З великої кількості можливих організаційних структур ми обрали змішану модель та запровадили її в нашому НЗ. Ми називаємо її матричною структурою. Основна характеристика такої структури — це діяльність організації у двох напрямках: викладання та дослідження.

Основні елементи системи викладання — це види дисциплін, які викладаються в нашій Школі:

1) Загальні дисципліни для студентів денної форми навчання, які викладаються впродовж перших трьох семестрів;
2) Дипломні (спеціалізовані) дисципліни для студентів денної форми навчання, що викладаються впродовж 7 семестрів та дають можливість студенту отримати ступіть бакалавра або магістра;
3) Заочне (вечірнє) навчання першого рівня, тривалістю б семестрів з можливістю отримання ступеню бакалавра;
4) Заочне (вечірнє) навчання другого рівня тільки для студентів із ступенем бакалавра тривалістю 4 семестри з можливістю отримати ступінь магістра;
5) Післядипломне навчання тривалістю 1 або 2 семестри, яке дає можливість студенту дістати сертифікат про отримання спеціалізованої економічної освіти — сертифікат про закінчення престижних курсів МБА в рамках спільних програм із США та Канадою;
6) Докторантура (тривалість докторських програм — 3 роки). Після закінчення студент отримує ступінь доктора з економіки або менеджменту.

а навчальний процес переважно відповідають три адміністративні підрозділи — офіс загального навчання, офіс дипломного навчання та офіс заочного (вечірнього) навчання. Інші типи діяльності закладу, які потребують менше уваги, але більше гнучкості, організуються спеціальними робочими групами, які підпорядковуються відповідному проректору.

нший аспект матричної організації — наукові дослідження — є базою для створення структурних підрозділів, які ми називаємо колегіумами. Їх призначенням є об'єднання науковців за спільними інтересами та напрямками роботи. Школа складається з 5 колегіумів з чітко визначеними функціями та спеціалізацією. Наприклад, колегіум економічного аналізу об'єднує людей, які цікавляться математикою, економетрикою, статистикою та комп'ютерами; колегіум соціальної економіки — це асоціація науковців, яка займається проблемами економічної історії, соціології, філософії, державного та муніципального менеджменту, політології.

Кожний колегіум складається з підрозділів: відділів та інститутів (всього у структурі Школи їх нараховується близько 60).

Ці два напрямки діяльності взаємопов'язані, як у матриці. Колегіуми та відділи пропонують різні дисципліни для всіх 6 типів навчання, а офіси з навчання та інші структурні підрозділи організовують навчальний процес та "купують" дисципліни обрані студентами. Таким чином, студенти навчаються за такою схемою, яку вони обрали. Викладачі Школи проводять свої дослідження в командах відповідно до своїх наукових інтересів. У Школі розроблено індивідуальний підхід до викладання, тобто викладачі викладають різні дисципліни відповідно до своїх знань та досвіду. Тобто в деяких ситуаціях співробітник факультету соціології може читати курс "Математична статистика", а викладач факультету статистики може викладати курс "Безробіття та як з ним боротись?"

Студенти та співробітники сприймають матричну структуру по-різному. Для студента наша Школа — це заклад без факультетів, а тому він має право обирати власну позицію в організації, зміст, тривалість навчання та спеціалізацію. Студент сприймає дисципліну та її викладача як елементарні частини матриці.

Для співробітника/викладача Школа — це об'єднання колегіумів та відділів, які вимагають викладацької діяльності та проведення досліджень. Викладач є автономним у виборі дисциплін та теми дослідження, якщо останні задовольняють попит. Відповідно зарплата викладачів залежить від обсягів викладання та досліджень.

Попередня ієрархічна організаційна структура (ректор — декан — завідувач кафедри) спричиняла та накопичувала багато проблем. Внаслідок трансформації організаційної структури більшість проблем було вирішено, але з'явились і нові проблеми. Я наведу кілька прикладів:

· кі рішення в Школі повинні прийматися колективно різними академічними підрозділами (сенат і наукові ради), а які індивідуально ректором чи деканом?

· Як відокремити менеджмент академічної діяльності від менеджменту персоналу та ресурсів (роль адміністративного менеджменту)?

3. Нові програми та навчальні плани

хотів би навести приклад програми для одного з шести видів дисциплін, тобто програму для студентів денної форми навчання. Програма заочного навчання обох рівнів схожа на інші програми для студентів денної форми навчання, а постдипломні дисципліни та плани не мають постійної програми, тому що вони розробляються індивідуально відповідно до попиту.

Ми почали реформування програм із перейменування дисциплін та запровадження нових спеціалізацій (наприклад, "Фінанси і кредит", "Маркетинг", "Міжнародна економіка"). Кожна спеціалізація складалася з відповідних курсів/ дисциплін. Коли ми проаналізували ці дисципліни, то побачили, що:

· ільше немає необхідності у викладанні великої кількості предметів, а тому їх треба виключити з програми;

· Багато дисциплін можна залишити в програмі, але необхідно радикально змінити зміст та методику викладання цих предметів;

· Необхідно запровадити нові курси, які досі не викладалися в Школі.

акож необхідно зазначити, що зміни у дисциплінах були викликані потребою в оновленні навчальної та методичної літератури. Нам вдалося оновити бібліотеку та видання, іноді із затримками та труднощами. Але найскладнішими і ще незавершеними реформами в нашому ВНЗ залишаються реформи, пов'язані з персоналом. Деякі співробітники мусили звільнитися, нові спеціалісти були найняті (включаючи іноземних спеціалістів), і практично всі викладачі мали вивчати та застосовувати нові методи навчання.

ід час розробки нової концепції навчальних планів ми зробили три загальні припущення, а саме:

· тудент — це доросла і відповідальна людина, яка знає чого вона хоче (якщо студент не знає, чого хоче, то для таких студентів існує система допомоги та консультацій);

· Школа, яка орієнтується на клієнта і студента, має давати шанс кожному на здобуття необхідної освіти, що практично означає, що не існує ніяких