приватних НЗ.
Зростання кількості студентів також спостерігалося і в післядипломному навчанні, яке пропонує дисципліни, що доповнюють та модернізують економічні знання людей, які вже працюють у різноманітних організаціях та установах. Зараз у Школі втілюється понад 70 таких проектів для 300 студентів щорічно.
Заочна магістерська освіта та післядипломне навчання потребують високоякісного викладання. Ми пишаємося тим, що нашій Школі вдалося спеціалізуватися в даній сфері.
Мені хотілось би зупинитись на останньому і найскладнішому типі навчання — докторантурі. Докторантура також знаходиться у структурі нашого колегіуму. І нам вдалося досягти неабиякого успіху в цій сфері. Кількість людей, що подають документи в докторантуру, збільшилась з 60 до 80 у 80-х pp., до 110 у 1995 p. і до 630 в 2000 p. Справді, це добра характеристика репутації нашої Школи.
Розвиток різних типів навчання, окрім денного, був зумовлений тим, що ці послуги необхідно було оплачувати. Це приводить нас до обговорення бюджету Школи.
5. Бюджет — розмір та зміни у структурі
о кінця 80-х pp. вища освіта в Польщі фінансувалася суто за рахунок бюджету. Однак за умов високої інфляції, яку переживала наша країна, та проблем із збалансуванням державного бюджету всі НЗ отримували від Міністерства освіти дедалі менше коштів. Темпи збільшення державних субсидій майже дорівнювали темпам інфляції. Така справа з фінансами суперечила соціальному попиту на вищу освіту. Майже всі державні НЗ мали загальні борги та борги по зарплатні. Деякі ВНЗ досі мають подібні проблеми.
Державні субсидії переважно залежать від кількості студентів та викладачів зі ступенем доктора наук. Однак надання субсидій залежало не від абсолютних показників, а від частки цих показників ВНЗ у загальній статистиці сектора вищої освіти. Наприклад, навіть збільшення кількості студентів у певному НЗ могло означати зменшення субсидій, якщо інші ВНЗ збільшили кількість студентів швидше та істотніше. Таким чином, субсидії не відповідали реальним витратам певного ВНЗ.
Наша система не гарантує отримання фінансування на наукові дослідження. Проте вона передбачає можливість здобуття грантів на дослідження на конкурсних засадах.
Загальний бюджет ВШЕ впродовж 90-х pp. зріс втричі, і тільки невелику частку бюджету було збільшено завдяки державним субсидіям. Бюджет було збільшено за рахунок створення і розвитку платних форм навчання (переважно заочна та післядипломна освіта).
Доходи бюджету Школи в 1990 p. складалися з однієї статті — державні субсидії. Сьогодні ці доходи дорівнюють лише 50% від загальної суми бюджету (див. Таблицю 3). Зараз ми відчуваємо, що наш НЗ справді став суб'єктом підприємницької діяльності.
Таблиця 3. Структура доходів ВШЕ у 2000 році
Вид доходівПропорція (%)
1) Державні субсидії- Всього 53,2
- Фонди для викладання 39,7
- Фонди для досліджень 6,6
- Стипендії для студентів 6,9
2) Кошти, отримані від різних організацій на викладання та дослідження:0,5
3) Кошти за навчання - Всього 40,3
- заочне навчання 28,7
- післядипломне навчання 9,3
4) Інші доходи - Всього 6,0
Всього100.0
Для отримання фінансування майбутньої діяльності Школи ми намагаємося шукати джерела фінансування для досліджень (державні кошти, державні і приватні підприємства), а також розробляти спільні міжнародні проекти у сфері освіти та досліджень. Ми сподіваємось, що ми зможемо отримати частку грошей, що виділяються ЄР на ці цілі.
Витрати — це інша частина бюджету. Одна з основних характеристик наших затрат — це те, що 75% витрачаються на зарплату та інші відрахування, наприклад, соціальні виплати. Якщо додати витрати на забезпечення навчального процесу, майже нічого не залишається на розвиток організації.
Пошук коштів (фундрайзінг) та зменшення витрат залишаються в нашій Школі основними завданнями бюджетування. Це не означає, що ми плануємо зробити всі види нашої діяльності комерційними, але ми відчуваємо, що повинні зробити кілька кроків у цьому напрямку. Дозвольте закінчити мою промову деякими зауваженнями стосовно цілей діяльності Школи у найближчому майбутньому:
· даптація міжнародних стандартів, особливо методів та змісту викладання дисциплін економічного спрямування, що покращило б послуги, які надаються Школою. Ми бачимо шлях виконання цього завдання через покращення внутрішніх процедур та співпрацю з вітчизняними та зарубіжними ВНЗ та представниками бізнесу;
· Задоволення потреб інвесторів (нове приміщення). Це стосується не розширення діяльності Школи, а покращення умов для викладання та проведення досліджень (зараз ми маємо лише 1м2 на кожного студента, і наше щастя, що студенти на навчаються водночас);
· Упорядкування персоналу та підвищення гнучкості кадрів (зменшення кількості "довічних" співробітників та збільшення кількості викладачів за контрактною системою працевлаштування на рік або кілька років). Це повинно зменшити основну частину витрат.
окращення менеджменту. Ми намагаємось покращити навички наших співробітників, підкріплюючи їх інформаційними системами та комп'ютерними технологіями. Де ж, як не в бізнес-школі, менеджмент повинен бути досконалим?
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПОЛЬЩІ
Система вищої освіти Польщі динамічно розвивається. Протягом останнього десятиліття створено більше двохсот нових вищих навчальних закладів, чисельність студентів зросла з 350 тисяч до більш, ніж 1,5 млн. Такі міста, як Варшава, Краків, Познань, Вроцлав, Гданськ, Щецин, Лодзь є традиційними студентськими центрами Польщі.
В даний час можна виділити два типи ВНЗ:
ВНЗ університетського типа (що пропонують навчання у галузі гуманітарних, технічних, медичних, економічних, педагогічних наук, художньої творчості і військової справи);
ВНЗ, що ведуть навчання по підготовці фахівців у певних професійних галузях.
Навчальний рік складається з тридцяти тижнів (приблизно, по тридцять годин кожна) і розділений на два семестри: зимовий семестр (з 1 жовтня майже до 15 лютого наступного календарного року) складається з п'ятнадцяти тижнів занять і зимової екзаменаційної сесії, літній семестр (приблизно, з 16 лютого до 30 вересня) складається з п'ятнадцяти тижнів занять і літньої