Особливості організації і проведення уроків довкілля

Напевно, кожен вчитель мріє бачити своїх учнів не тільки освідченими, розумними, але й просто щасливими людьми.

На мою думку, сам курс „Довкілля” спрямований на те, щоб навчити дитину розуміти, приймати та любити світ, в якому вона живе.

Курс „Довкілля” для початкової школи побудовано за схемою „пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе” (Г.Сковорода).

В процесі навчання в учнів формуються початкові уявлення про об’єкти природи, про людину, про себе. Шляхом спостережень діти виявляють зовнішні та внутрішні зв’язки в довкіллі, опираючись на основні знання про довкілля. Це: незнищуваність і несотворимість усього існуючого в довкіллі; впорядкованість об’єктів; спрямованість їх змін до найбільш імовірного, рівноважного стану; повторюваність подій.

Зміна дня і ночі, пір року яскраво ілюструє повторюваність подій. Явище кругообігу води в природі, відмирання та відновлення живої природи доводять, що в довкіллі нічого не зникає, але перетворюється. Діти шукають аналогії загальним закономірностям і житті людей.

Відбувається формування початкових вмінь спостерігати за собою, своїми друзями, сім’єю. Діти починають розуміти єдність та взаємозв’язок усього існуючого в довкіллі.

Одна з основних задач курсу — формування позитивного мислення. Діти вчаться негативні з першого погляду ситуації перетворювати на позитивні. Образно кажучи, якщо є тінь, десь має бути світло. Діти вчаться позитивно сприймати і реагувати на низьку оцінку і „погану” погоду, на біль і образу та ін.

Поступово формується переконання, що кожна людина — це індивідуальність, яка має право на свою думку. Діти вчаться бути уважними, доброзичливими один з одною. Дуже допомагає в цьому робота в парах та групах, які є обов’язковими на кожному уроці.

Гуртовий метод роботи сприяє всебічному розвитку дитини, зокрема розвитку мислення. Під час слухання вчителя дітьми засвоюється біля 5% змісту навчання, під час спостереження явищ — біля 35%, під час практичних робіт — 70%. В процесі взаємного навчання діти засвоюють 90 – 95% інформації.

Учні класу об’єднані в групи по 5 – 6 учнів (в групі має бути від 4 до 6 учнів. Менша кількість не забезпечить різноманітності думок, більша — не буде керованою) .

Кожна група має свою назву, яку підібрали самі учні. Разом з учнями було складено правила роботи в групі: уважно вислуховуй товариша, не перебивай, тримайся в межах теми, виділяй головне, дійди до спільної думки.

В кожній групі є учитель – консультант, який координує роботу групи та надає консультації тим, хто цього потребує.

В обов’язки груп входить підготовка інформації на „хвилинку цікавого”, догляд за кімнатними рослинами в класі та за обраним на екологічній стежині об’єктом. Результат спостережень занотовується в спеціальний зошит.

Працюючи в парах, групах, учні вчаться відстоювати власні думки, нести відповідальність за виконання завдання, з повагою ставитись до інших.

Структура уроку може бути різною, але частіше хід уроку складається з трьох частин: І. Актуалізація знань (створення ситуації успіху). Перевірка знань. ІІ. Викладання нового матеріалу, робота в групах. ІІІ. Підведення підсумків уроку, домашнє завдання.

Хочу наголосити, що новий матеріал має пройти через свідомість учня як найменш три рази.

Пробудити творчу активність, допитливість учнів, заохотити до спостережень допомагає використання приладів, моделювання, різноманітні практичні роботи.

Так, на уроці серед природи діти вчаться орієнтуватися на місцевості за допомогою компасу, спостерігати за птахами за допомогою біноклю, за комахами, корою дерев, пеньками, корисними копалинами, грунту — за допомогою лупи. Вивчаючи тему „Гірські породи” діти дуже зацікавилися колекцією гірських порід. Закріпити знання по темі „Чому річка влітку міліє” допомогло складання моделей кругообігу води в природі.

Зміст курсу відтворюється на рівні діяльності. Традиційні методи перевірки знань змінюються на роботу в групах, на практичні роботи, моделювання, гру та ін.

Такі завдання як „поміркуй”, „прийми до уваги”, „намалюй”, „напиши казку” дають можливість проявити свою індивідуальність, пробуджують фантазію, уяву, які є основою будь – якої творчості.

Важливим методом роботи учнів є домашні спостереження, робота з щоденником спостережень, яка сприяє формуванню цілісної гармонійної особистості, розвитку інтелектуальної, пізнавальної та емоційної сфери.

Діти з захопленням спостерігають за погодою, адже це дозволяє їм передбачати погоду на наступний день і планувати свої справи, восени знати, яка буде весна, взимку — літо, і коли треба готувати санчата, бо тепер ми знаємо навіть, коли ляже сніг, який не буде танути.

Характерною особливістю дітей початкового шкільного періоду є егоцентризм. Егоцентризм — це таке ставлення до об’єктів і подій, при якому собі відводиться центральна роль. Дитині важко оцінити і розпізнати почуття інших людей. Щоденник містить багато завдань, мета яких — навчити дитину бачити світ очима інших людей. Наприклад, закінчити речення: радість — це коли; образа — це коли; що сказала би мама? інші?; запиши, які відповіді дали різні люди на твої привітання, та багато ін.

Відповіді дітей допомагають батькам та вчителю краще зрозуміти внутрішній світ дитини, знайти шляхи розв’язання багатьох проблем.

Дітям дуже подобаються фізкультхвилинки, які теж спрямовані на те, щоб навчити дитину краще розуміти оточуючих: „Дзеркало” (копіювати рухи ведучого), „Відгадай емоцію” (за мімікою і жестами відгадати емоції ведучого) та ін.

З задоволенням пишуть емпатійні твори: „Я — маленька мурашка”, „Я — вітер”, „Я — дощик”. Діти навчилися бігати наввипередки з вітром, гладити по щоці маленький дощик (йому сумно, бо всі ховаються від нього) і знають, що вулиця — це вернісаж, де кожна калюжа — картина, треба тільки вчити бачити...

Вивчаючи курс „Довкілля”,