої освіти в контексті європейської інтеграції

o Забезпечення незалежної експертно-аналітичної підтримки для розробки практичних заходів щодо реформ у вищій освіті для входження України в Болонський процес

o Налагодження співпраці загальноєвропейських та українських НУО у розробці та реалізації заходів щодо входження України в Болонський процес

o Забезпечення відкритого і паритетного громадського обговорення проблем європейської інтеграції вищої освіти України

o Розробка механізмів і впровадження процедур зовнішнього моніторингу якості вищої освіти за європейськими зразками

o Забезпечення змін у законодавстві, які сприятимуть впровадженню базових принципів університетської автономії, мобільності студентів і викладачів, підвищенню якості викладання і навчання

o Поширення інформації про основні параметри Болонського процесу та наслідки приєднання до нього  

ІV. Опис проекту 

Упродовж 2004 — 2005 років планується підтримати і скоординувати ряд ініціатив український університетів, неурядових та урядових інституцій (Міністерство освіти і науки, Комітет Верховної ради з питань освіти і науки, освітні неурядові організації), спрямованих на входження України в "болонський процес" — рух європейських університетів та урядів за створення загальноєвропейського простору вищої освіти.

Планується здійснення експертно-аналітичної, організаційної та фінансової підтримки заходів по підготовці національної доповіді (policy paper) щодо готовності системи вищої освіти України до входження у спільний європейський простір; розробка єдиної методики самоаналізу університетів згідно з основними вимогами Болонської декларації 1999 р.; проведення досліджень (самоаналізу) в університетах, які висловлять бажання брати участь у проекті; організація робочих зустрічей експертів (українських і зарубіжних); проведення серії конференцій і семінарів в регіональних університетах і Києві; публікація брошур, присвячених практичним питанням підготовки до вступу в "болонський процес"; розробка і впровадження пропозицій щодо змін в законодавстві та підзаконних актах ("Закон про освіту", "Закон про вищу освіту", Положення про ступеневу освіту, державні стандарти вищої освіти); широка інформаційна кампанія.

Напрями діяльності 

Організація проекту 

o Створення робочої групи (РГ) з представників університетів — ініціаторів проекту

o Створення Наглядової Ради проекту — 7 осіб (МФВ, МОН, університети) (Склад Наглядової Ради затверджується Правлінням МФВ)

o Консультації і узгодження дій з Міністерством науки і освіти

o Консультації з Комітетом Верховної Ради з питань освіти і науки

o Координація дій РГ, МОН, університетів та експертних груп

o Створення експертних груп

o Залучення зарубіжних експертів

o Інформаційна підтримка

o Моніторинг проекту 

Аналіз, експертиза та розвиток експертних потужностей

o Підготовка policy paper "Україна: стратегія входження в європейський простір вищої освіти" (доповідь є документом, який вимагається для приєднання до Болонського процесу. Доповідь стає основою для державної програми реформування вищої освіти і має містити визначення найбільш проблемних зон та пропозиції по розв’язанню проблем, які буде висунуто громадськістю)

o Розробка моделі самооцінки університетів та формування стратегічних планів їхнього розвитку на основі європейських методик (самооцінка університетів є необхідним елементом європейської системи моніторингу якості освіти і в подальшому стає необхідним елементом формування системи об’єктивних університетських рейтингів)

o Підготовка аналітичної доповіді та практичних рекомендацій щодо українського досвіду впровадження кредитної системи (один з ключових елементів долучення до європейської системи трансферу кредитів — ЄСТК як умови інтеграції та мобільності студентів і викладачів. В Україні є власне know-how у цій сфері(кредитноїмодульна система) , яке може бути запропоноване на розгляд європейської спільноти)

o Аналіз українського