2 предметність процесу комунікації, яка має бути змодельована обмеженим, але точно визначеним набором предметів обговорення (тем, проблем, подій і та ін.)

3 ситуації спілкування, що моделюються, як найтиповіші варіанти стосунків учнів між собою.

4 мовленнєві засоби, які забезпечують процес спілкування та навчання в даних ситуаціях

У процесі навчання за комунікативним методом учні набувають комунікативної компетенції – здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації. Відповідно усі вправи та завдання повинні бути комунікативно виправданим дефіцитом інформації, вибором та реакцією (information gap, choice, ) найважливішою характеристикою комунікативного підходу є використання автентичних матеріалів. Мовленнєва взаємодія учнів інколи, хоч і далеко не завжди, проходить за співучастю викладача в найрізноманітніших формах : парах, тріадах, невеликих групах, з усією групою.

Сьогодні розроблено безліч методів навчання усної комунікації. Більшість з них спрямовані безпосередньо на учня (learner – cent red lessons) і покликані мобілізувати розумові здібності учня, збільшити його греативний потенціал. Сьогодні навчання учня усній комунікації означає те тільки дати йому значення вокабуляра зразків мовлення (speech patterns), але навчити його реагувати адекватно у мовній ситуації, бути активним учасником процесу мовлення, використовувати свою уяву і висловлювати думки іноземною мовою.

Саме тому зараз в США та країнах Європи популярні такі методи.

* Драматико-педагогічний метод – розробка різноманітних мовленнєвих ситуацій навчання усній комунікації в конкретних ситуаціях. Тут вчитель виступає в ролі режисера, а учні – в ролі акторів. Роль вчителя помітно зменшується.

*Груповий метод (community language learning), розроблений Чарльзом Катреном (Charles Curren). Він базується на наслідуванні відносин радник клієнт (counselor – client relationship). Тобто, роль вчителя мінімальна. Також зменшується роль самостійного опрацювання. Група людей навчається усній комунікації у процесі спілкування, кожен бере активну участь у навчанні (whole – person learning).

Сьогодні вітчизняні методисти надають перевагу комунікативно-дільнісному підходу в навчанні усної комунікації. Цей підхід стимулює активність учня, використовуючи мотивацію, підсилюючи цікавість учнів. Вчитель створює життєві ситуації, ставить перед учнями проблеми, різні задачі. Шукаючи відповіді, висловлюючи свою думку, учні розвивають свій мовний потенціал та розумові здібності в ситуаціях, які для них цікаві, тому що нерозривно пов’язані з повсякденним життям. Також використовуються емоційні засоби регулювання між особистих стосунків за допомогою навчання усної комунікації. В таких ситуаціях немає потреби для учнів настроювати думки на інший лад, тобто учні висловлюють свою думку з приводу того що їх стосується безпосередньо, що їх турбує. А перехід на іноземну мову відбувається непомітно. Для цього потрібно використовувати автентичний матеріал, що несе відповідне емоційне навантаження, що надихає учнів на активну участь у бесіді. Дуже поширені монологи , діалоги, полілоги, дискусії.

А вчитель виступає у ролі диригента, який стимулює, направляє та коректує мовленнєву діяльність учнів.

Практична частина

Нами було проведено опитування вчителів англійської мови, що працюють з різноманітними методиками в спеціалізованих школах з поглибленим вивченням англійської мови. Результатти опитування показали, що сьогодні методисти надають перевагу британській методиці навчання усної комунікації. А особливою популярністю користуються методичні розробки методистів видавництв Longma та Oxford University Press.

Саме ці видавництва є лідерами по використанню в навчанні іноземної мови. Книжки цих видавництв користуються повагою серед вчителів іноземної мови та визнані кращими навчальними посібниками (журнал „Іноземні мови”, 1996,№1,666)

Саме такі відгуки були для нас спонукою у дослідженні британської методики навчання усної комунікації. І перш за все я дослідила основні положення методики навчання усної комунікації, викладені в огляді „Вступ для комунікативного орієнтованого викладання мов” видавництва Oxford University Press для вчителів іноземної мови України.

В огляді викладене наступне.

В реальних процесах спілкування окремі види мовленнєвої діяльності функціонують, як правило, інтегровано – наприклад, розмова – це аудіювання і говоріння, а заповнення форми передбачає письмо і читання. На уроках спроба виділити те, що часто функціонує як int інтегровані уміння (infegrafed skills), видається штучною. Аудіювання найчастіше веде до говоріння, і це часто трапляється тоді, коли учитель ставить питання на розуміння і заохочує учнів говорити.

Введення і закріплення нового матеріалу відбувається за допомогою сприйняття на слух. Якщо ж для введення матеріалу застосовується підручник – то за допомогою говоріння і читання.

Чотири види мовленнєвої діяльності часто поділяються на 2 групи: рецептивні (receptive) – аудіювання і читання та продуктивні (productive) говоріння і письма. Розглянемо говоріння.

Розвиток продуктивних умінь говоріння і письма вимагає чималої підготовчої роботи та керованої практики. Завдання для розвитку навичок і умінь говоріння включають повністю контрольовані вправи тобто тренувальні вправи (повторення слів чи фраз, пісні віршики, декламації), напівконтрольовані, тобто умовно комунікативні вправи (заповнення пропусків у словах чи реченнях субституційні і трансформаційні вправи) і малоконтрольовані вправи, тобто більш вільні форми висловлювання і творчі завдання (рольова гра, відкрите обговорення, ігри і міні-діалоги)

Контрольовані види завдань акцентують на правильності вимови, граматики чи лексики в той час як малоконтрольовані її види – на вільному висловлюванні.

Для школярів молодшого віку говоріння може займати значну частину уроку. В НМК (навчально-методичний комплекс) Chatterbox найбільш контрольовані завдання для розвитку говоріння представлені різними темпами імітаційних вправ (імітації на швидкість і ланцюжкові імітації), піснями, римованими віршиками для повторення і вивчення напам’ять. Секція „Запитай і дай відповідь” у книзі для учнів забезпечує менш контрольовану практику використання малюнків на відповідній сторінці . Цей вид завдання може стати ефективною парною роботою, якщо